Ухвала від 07.02.2025 по справі 127/4365/25

Справа №127/4365/25

Провадження №1-кс/127/1954/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 42023022420000202 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023022420000202 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону військовий обов'язок включає серед іншого проходження військової служби.

Статтею 6 Закону передбачено, що одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються зі служби, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

У порушення зазначених вимог завідувач ендоскопічного кабінету - лікар-ендоскопіст клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_6 , лікар-ортопед-травматолог травматологічного відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_7 , які обіймали посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовими особами та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Приблизно в середині жовтня 2023 року, у невстановлені, досудовим розслідуванням, точні дату та час, у ході розмови між раніше знайомими військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 командиром 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , останній висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у сумі від 500 до 1000 доларів США за допомогу у вирішенні питання щодо отримання висновку військово-лікарської комісії про визнання ОСОБА_9 обмежено придатним або непридатним до подальшого проходження служби в лавах Збройних Сил України без наявності на те законних підстав.

24.11.2023 старший лейтенант ОСОБА_9 , отримавши направлення з військової частини НОМЕР_1 , розпочав проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності згідно до Положення військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Пізніше, 28.11.2023 приблизно о 10.00 год, у ході телефонної розмови ОСОБА_8 надав усну вказівку ОСОБА_9 про те, що йому необхідно прибути в кабінет №121, де його буде очікувати лікар.

Того ж дня, знайшовши зазначений кабінет, ОСОБА_9 на виконання усних вказівок ОСОБА_8 почав спілкування із завідуючим ендоскопічного кабінету гастроентерологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_6 , який в ході особистої розмови повідомив ОСОБА_9 про обізнаність у необхідності сприяння останньому у отриманні ним медичних документів, які б свідчили про визнання його непридатним до військової служби без наявних на те законних підстав та направив до конкретного лікаря, а саме - ОСОБА_7 .

Окрім цього, ОСОБА_6 також підтвердив, що за вказані дії ОСОБА_9 необхідно буде надати грошові кошти у сумі від 500 до 1000 доларів США, а також вказав про те, що йому потрібно буде заздалегідь (за пів години) повідомити про те, що ОСОБА_9 буде відвідувати лікаря травматолога.

01.12.2023 приблизно о 13.30 год. ОСОБА_9 перебував в кабінеті лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_9 про необхідність повторного проведення рентгенологічних досліджень.

01.12.2023 ОСОБА_9 усвідомлюючи кримінально-протиправні наміри ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів та повідомив про намір вчинення кримінального правопорушення зазначеними особами.

У подальшому 06.12.2023 о 16.18 год. ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до раніше обумовленого місця поблизу будинку №45 по вулиці Київській у місті Вінниці, де зустрівся із ОСОБА_8 , який, використовуючи заходи конспірації, продемонстрував на власному мобільному телефоні у застосунку «калькулятор» дві суми у значенні «1500», що становило суму грошових коштів у розмірі 1500 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_9 обмежено придатним до військової служби, а також «2500», що становило суму грошових коштів у розмірі 2500 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_9 непридатним до військової служби. Водночас ОСОБА_8 повідомив, що у цих сумах можуть бути незначні відхилення та остаточну суму він буде розуміти «в кінці».

У подальшому, у період з 06.12.2023 до 05.01.2024 ОСОБА_9 проходив обстеження на визначення до придатності до проходження військової служби у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_9 .

Далі, 05.01.2024 ОСОБА_9 , перебуваючи у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, отримав довідку військово-лікарської комісії №43 від 05 січня 2024 року про те, що він обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец-спорудах та придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах. Зазначена довідка була видана на підставі подання лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_7 , яка містила неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 має захворювання, відповідно до яких останній обмежено придатний до військової служби на підставі статей, зокрема 64б, 61б, 13б графи ІІІ Розкладу хвороб, що не відповідає дійсності.

Того ж дня, близько 16.30 год у ході телефонної розмови, ОСОБА_8 висловив вимогу ОСОБА_9 про те, що йому необхідно занести грошові кошти - неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США особі на ім'я ОСОБА_10 , яка не була обумовлена у злочинних планах та умислах групи.

Відтак, 10.01.2024 близько 13.38 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи в приміщенні ресторану «La Cucina», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Соборна, буд. 53А, на виконання вказівки ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 неправомірну вигоду для ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та на виконання його вказівки грошові кошти у загальній сумі 1500 доларів США, у якості оплати за визнання його обмежено придатним до військової служби без наявних на те законних підстав.

Він же, ОСОБА_8 , діючи повторно, з прямим умислом, корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, організував одержання завідувачем ендоскопічного кабінету - лікар-ендоскопіст клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_6 та лікарем ортопед-травматологом відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_7 , які обіймали посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовими особами, неправомірної вигоди за вчинення ними в інтересах ОСОБА_9 дій з використанням наданого їм службового становища, а саме за видачу медичних документів, які надають можливість ухилитися від виконання обов'язків військової служби, за наступних обставин.

20.03.2024 о 12.47 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , отримав вказівку від останнього про те, що йому потрібно підготувати необхідні документи для повторного проходження військово-лікарської комісії, а 21.03.2024 о 12.06 год. повідомив про те, що вказані документи потрібно занести ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_9 буде отримувати подальші інструкції.

05.04.2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, ОСОБА_9 діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи поблизу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що за адресою: м. Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, 185, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримав від останніх подальші інструкції щодо проходження лікування та вказівку про необхідність запису на прийом.

У подальшому, у період з 05.04.2023 до 26.09.2024 ОСОБА_9 проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_9 .

У подальшому 26.09.2024 о 13.52 год. ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до раніше обумовленого місця поблизу будинку №6-Б по вулиці Данила Галицького у місті Вінниці, де зустрівся із ОСОБА_8 , який у завуальованій формі, використовуючи заходи конспірації, продемонстрував на власному мобільному телефоні суму у значенні «5000», що становило суму грошових коштів у розмірі 5000 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_9 непридатним до військової служби, а також повідомив про те, що йому треба швидше вирішувати це питання. У свою чергу ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, підтвердив намір отримання ним висновку про визнання його непридатним до військової служби за грошові кошти у сумі 5000 доларів США.

Після цього, ОСОБА_9 продовжив проходити лікування та обстеження у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_9

09.01.2025 та 10.01.2025 у ході телефонних розмов ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 про те, що може передати йому грошові кошти у сумі 2500 доларів США у якості завдатку, на що ОСОБА_8 сказав йому зателефонувати 11.01.2025 та він повідомить як та кому саме передати грошові кошти.

11.01.2025 у ході телефонної розмови, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про те, що він може передати грошові кошти ОСОБА_11 , як і минулого разу.

Того ж дня, на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у ході телефонної розмови, за допомогою месенджеру «WhatsApp», домовився про зустріч з ОСОБА_11 , яка не була обізнана про діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відтак, 11.01.2025 близько 11.40 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вулиця Замостянська, буд. 26А, на виконання вказівки ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 грошові кошти у загальній сумі 2500 доларів США, у якості частини оплати за визнання його непридатним до військової служби.

Далі, 04.02.2025 ОСОБА_9 , перебуваючи у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, отримав Свідоцтво про хворобу №162 у якому зазначено, що він непридатний до військової служби. Вказане свідоцтво було видане на підставі подання лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_7 , яка містила неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 має захворювання, відповідно до яких останній непридатний до військової служби на підставі статті 61а графи ІІІ Розкладу хвороб, що не відповідає дійсності.

У подальшому, 06.02.2025 приблизно о 11.36 год, у ході телефонної розмови ОСОБА_8 надав інструкції ОСОБА_9 з приводу передачі решти суми грошових коштів. Зокрема, ОСОБА_8 повідомив про те, що ОСОБА_9 необхідно залишити кошти у кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у м. Вінниці та надіслав фото входу до зазначеного кафе. При цьому, ОСОБА_9 під час передачі грошових коштів співробітникам кафе потрібно було сказати, що це «Алекс залишив».

Відтак, 06.02.2025 близько 14.45 год. ОСОБА_9 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до приміщення кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у м. Вінниці, де на виконання вказівки ОСОБА_8 передав співробітникам вказаного кафе грошові кошти у загальній сумі 2500 доларів США, у якості другої частини оплати за визнання його непридатним до військової служби.

Після цього, приблизно о 15.46 год. 06.02.2025 ОСОБА_8 прибув до приміщення кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у м. Вінниці з метою отримання від співробітників вказаного кафе грошових коштів у сумі 2500 доларів США, які були залишені ОСОБА_9 , де був затриманий працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 06.02.2025 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 07.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

?Протоколами проведення допитів ОСОБА_9 , який надав показання з приводу обставин, за яких він проходив лікування та обстеження у Військово-медичному клінічному центрі центрального регіоні та отримання ним довідок про обмежену придатність та непридатність до військової служби, а також з приводу обставин передачі грошових коштів ОСОБА_8 ;

?Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.02.2025, яка у своїх показаннях повідомила обставини за яких вона двічі передавала грошові кошти від ОСОБА_9 ОСОБА_8 ;

?Рядом протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у своїй сукупності;

?Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи №17/1/7-3980т від 11.12.2023, де зафіксовано як ОСОБА_8 демонструє на екрані власного телефону суми грошових коштів за отримання висновків про обмежену придатність та непридатність до військової служби;

?Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №17/1/2/3-123т від 12.01.2024, де зафіксовано як ОСОБА_8 надає ОСОБА_9 вказівку стосовно подальшої передачі грошових коштів через ОСОБА_11 ;

?Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи №17/1/2/3-127т від 16.01.2024, де зафіксовано як ОСОБА_9 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 передає ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1500 доларів США за отримання висновку про обмежену придатність до військової служби;

?Протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту №17/1/2/3-128т від 16.01.2024, де зафіксовано як ОСОБА_9 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 передає ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1500 доларів США за отримання висновку про обмежену придатність до військової служби;

?Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи №17/1/2/3-3564т від 30.09.2024, де зафіксовано як ОСОБА_8 демонструє на екрані власного телефону суму грошових коштів за отримання висновку про непридатність до військової служби;

?Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи №17/1/2/3-4342т від 03.12.2024, де зафіксовано як ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_9 «особо не гуляв» територією військово-медичного центру, а також говорить, щоб він ходив із паличкою;

?Протоколом обшуку від 06.02.2025, проведеного у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, будинок 185 у ході якого, окрім іншого, було виявлено та вилучено подання ОСОБА_7 , на підставі яких ОСОБА_9 було отримано довідку про визнання його обмежено придатним та свідоцтво про визнання його непридатним до військової служби;

?Протоколом обшуку від 06.02.2025, проведеного у приміщенні кафе «Anzavi», що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. С. Петлюри, 17, в ході якого було виявлено та вилучено імітаційні грошові кошти у сумі 2500 доларів США, які були залишені там за вказівкою ОСОБА_8 .

У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

?1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

?2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть або вже допитані у якості свідків в цьому кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування.

?3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації.

?4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 , в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважали за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити заставу в розмірі передбаченому п. 2, ч. 5, ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку адвоката.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

У провадженні слідчого управління ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42023022420000202 від 01.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках вказаного провадження 07.02.2025 року ОСОБА_6 03.11.1976 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Зокрема, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна., усвідомлюючи тяжкість інкримінованого правопорушення та можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до переховування, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Також існує ризик, впливу на свідків у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, свідчення яких мають важливе значення для встановлення усіх обставин кримінального провадження, тому існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На момент розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 має супутні захворювання, проте вони не вказують про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним, доцільним та в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, суд бере до уваги те, що розмір застави не повинен компенсувати збиток нанесений кримінальним правопорушенням, а лише забезпечити явку підозрюваного в суд.

Так, у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув'язнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, що свідчить про наявність соціальних зв'язків, крім того в судовому засіданні не встановлено та не підтверджено матеріальний стан підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, суд приходить до переконання, що максимальна застава, передбачена п. 2, ч. 5, ст. 182 КПК України в 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов'язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 06.02.2025 по 06.04.2025 включно.

Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

?не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;

?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Попередній документ
125146571
Наступний документ
125146573
Інформація про рішення:
№ рішення: 125146572
№ справи: 127/4365/25
Дата рішення: 07.02.2025
Дата публікації: 17.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.02.2025)
Дата надходження: 07.02.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ