Справа № 947/20020/23
Провадження № 1-кп/947/296/24
13.02.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000179 від 16.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, суд, -
В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор, посилаючись на доводи, викладені у письмових клопотаннях, в обгрунтування клопотань зазначив, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі.
Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_11 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_11 , перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які співпрацюють зі стороною обвинувачення, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.
Зокрема, є свідки та інші обвинувачені, з якими ОСОБА_11 безпосередньо знайомий йому відомі їх анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей, при цьому, перебуваючи на свободі, обвинувачена матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того судовий розгляд передбачає проведення великої кількості судових засідань для дослідження всіх доказів, якими сторони обгрунтовуватимуть свої позиції, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, який є учасником злочинної організації, може перешкоджати цьому кримінальному провадженню та виділеним кримінальним провадженням будь-яким іншим чином, у тому числі надавати інформацію про здобуті та досліджувані в суді докази іншим підозрюваним, які перебувають у розшуку, особам, яким про підозру ще не повідомлялося, а також чинити перепони у проведенні судового розгляду у розумні строки задля його затягування, у тому числі шляхом неявок до судових засідань під будь-якими приводами.
Обвинувачений ОСОБА_11 офіційно не працевлаштований, лише з січня 2023 року мобілізований до лав ЗСУ, тому засоби його існування не відомі, він раніше засуджений, хоча в силу ст. 89 КК України судимість погашена, а також притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, встановлена кількість епізодів однорідних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, сягає 65, що вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Прокурор зазначає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_11 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі.
Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_12 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_12 , перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які співпрацюють зі стороною обвинувачення, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.
Зокрема, є свідки та інші обвинувачені, з якими ОСОБА_12 безпосередньо знайомий йому відомі їх анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей, при цьому, перебуваючи на свободі, обвинувачена матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того судовий розгляд передбачає проведення великої кількості судових засідань для дослідження всіх доказів, якими сторони обгрунтовуватимуть свої позиції, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, який є учасником злочинної організації, може перешкоджати цьому кримінальному провадженню та виділеним кримінальним провадженням будь-яким іншим чином, у тому числі надавати інформацію про здобуті та досліджувані в суді докази іншим підозрюваним, які перебувають у розшуку, особам, яким про підозру ще не повідомлялося, а також чинити перепони у проведенні судового розгляду у розумні строки задля його затягування, у тому числі шляхом неявок до судових засідань під будь-якими приводами.
Інкриміновані ОСОБА_12 злочини є корисливими, що не виключає вчинення у подальшому аналогічних кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Прокурор зазначає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_12 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді - застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики не доведені, він тривалий час перебуває під вартою, хворіє, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_7 , яка викликана для здійснення окремої процесуальної дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики не доведені, тому просить змінити запобіжний захід на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених, кожного окремо, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
У розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого,а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які є корисливими, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, її роль у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, що відповідно до обвинувального акту є учасником злочинної організації, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , його вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що раніше визначений розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, необхідно залишити без змін.
Зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_12 , відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які є корисливими, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, її роль у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, що відповідно до обвинувального акту є учасником злочинної організації, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_12 під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого ОСОБА_12 , його вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що раніше визначений розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, необхідно залишити без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд , -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 12.04.2025 року в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.12.2024 року розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень - залишити без змін.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 12.04.2025 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.12.2024 року розмір застави 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень - залишити без змін.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (для виконання).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1