Справа № 539/5497/24
Провадження № 1-кп/539/107/2025
13 лютого 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170570000826 від 24 серпня 2024 року,
за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубни, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не є депутатом, на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2001 року визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 101 Кримінального кодексу України та засуджений до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 вересня 2004 року визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України та засуджений до 1 (одного) року позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статею 336 Кримінального кодексу України,-
І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX; Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон про мобілізацію) оголошено загальну мобілізацію, в тому числі і на території Полтавської області.
Згідно з вимогами частини третьої статті 22 Закону про мобілізацію під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в повістках.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 15 серпня 2024 року № 4/1969, протокол № 173 ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації у Збройних Силах України.
16 серпня 2024 року ОСОБА_4 оголошено та роз'яснено зміст повістки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для призову за мобілізацією на 05 год. 00 хв 17 серпня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним і діючи з прямим умислом, тобто завідома знаючи про висновок військово-лікарської комісії про придатність його до військової служби під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та заздалегідь попередженим про строк і необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , для проходження військової служби та подальшої відправки, чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за статею 336 Кримінального кодексу України, а саме: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, та вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
Відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого та дослідив дані, які характеризують його особу.
Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_4 в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статею 336 Кримінального кодексу України та просив призначити покарання у межах санкції статті, а саме 3 роки позбавлення волі. При цьому, враховуючи активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також характеризуючі ОСОБА_4 документи, особливості здоров'я обвинуваченого (ВІЛ інфікований, наркозалежний, хронічне захворювання на гепатит С), відповідно до частини першої статті 75 КК України просив звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком протягом строку, встановленого судом із покладенням на нього обов'язків, визначених судом.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив, що все відповідає тому, як зазначено в обвинувальному висновку. Розкаюється у вчиненому та просить суд не призначати суворого покарання.
Захисник обвинуваченого вказував, що обвинувачений свою провину визнав повністю, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Просив урахувати, що обвинувачений характеризується позитивно, має проблеми зі здоров'ям, підтримав призначення ОСОБА_4 покарання, заявлене прокурором.
Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред'явленого йому кримінального правопорушення.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого про визнання вини, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред'явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 .
Суд також дійшов висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб дійти висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні пред'явленого йому обвинувачення.
Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення передбаченого статею 336 Кримінального кодексу України і обвинувачений винний у вчиненні цього правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 полягає в тому, що він ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а тому суд такі його дії кваліфікує за статею 336 Кримінального кодексу України.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
Відповідно до змісту статей 50 та 65 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Вчинене кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України належить до нетяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Відповідно до висновку судового-психіатричного експерта № 674 від 25 листопада 2024 року, а також відповідної довідки Комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» від 12 серпня 2024 року № 433, у ОСОБА_4 психічні та поведінкові розлади, наявний синдром залежності у наслідок уживання опіоїдів.
Згідно з довідками Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку у кабінеті інфекційних захворювань з діагнозом: хронічний вірусний гепатит С, ВІЛ-інфекція та отримує ретровірусну терапію.
Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на особу винного, пом'якшуючі покарання обставини, стан здоров'я обвинуваченого, які у своїй сукупності дійсно істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінального правопорушення, а також з урахуванням усіх викладених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті 336 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
Відповідно до частини першої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На думку суду, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від конституційного обов'язку по захисту Вітчизни і покарання за таких обставин не понести.
V. ІНШІ РІШЕННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕНІ ВИРОКУ
Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, підстави для його застосування відсутні.
У вказаному кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, а саме: копію військового квитка ОСОБА_4 , копію облікової картки ОСОБА_4 , оригінал довідки військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) на ім'я ОСОБА_4 , копію картки медичного обстеження ВЛК Лубенського РТЦК ОСОБА_4 , копію розписки про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 , оригінал корінця-розписки про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 з його підписом про отримання, оригінал повістки, виданої ОСОБА_4 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись статтями 50, 65, 67, 349, 368-371, 373-376, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
Відповідно до частини першої статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, пунктом 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази: а саме: копію військового квитка ОСОБА_4 , копію облікової картки ОСОБА_4 , оригінал довідки ВЛК на ім'я ОСОБА_4 , копію картки медичного обстеження ВЛК Лубенського РТЦК ОСОБА_4 , копію розписки про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 , оригінал корінця-розписки про отримання повістки на ім'я ОСОБА_4 з його підписом про отримання, оригінал повістки, виданої ОСОБА_4 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення учасникам судового провадження.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області ОСОБА_1