Справа № 159/603/25
Провадження № 1-кс/159/254/25
про відмову в задоволенні скарги
12 лютого 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП України у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою.
Скарга обґрунтована тим, що 14.01.2025 року заявник подав до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області заяву про вчинення керівником та службовими особами (працівниками) військової частини НОМЕР_1 злочину, передбаченого ч.ч. 1-3 ст. 382 КК України, оскільки вважає, що в діях останніх наявний прямий умисел на свідоме невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Як стверджує заявник в своїй скарзі, за вказаною заявою внесення відомостей до ЄРДР не здійснено, досудове розслідування не проводиться.
Покликаючись на відповідні норми КПК України, заявник просив зобов'язати уповноважену особу Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внести до ЄРДР відповідні відомості про кримінальне правопорушення за його заявою та розпочати досудове розслідування.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав свою скаргу з підстав, викладених в ній та просив її задовольнити.
Представники Ковельської окружної прокуратури та Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в судове засідання не з'явились без повідомлення причин неявки, що не є перешкодою для розгляду даної скарги по суті.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника та дослідивши наявні матеріали справи, прийшов до таких висновків.
Як встановлено в судовому засіданні, заявник 14.01.2025 року засобами поштового зв'язку звернувся до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно трекінгу відправлень Укрпошти, вказана заява отримана Ковельським РУП ГУНП у Волинській області 20.01.2025 року.
Як вбачається з матеріалів, наданих Ковельським РУП ГУНП у Волинській області, зазначена заява ОСОБА_3 зареєстрована в ІКС ІПНП (журналі ЄО) 22.01.2025 року за № 1618.
Листом начальника СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 24.01.2025 року зазначена заява ОСОБА_3 була скерована начальнику Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для розгляду в порядку ЗУ "Про звернення громадян" або КУпАП.
Із зазначених вище матеріалів також вбачається, що кінцеве рішення по заяві ОСОБА_3 на час розгляду скарги не прийнято, відповідні відомості до ЄРДР не внесено.
В той же час, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу, КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заяві або повідомленні об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
В даному випадку, у поданій до органу досудового розслідування заяві заявником не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеними в ній особами кримінально-караного діяння.
Фактично доводи заяви зводяться лише до констатації факту про те, що судове рішення від 28.05.2010 року, яким стягнуто в користь заявника відповідні грошові кошти, залишається невиконаним.
Як слід розуміти з цієї ж заяви, причини невиконання судового рішення для заявника не мають особливого значення.
Однак, процес виконання судового рішення в цивільній справі, яке набрало законної сили, чітко передбачений нормами ЦПК України, ЗУ "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень заявника, останній, після набрання судовим рішенням законної сили, звертався до органів Державної виконавчої служи з метою примусового виконання даного судового рішення, однак судове рішення не було виконано з причин відсутності в боржника грошових коштів.
Станом на час розгляду скарги, в заявника відсутні відомості про стан виконавчого провадження.
Таким чином, заявник, в свій час, а не за сплином майже 15-ти років з дня постановлення судового рішення, мав би діяти в межах ЗУ "Про виконавче провадження" і своєчасно вимагати відповідного виконання судового рішення, в тому числі від державних виконавців.
Крім цього, заявник в судовому засіданні вказував на те, що шляхом порушення кримінального провадження він намагається отримати компенсацію немайнової (моральної) шкоди за невиконання судового рішення.
Таким чином, заявник має на меті не притягнення винних у невиконанні судового рішення осіб до кримінальної відповідальності, а забезпечення особистих майнових інтересів, що, очевидно, є його зловживанням своїми процесуальними правами в межах КПК України.
З огляду на викладені обставини, такі відомості не можуть слугувати безумовною підставою для внесення даних до ЄРДР за ст. 382 КК України, як про те просив заявник.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Таким чином, будь-якої бездіяльності органу досудового розслідування в даному випадку слідчим суддею не встановлено, що є підставою для відмови в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303 - 307 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Ковельського РУП ГУНП України у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 13 лютого 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1