Справа №750/18496/24
Провадження №1-кс/750/601/25
14 лютого 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000966 від 29.10.2024 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 425, ч.5 ст. 426-1 КК України
На розгляд до Деснянського районного суду м Чернігова надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000966 від 29.10.2024 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 425, ч.5 ст. 426-1 КК України.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Деснянського районного суду м. Чернігові ОСОБА_5 для розгляду вказаного кримінального провадження.
31.12.2024 суддею ОСОБА_5 було подано заяву про самовідвід з розгляду даного кримінального провадження, оскільки він більше 30 років проживав в одному під'їзді того ж будинку, що і обвинувачений, на даний час там проживає матір судді, яку він часто відвідує, суддя не перебуває з обвинуваченим у жодних стосунках, однак наявність спільних знайомих і висока можливість випадкових зустрічей можуть спричинити сумніви у його неупередженості.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_6 від 03.01.2025 було відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_5
07.02.2025 до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючому судді ОСОБА_5 . Вказана заява мотивована тим, що обвинувачений ОСОБА_3 наочно знайомий з суддею ОСОБА_5 , оскільки з 2001 року проживає в одному під'їзді з його матір'ю, з якою перебуває в добросусідських (приятельських) відносинах, суддя ОСОБА_5 часто відвідує матір, бачиться з обвинуваченим та має з ним, крім матері, спільних знайомих (сусідів). До того ж декілька років тому, між обвинуваченим ОСОБА_3 та суддею ОСОБА_5 виник побутовий словесний конфлікт з приводу паркування автомобіля, після якого у судді могло сформуватись негативне ставлення до обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначене обґрунтовує наявність суб'єктивного критерію щодо можливої безсторонності судді під час розгляду вказаної справи. З огляду на зазначене, у сторони захисту існують обґрунтовані сумніви в неупередженості судді з огляду на об'єктивний критерій, оскільки викладені у заяві обставини (проживання з матір'ю судді в одному під'їзді, перебування з матір'ю судді у приятельських відносинах, часті зустрічі з суддею за місцем проживання матері судді, наявність спільних знайомих (сусідів), можуть викликати об'єктивні побоювання щодо безсторонності судді ОСОБА_5 з точки зору стороннього спостерігача.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.
Від адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд заявленого відводу судді ОСОБА_5 без їх участі, просять таку заяву задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді за відсутності сторін кримінального провадження.
Оглянувши матеріали кримінального провадження, в частині, що стосується заявленого відводу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
У п.1 ст. 6 Конвенції зазначено «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Хаушильд проти Данії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для відводу, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Так, у справі «Хаушильд проти Данії» суд зазначає про те, що суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являться докази протилежного. Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Враховуючи наведені обставини, з метою недопущення сумнівів у безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_5 , з огляду на те, що обвинувачений проживає в одному під'їзді з матір'ю судді ОСОБА_5 , перебування обвинуваченого з матір'ю судді у приятельських відносинах, часті зустрічі з суддею ОСОБА_5 за місцем проживання матері того, наявність спільних знайомих (сусідів), суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід судді з розгляду даного кримінального провадження.
Статтею 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно із судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Таким чином, жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручання у процес правосуддя, не повинен мати місце. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та неупередженості суддів у розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Поставлені стороною захисту у заяві питання щодо розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 під головуванням судді ОСОБА_5 можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та безсторонності останнього, що є прямим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного, при наявності обставин, які можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000966 від 29.10.2024 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 425, ч.5 ст. 426-1 КК України - задовольнити.
Відвести головуючого суддю ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000966 від 29.10.2024 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 425, ч.5 ст. 426-1 КК України.
Кримінальну справу №750/18496/24 (провадження №1-кп/750/197/25) передати до канцелярії суду на повторний автоматизований розподіл в порядку, визначеному ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1