Справа № 585/4749/24
Номер провадження 2/585/99/25
10 лютого 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Євлах О.О.
за участі:
секретаря судового засідання - Зубко К.В.
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача- ОСОБА_2
третрьої особи - ОСОБА_3
за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
Третя особа - ОСОБА_3
вимоги позову: про стягнення боргу за договорами позики,-
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення боргу за договорами позики.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.01.2024 року вона надала ОСОБА_2 позику в розмірі 250 000 гривень. На підтвердження укладення договору позики від 17.01.2024 року та отримання зазначеної суми ОСОБА_2 передала їй розписку, в якій вказала, що взяла у борг у неї 250 000 гривень і зобов'язується повернути борг за першою її вимогою в термін 30 днів.
04.09.2024 року нею ОСОБА_2 вручено вимогу від 04.09.2024 року, в якій просила повернути отриману від неї, в тому числі згідно договору (розписки) 17.01.2024 року позику в сумі 250 000 грн. протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги.
Також 15.08.2022 року вона надала ОСОБА_2 позику в розмірі 180000 гривень.
На підтвердження укладення договору позики від 15.08.2022 року та отримання зазначеної суми ОСОБА_2 передала їй розписку , в якій вказала, що взяла в борг у неї 180000 гривень. Зобов'язується повернути борг за першою її вимогою в термін 30 днів.
04.09.2024 року нею ОСОБА_2 вручено вимогу від 04.09.2024 року, в якій просила повернути отриману від неї, в тому числі згідно договору (розписки) 17.01.2024 року позику в сумі 180 000 грн. протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги.
3. Відповідач відзив на позовну заяву суду не подала. Третя особа пояснень не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
5. Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала
6. ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 заперечував. Зазначив, що у час, коли вони з відповідачем ОСОБА_2 перебували у шлюбі, то він не чув, щоб ОСОБА_4 одержувала в ОСОБА_1 пошти в бор. Йому про це ніхто не повідомляв, своєї згоди він не давав і вважає, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 все це підстроїли.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
7. Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року (а. с.28) було постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
8. Судом встановлено, що згідно розписки від 17.01.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча в АДРЕСА_1 взяла у борг у ОСОБА_1 250 000 гривень. Зобов'язалась повернути кошти за першою вимогою ОСОБА_1 терміном в 30 днів. (а.с.4, 43).
9. 04.09.2024 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 вимогу про повернення позики на суму 630000 гривень. (а.с.5,19).
10. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має другу групу інвалідності з дитинства встановлену до 01 січня 2025 року. (а.с.9-10).
11. Згідно розписки від 15.08.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча в АДРЕСА_1 взяла у борг у ОСОБА_1 180 000 гривень. Зобов'язалась повернути кошти за першою вимогою ОСОБА_1 терміном в 30 днів. (а.с.18,44).
V. Норми права
12. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістомст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
VІ. Оцінка Суду.
13. Враховуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали позову та докази, надані на підтвердження позовних вимог, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, виходячи з аналізу змісту норм статей, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З урахуванням наявності розписок про отримання позик та вимоги про повернення коштів, суд приходить до висновку, що відповідач порушила строк повернення боргу.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.
Враховуючи правовий висновок, що міститься в постанові від 18 вересня 2013р. Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах по справі № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі надані докази, приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення основної суми позики, посилаючись на договір позики розписку та норми чинного законодавства, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Твердження ОСОБА_3 про те, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , остання жодних позик від ОСОБА_1 не отримувала, не знайшли свого підтвердження належними та допустими доказами і спростовані наданими оригіналами розписок про отримання грошових коштів у позику.
VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
14. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі та тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено, судовий збір в розмірі 4300,00 гривень необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позики,-задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17.01.2024 року в розмірі 250000,00 та за договором позики від 15.08.2022 року в розмірі 180000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 4300 ( чотири тисячі ) триста гривень 00 копійок.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ