Справа № 750/19060/23
Провадження № 2/750/61/25
13 лютого 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар Прохоренко А.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу № 750/19060/23 за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
22.12.2023 заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської міської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:02:051:0066, площею 0,12 га, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку державі в особі Чернігівської міської ради, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та знесення самочинно збудованого садового будинку у АДРЕСА_1 .
29.12.2023 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі за текстом - ЦПК України), справу було розподілено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Карапути Л.В. від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі.
26.03.2024 суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 № 887/0/15-24.
На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2024 № 4 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
У підготовче засідання учасники справи не з'явилися, про час і місце його проведення оповіщені в установленому законом порядку; прокурор, представники Чернігівської міської ради та відповідача у письмових заявах просили провести засідання без їхньої участі; інші учасники про причини неявки не повідомили.
За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду своєю ухвалою від 08.01.2025 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 369/11062/17 за позовом першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , треті особи: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними розпоряджень та повернення майна на користь держави з незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 25.05.2023.
У пунктах 79 та 80 постанови Верховний Суд указав, що за відсутності правової підстави на виникнення в іншої особи титульного володіння на земельну ділянку належним способом правового захисту є усунення перешкод у її користуванні законним володільцем, а не витребування такої ділянки від фактичного володільця. Водночас приписи чинного законодавства, щодо неможливості приватними особами заволодіти землями лісового фонду принципово не відрізняються від відповідних приписів щодо земель водного фонду.
Перадаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу
№ 369/11062/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про усунення цього порушення слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, а відтак необхідно відступити від зазначеного правового висновку Великої Палати Верховного щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у раніше прийнятих постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі
№ 368/1158/16-ц та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі
№ 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387 - 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
За приписом пункту «ґ» частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України (у редакції від 16.10.2020) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи в цивільній справі № 750/19060/23 від 24.12.2024 № 628/24-24 земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:051:0066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.12.2020 повністю знаходилась у межах 100 метрової прибережної захисної смуги р. Десна.
Отже, як і у цій справі, так і в справі № 369/11062/17, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, йдеться про ефективний спосіб (віндикаційний чи негаторний) захисту майнових прав на землі, які згідно з положеннями Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність.
Із огляду на подібність правовідносин у зазначених справах, з метою ухвалення рішення відповідно до норм матеріального права в частині ефективності способу захисту прав позивача, суд вважає необхідним зупинити провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 369/11062/17.
Керуючись статтями 257-261, 252, 253, 353, 354 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 369/11062/17 за позовом першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , треті особи: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними розпоряджень та повернення майна на користь держави з незаконного володіння, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 25.05.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Суддя