Справа №766/19/25
н/п 1-кс/766/765/25
24 січня 2025 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_7 про застосування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановила:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.
Обґрунтування клопотання:
Слідчим відділенням відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області розслідується кримінальне правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. , відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025231080000008 від 02.01.2025.
ОСОБА_4 0, підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, майстром 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 01.01.2025 близько 14 год., 00 хв., (більш точніший час досудовим розслідуванням не встановлено), керуючи технічно справним автомобілем Mitsubishi Colt з номерним знаком НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснюючи рух у світлий час доби, по ділянці дороги спуском крутизною, по сухому, забрудненому асфальтобетонному покритті зі швидкістю не менше, ніж 100 км/год., поза межами населеного пункту, з боку селища Білозерки, в напрямку села Надеждівка, поблизу села Черешеньки Херсонського району, Херсонської області, порушуючи вимоги п. п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.6 «ґ», 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, діючи із необережністю, а саме кримінально-протиправною самовпевненістю, маючи об'єктивну можливість в умовах необмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, не розцінив дорожню обстановку як небезпечну для руху, не обрав безпечну швидкість для руху свого транспортного засобу (безпечному руху автомобіля нічого не заважало, контактів з іншими транспортними засобами не було), щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним не виконав вимоги зазначених пунктів Правил дорожнього руху України, в результаті чого, не впорався з керуванням та допустив з'їзд в кювет. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля Mitsubishi Colt з номерним знаком НОМЕР_2 - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у виді численних переломів кісток скелету, тупа поєднана травма тіла, від яких потерпілий помер. Допущенні солдатом ОСОБА_4 порушення вимог п. п. 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.6 «ґ», 12.9 «б», Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ліщинка Кагарлицького району, Київської області, громадянин України, українець, з середньо-технічною освітою, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, майстер 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , солдат.
20.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Факт скоєння ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 01.01.2025 разом з додатками до нього; висновками експерта за результатами проведення судових автотехнічних експертиз; результатом токсикологічного дослідження №2 від 02.01.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.01.2025; протоколом огляду місця події від 08.01.2025 разом з додатками до нього; лікарським свідоцтвом про смерть №66 на ім'я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 02.01.2025; іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польші»).
Окрім цього, встановлено, що 24.11.2018 відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол №БД/194962 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керуванням транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, що керує ТЗ), направлено до суду за №15711 від 29.11.2018 р., відповідно до якого, наявна постанова суду, про притягнення до відповідальності підозрюваного за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, що у сукупності дає обґрунтовані підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених у статтею 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 - підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Даний ризик обумовлений тим, що наявні достатні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за яке санкцією статті, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, тому підозрюваний ОСОБА_4 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, керувавши автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8
- п. 3 ч. 1 - підозрюваний може незаконно впливати на свідка, потерпілого, у цьому кримінальному провадженні з метою змінити їх покази. Вказаний ризик обумовлений тим, що підозрюваний ОСОБА_4 проходить службу в одному підрозділі разом зі свідком ОСОБА_10 , з яким знайомі між собою, у зв'язку з цим, підозрюваний може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 , який був безпосереднім очевидцем даної дорожньо-транспортної пригоди, перебуваючи в салоні автомобіля. Також підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_9 з метою змінити її покази.
- п. 5 ч. 1 - підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обумовлений тим, що підозрюваний вже притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, після чого знову, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з проїзної частини, внаслідок чого загинула людина. Тому не виключено, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, може вчинити нове правопорушення.
За таких обставин, обґрунтованим є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у виді безальтернативного позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи те, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 загрожує покарання у виді безальтернативного позбавлення волі строком від 5 до 10 років, наявність обставин, які не перешкоджають йому покинути місце свого проживання (реєстрації) та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також в подальшому продовжити порушувати правила дорожнього руху України, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених, п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 з наступних причин:
1. особисте зобов'язання - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи тяжкість злочину та вказані обставини, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного із триманням під вартою;
2. особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ;
3. застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
4. домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю.
З урахуванням вищевикладеного, а також особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Враховуючи викладене, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: можливе переховування від органів досудового розслідування або суду, можливе знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, можливий незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, внаслідок чого загинула людина, вважаю, що застосування відносно запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи сторін у судовому засіданні:
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, пояснив, що прокурором не обґрунтовано жодного ризику, зазначеного у клопотанні, не вказана реальність чи хоча б вірогідність загроз існування зазначених у клопотанні ризиків, його підзахисний прибував на всі слідчі дії, сприяв розкриттю злочину, жодного факту ухилення від слідства чи суду стороною обвинувачення не надано. Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, раніше не судимий, проходить службу в одному військовому підрозділі разом із братом та матір'ю, які також є військовими. Всі свідки у кримінальному провадженні допитані, тиснути ні на кого немає сенсу, оскільки він не заперечує свою провину у скоєному. Його підзахисний є майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів, бажає продовжити службу, що на сьогодні є вкрай актуальним та необхідним, у зв'язку з чим просив застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, щоб надати йому можливість продовжити службу.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, пояснив, що служить в Збройних силах з вересня 2024 року у військовій частині НОМЕР_1 , є майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів, не одружений, має сім'ю - мати та старшого брата, з якими проживає та служить разом. До війни працював за спеціальністю електриком, відновлював критичну інфраструктуру у м. Миколаєві.. Дуже сильно бажає продовжувати службу, а тому просив не обирати йому запобіжний захід, пов'язаний із триманням під вартою.
Стороною захисту заявлено клопотання про допит свідків, які прибули до суду, допит яких слідчим суддею задоволено.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що є командиром взводу безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 та є безпосереднім військовим командиром ОСОБА_4 . Може охарактеризувати його як відповідального спеціаліста своєї справи, по службі та виконуваній ним роботі не має до нього претензій, всі накази ОСОБА_4 виконує чітко, своєчасно, в повному обсязі. Також повідомив, що підозрюваний входить до екіпажу безпілотного авіаційного комплексу, якому дуже не вистачає його як грамотного та відповідального спеціаліста, без його участі задачі виконуються, але не в тому обсязі, що могли б виконуватися, а тому служба ОСОБА_12 є вкрай необхідний, у зв'язку з цим, свідком слідчому судді подано заяву про взяття ОСОБА_4 на поруки.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю ОСОБА_4 , також є військовослужбовцем (кухар батальйону), служить в тій же частині, що і її сини, на службі майже 3 роки. Старший син також служить у цій же військовій частині, і в даний час він виконує бойове завдання на лівому березі Херсонщини. Охарактеризувала підозрюваного як спокійну людину з самого дитинства, є майстром на всі руки, вміє все лагодити, а тому на службі виконує не тільки безпосередні обов'язки, а й лагодить пошкоджену техніку, в сім'ї вони всі дружні - вона та її два сини, до цього випадку ОСОБА_4 не був причетний до жодних кримінальних правопорушень. Також повідомила, що її син бажає повернутися до служби, але поки що перебуває на лікарняному, оскільки має пошкоджену руку.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді триманні під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231080000008 від 02.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Обставини правопорушення викладені у клопотанні.
20.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Описана у клопотанні фабула разом із матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку, що на даному етапі досудового розслідування кримінальне правопорушення може мати ознаки, передбачені ч. 3 ст. 286-1 КК України.
На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими у судовому засіданні та під час прийняття слідчим суддею процесуального рішення.
Слідчим у клопотанні зазначено ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваного, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання або служби.
Так, ризик переховування у клопотанні обґрунтований тяжкістю покарання. Суворість покарання є однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
У клопотанні зазначається, що ризик переховування «обумовлений тим, що наявні достатні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за яке санкцією статті, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років». Тобто, ризик втечі обґрунтовується не якимись фактичними обставинами, а фактом вчинення кримінального правопорушення. Із твердження прокурора слідує, що, оскільки вчинив злочин, то може і ухилятися.
Інших обставин на підтвердження ризику втечі прокурором не було зазначено.
На переконання слідчого судді найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особистість підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58.
Із врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що ризик переховування від слідства та суду відсутній. На відсутність такого ризику вказують обставини життя підозрюваного. Так, підозрюваний перебуває на службі в лавах ЗСУ, має військову спеціальність, яку використовує під час служби - є майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів, наявність такого спеціаліста на службі в зоні активних бойових дій, якими офіційно визначене місто Херсон та правобережна частина Херсонської області, є дуже важливим фактором для вирішення питання фізичного продовження виконання ним військових обов'язків. Також має сім'ю - мати та старшого брата, які також перебувають на військовій службі, та з якими має тісні та дружні стосунки (зі слів матері), що свідчить про його дуже міцні соціальні зв'язки. В матеріалах клопотання міститься заява командира взводу, де проходить службу підозрюваний, в якій командир просить передати ОСОБА_4 йому на поруки, і що він готовий поручитися за людину, яку у судовому засіданні охарактеризував як відповідального та якісного спеціаліста, з яким він не має жодних проблем під час служби, та який вкрай необхідний на службі, оскільки не вистачає таких спеціалістів. Вказані обставини спростовують твердження слідчого про те, що підозрюваний не може мати довіри. При цьому твердження слідчого не базується на жодному конкретному факті, тоді як безпосередній військовий командир підозрюваного зазначає про високу довіру до нього, що в умовах бойових дій є дуже суттєвим.
Наявність обставин чи фактів, які б свідчили про дії підозрюваного, пов'язані із його ухиленням від слідства чи суду, прокурором у судовому засіданні не зазначено.
Прокурором жодним чином не було зазначено де може переховуватися підозрюваний, як військовозобов'язаний в умовах воєнного сану в країні, чи є в нього матеріальні ресурси для цього, що є необхідним для організації переховування.
Із урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, даний ризик не знайшов свого підтвердження.
Щодо незаконного впливу підозрюваного на потерпілого чи свідків, прокурор не обґрунтував і не довів в який спосіб підозрюваний може чинити тиск на свідків, та які це може мати наслідки для досудового розслідування. У клопотанні зазначено, що підозрюваний «проходить службу в одному підрозділі разом зі свідком ОСОБА_10 , з яким знайомі між собою, у зв'язку з цим, підозрюваний може незаконно впливати на свідка», а також підозрюваний «може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_9 з метою змінити її покази».
Згідно наданих до клопотання матеріалів, зокрема протоколів допиту, потерпіла та свідки у кримінальному провадженні вже допитані, підозрюваний не заперечує своєї провини у вчиненому правопорушенні, активно співпрацює зі слідством. В такому випадку тиск на потерпілу чи свідка повністю втрачає сенс.
Ризик вчинення іншого правопорушення не обґрунтований, оскільки підозрюваний раніше не судимий, і поведінка підозрюваного протягом тривалого періоду життя, а також і в судовому засіданні, не вказує на його схильність до вчинення злочинів.
Прокурором вказаний ризик обґрунтовано тим, що «підозрюваний вже притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння»
Слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно наданих підозрюваним та свідками у судовому засіданні пояснень, він з початку 2024 року перебуває на службі у лавах ЗСУ, вчиняв дії, направлені на захист країни, не має стягнень, пов'язаних ані з проходженням служби, ані з інших питань, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не спростовано. Тобто, ОСОБА_4 не вчинено жодної дії, яка б свідчила про можливість або схильність його до вчинення злочинів, у тому числі пов'язаних із проходженням військової служби.
Підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявність підозри та застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки.
Прокурор, вимагаючи застосувати до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, не навів жодної конкретної обставини із життя підозрюваного, які б підтверджували реальне існування ризиків.
Прокурором у судовому засіданні не наведено належних та допустимих доказів того, що до підозрюваного неможливо застосувати більш м'які види запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу не те, що на сьогодні найголовнішим суспільним інтересом є оборона України від російських загарбників, зокрема і території Херсону та Херсонської області. Згідно службової характеристики, наявної у матеріалах справи, ОСОБА_4 за час служби з 29.10.2024 зарекомендував себе з позитивного боку, достатньо дисциплінований та працьовитий, його здібності та сила волі допомагають йому ефективно досягати поставлених цілей, вміє самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність, завжди доводячи розпочаті справі до успішного завершення, володіє здатністю критично оцінювати свою власну діяльність, у взаємодії з людьми завжди виявляє такт та повагу, в колективі користується авторитетом, постійно працює над своїм самовдосконаленням, до адміністративного стягнення за вчинення корупційного або військового адміністративного правопорушення не притягувався, державну таємницю зберігати вміє, займаній посаді відповідає. Аналогічну характеристику підозрюваному надав і його безпосередній командир, допитаний як свідок у судовому засіданні. Зазначене свідчить про наявність у нього професійних навичок, досвіду у непередбачуваних та складних ситуаціях, пов'язаних із службою, готовий і надалі продовжити служити Батьківщині. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, призведе до більш ефективних наслідків нашій державі у розумінні суспільного інтересу.
Згідно практики ЄСПЛ При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайредінова проти України».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених обставин приходить до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 179, 183, 184, 194, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця служби та номеру мобільного телефону.
Ухвала слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Строк дії ухвали до 20 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1