Справа № 504/3481/24
Номер провадження 2/504/1269/25
22.01.2025с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гусаров О.Л. звернувся до суду з позовом до Доброславського відділу державної виконавчої служби про звільнення майна із-під арешту посилаючись на те, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 2018 року належить нерухоме майно у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Йому стало відомо, що на вищевказане майно накладено арешт реєстраційний номер обтяження 3723652 зареєстрований 13.09.2006 року Лимарською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 24-11353 від 11.06.2006 року винесену Комінтернівським ВДВС стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 . Разом з тим, із відповіді Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області вих. № 58379 від 27.12.2023 р. вбачається, що вказаною постановою арешт накладено на все майно, належне фізичній особі не ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав від 18.12.2023 року. Таким чином, арешт на нерухоме майно позивача було накладено помилково у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Ухвалою від 03 квітня 2024 року Приморського районного суду м. Одеса у справі № 1-394/04 (провадження 4-с/522/36/24) визнано неправомірною бездіяльність начальника Доброславського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 . Проте начальником ВДВС до цього часу рішення суду не виконане. Просив суд скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови № 24-11353 від 11.09.2006 року, винесену Комінтернівським ВДВС реєстраційний номер обтяження 3723652, зареєстровани1 13.09.2006 року Лиманською державною нотаріальною конторою.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явились, будучи повідомленими своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача - адвокат Гусаров О.Л. подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник Доброславського відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився будучи повідомленим своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень та відзиву до суду не надходило.
Розглянувши позов, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судовим розглядом справи встановлено, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.03.2008 року виданого органом приватизації при Чорноморській селищній раді № 1704 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Згідно постанови про арешт майна то оголошення заборони його відчуження, відділом ДВС на вказану квартиру накладено арешт та оголошено заборону на її відчуження. Із постанови про накладення арешту вбачається, що боржником за виконавчим провадженням є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 (а.с. ).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.04.2004 року визнано неправомірною бездіяльність начальника Доброславського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у незняті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного згідно постанови від 17.01.2005 року та зобов'язано начальника Доброславського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) розглянути питання щодо зняття арешту (а.с. 11-13)
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16).
Ухвалюючи рішення суд приймає до уваги, що у даному випадку, позивач не є стороною відповідного виконавчого провадження, є спадкоємцем майна боржника, а отже нею обрано вірний спосіб захисту як звільнення майна з-під арешту (скасування обтяження нерухомого майна).
Також, у ході розгляду справи не здобуто доказів того, що у позивача є будь-які майнові зобов'язання на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження, а тому існування заборони відчуження належного позивачу майна є надмірним втручанням у її право власності.
Таким чином, позивач не має можливості вільно розпоряджатися власним майном, а перешкоди у реалізації прав власника мають бути усунені шляхом звільнення майна з-під арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
ОСОБА_4 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту - задовольнити.
Скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного на підставі постанови № 24-11353 від 11.09.2006 року, винесену Комінтернівським ВДВС реєстраційний номер обтяження 3723652, зареєстровани1 13.09.2006 року Лиманською державною нотаріальною конторою.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Вінська Н. В.