Справа № 738/2374/24
№ провадження 2/738/21/2025
06 лютого 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
судді - Волошиної Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування
І. Зміст заявлених вимог.
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якій просив встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові є його матір'ю, та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,32 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Степанівка Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №801580.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина. Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до Менської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлої матері ОСОБА_4 , в тому числі і на земельну ділянку площею 0,32 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Степанівка Волосківського району Чернігівської області, яке належало останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №801580. Однак нотаріусом йому було роз'яснено, що із-за розбіжностей у написанні його прізвища та прізвища матері у документах йому необхідно звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин. Встановлення даного факту для позивача має юридичне значення, оскільки надасть йому можливість оформити спадщину після померлої матері ОСОБА_4 .. Окрім того, позивач зазначає про те, що він не має можливості оформити спадщину на вказану земельну ділянку, яка належала за життя його матері, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на неї, у зв'язку з чим він позбавлений реалізувати свої майнові права та змушений за захистом своїх прав звернутись до суду.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 12 листопада 2024 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року у зв'язку з неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засіданні, підготовче засідання у справі відкладено на 05 грудня 2024 року.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2024 року у зв'язку з повторною неявкою відповідача щодо якого відсутні відомості про вручення його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи підготовче засідання у справі відкладено на 09 січня 2025 року. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2025 року.
У зв'язку з неявкою відповідача щодо якого відомості про вручення йому повідомлення про дату, час та місце судового засідання, судовий розгляд справи відкладено на 06 лютого 2025 року.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовну заяву, посилаючись на обставини викладені у ній, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить розглянути справу без його участі.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
За правилами ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Вiдповiдно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК Укpаїни, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»№5 від 31 березня 1995 року визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 травня 2024 року, виданого Менським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Ушня Менського району Чернігівської області (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі і на земельну ділянку, розташовану на території с. Степанівка Волосківської сільської ради Корюківського (колишнього Менського) району Чернігівської області, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №81580 (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №549/2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Менської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 ..
30 вересня 2024 року нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Петрикей К.І. із-за розбіжностей, які містяться в правовстановлюючих документах, ОСОБА_2 було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_4 (а.с.35).
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11 жовтня 1965 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Степанівка Менського району Чернігівської області народився ОСОБА_2 , про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження 11 жовтня 1965 року зроблено запис за №31, його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8).
У паспорті, виданому 18 жовтня 1997 року Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області, прізвище, ім'я та по батькові, дата та місце народження позивача зазначено українською мовою « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , село Степанівка Менського району Чернігівської області», а російською мовою « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , село Степановка Менского района Черниговской области» (а.с.32-33).
Таким чином, у зв'язку із наявними розбіжностями у написанні прізвища позивача та прізвища його матері у свідоцтві про його народження, у свідоцтві про смерть матері, ОСОБА_2 позбавлений можливості підтвердити родинні відносини з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як сина та матері, та оформити спадщину після її смерті.
Факт родинних відносин між позивачем та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як сина та матері, підтверджується матеріалами справа та показаннями свідків, наданими в судовому засіданні.
Зокрема, із заповіту, посвідченого секретарем Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області 22 листопада 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №60, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Ушня Менського району Чернігівської області, все своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповіла в рівних долях своїм синам: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що знає позивача та відповідача, з дитинства, проживав з ними по сусідству у с. Степанівка. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є рідними братами, разом ходили до школи, після закінчення школи він разом з ОСОБА_11 навчався у Одеській школі міліції, а потім разом працювали в правоохоронних органах. Він також добре знав їх батьків - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_14 працювала в колгоспі, ОСОБА_15 хоч і був особою з інвалідністю, але також працював у колгоспі. ОСОБА_16 і ОСОБА_11 майже кожні вихідні приїжджали у село до батьків, допомагали їм по господарству. Батько ОСОБА_16 та ОСОБА_11 помер в 2005 році, а матір в 2024 році в м. Чернігові, похована в с. Степанівка.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердила родинні відносини між позивачем та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як сина та матері, та пояснила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх батьків знає давно. Матір позивача ОСОБА_14 народилася в с. Ушня, а вийшла заміж за ОСОБА_18 та переїхала у с. Степанівку. У подружжя ОСОБА_19 народилося двоє синів ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , які є сторонами у справі. Зі слів самої ОСОБА_4 їй відомо, що її (матері позивача) прізвище в документах зазначено як « ОСОБА_19 », а у сина ОСОБА_16 помилково вказано « ОСОБА_20 ». Ганна ОСОБА_21 за життя працювала на фермі, ОСОБА_15 був особою з інвалідністю. ОСОБА_11 та ОСОБА_16 після закінчення школи працюють та проживають у м. Чернігові, кожні вихідні приїжджали в село до батьків, провідували, допомагали їм по господарству. Останні п'ять років, працюючи соціальним працівником, вона (свідок) опікувалася ОСОБА_4 , допомагала їй по господарству, під час спілкування з ОСОБА_22 , матір'ю позивача, остання часто розповідала про дитинство своїх синів ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , інших дітей ОСОБА_4 не мала.
За таких обставин, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові, є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкуванні після померлої матері ОСОБА_4 , виходячи з наступного.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови в оформленні права на спадщину нотаріусом особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. п. 3 п. 24 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 №7, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку. Наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину, є підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 .
30 вересня 2024 року нотаріус направила ОСОБА_2 письмове повідомлення щодо оформлення спадщини, у якому зазначила про те, що на підставі наданих ним документів неможливо встановити факт, що померла ОСОБА_4 є його матір'ю, а тому рекомендувала звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Отже, з повідомлення нотаріуса вбачається, що єдиною перешкодою в оформленні позивачем спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є наявність розбіжностей у написанні їх прізвища в документах.
У матеріалах спадкової справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №801580. Належним чином посвідчена копія Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЕ №801580, виданого на ім'я ОСОБА_4 міститься у матеріалах справи, а отже у позивача наявна можливість одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають вирішенню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх спадкових прав у вигляді звернення до суду з позовом про визнання за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неналежним та неефективним, оскільки його права на спадкування на земельну ділянку спадкодавця не порушувалися.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263 - 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігові, є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:
ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Представник позивача:
ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач:
ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлений 14 лютого 2025 року.
Суддя Н.В. Волошина