Справа № 626/4284/24
Провадження № 2-а/626/6/2025
Іменем України
12.02.2025 року м. Берестин
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Дудченко В.О.,
за участю секретаря - Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області третя особа: поліцейський ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції Коростій Валентин Олексійович про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позиція позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до ГУНП в Харківській області третя особа: поліцейський ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції Коростій Валентин Олексійович про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності в якому просить:
- визнати дії поліцейського ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коростія Валентина Олексійовича при винесенні постанови від 10.12.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП - неправомірними;
- постанову поліцейського ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коростія Валентина Олексійовича від 10.12.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 заначив, що постановою поліцейського ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коростія В.О. від 10.12.2024 року на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що він керував транспортним засобом ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 без права керування транспортним засобом, а саме був позбавлений права керування транспортним засобом Красноградський районним судом Харківської області 21.11.2024 року на один рік, чим порушив п.2.1 а ПДР. З постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності він не погоджується, оскільки вона винесена без законних підстав. Працівниками поліції 02.10.2024 року на нього було складено адміністративний матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із чим в нього було вилучене посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 21.11.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із постановою про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ним була подана апеляційна скарга на вказану постанову. Таким чином на момент його зупинки працівниками поліції 10.12.2024 року та винесення відносно нього постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанова про позбавлення прав керування транспортними засобами не набрала законної сили.
Рух справи в суді.
Ухвалою від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу в судове засіданні.
Заяви по суті справи та клопотання.
Від відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву в якому просять адміністративний позов залишити без задоволення, а також розгляд справи просять проводити без участі відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області.
На спростування позовних вимог позивача зауважують наступне. Встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.12.2024 року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. На підтвердження вищевказаного до матеріалів справи додається копія постанови Красноградського районного суду Харківської області від 21.11.2024 року у справі №626/3544/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на однин рік. Окрім того, з моменту винесення вищевказаної постанови до моменту притягнення працівником поліції до адміністративної відповідальності вказане рішення суду не було скасоване, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами. Отже, на момент зупинки транспортного засобу 10.12.2024 року відносно ОСОБА_1 вже було винесене судове рішення, яким останнього позбавлено права керування транспортними засобами на один рік, тому дії поліцейського є законними та жодним чином не суперечить чинному законодавству. Таким чином, обставини, викладені в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, є обґрунтованими та не суперечать матеріалам справи. З відповіді начальника Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 15.01.2025 №866/119-83/01-2025 вбачається, що надати відеозапис фіксації адміністративного правопорушення, яке мало місце 10.12.2024 року не представляється можливим, у зв'язку з тим, що термін зберігання відеозаписів складає 30 діб. Також з відповіді заступника начальника Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 13.01.2025 року №654/119-83/04-2025 вбачається, що надати копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БАВ №197903 від 10.12.2024 року не представляється можливим, у зв'язку з тим, що постанова була направлена до Берестинського відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Від позивача по справі ОСОБА_1 до суду 12.02.2025 року надійшла письмова заява в якій просить справу розглянути за його відсутності позовні вимоги підтримує.
Третя особа поліцейський ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції Коростій В.О. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та позивач з відповідачем подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а отже на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності сторін в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позиція суду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Поліцейський ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції старший сержант поліції Коростій В.О. постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі 10.12.2024 року Серія БАВ №197903 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Відповідно до фабули викладеного правопорушення зазначеної поліцейським в оскаржуваній постанові щодо ОСОБА_1 , 10.12.2024 року о 13:20 год по вул. І.Сенченка в с. Наталине Берестинського району Харківської області водій керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Красноградським районним судом Харківської області постановою від 21.11.2024 року, чим порушив п. 2.1. а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч.4 ст.126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395 (надалі - Інструкція) визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
При цьому, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Також, згідно ст.31 Закону України "Про Національну поліцію", полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Стаття 251 КУпАП містить в собі перелік доказів в справі про адміністративне правопорушення. В тому числі зазначено, що це є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані в тому числі можуть підтверджуватись показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. А відповідно до вимог ст.252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням посадової особи, що розглядає справу, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що дійсно 10.12.2024 року його транспортний засіб був зупинений поліцейським ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Коростій В.О., при цьому керування транспортним засобом здійснювалось на підставі тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, яке видане замість посвідчення водія при складанні відносно нього 02.10.2024 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На момент зупинки його транспортного засобу постанова Красноградського районного суду Харківської області від 21.11.2024 року №626/3544/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами не набрала законної сили, так як ним подана на неї апеляційна скарга.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п.2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачений нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона.
Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Згідно статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).
Тобто, суб'єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.126 КУпАП, передбачає обов'язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.
Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення в даному випадку до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов'язковим було встановлення умислу ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 02.10.2024 року видано тимчасовий дозвіл на курування транспортними засобами Серія НОМЕР_2 , у зв'язку із складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Красноградського районного суду Харківської області №626/2544/24 від 21.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 на постанову Красноградського районного суду Харківської області №626/2544/24 від 21.11.2024 року через Красноградський районний суд Харківської області 06.12.2024 року подав апеляційну скаргу.
Відповідно до інформації з сайту Судової влади України справа про адміністративне правопорушення №626/2544/24 направлена Красноградським районним судом Харківської області до суду апеляційної інстанції 09.12.2024 року, а Харківським апеляційним судом вказана справа розглянута 08.01.2025 року.
Постановою Харківського апеляційного суду №626/2544/24 від 08.01.2024 року, постанову Красноградського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишено без змін. Апеляційну скаргу правопорушника, - залишено без задоволення.
Разом із клопотанням про розгляд справи за відсутності позивача, ОСОБА_1 подав до суду копію постанови Красноградського районного суду Харківської області №626/2544/24 від 21.11.2024 року з відміткою про набрання постанови законної сили 08.01.2024 року та копію постанови Харківського апеляційного суду №626/2544/24 від 08.01.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Згідно ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Відповідно до п. 3 та 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспорний засіб та його повернення, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1086 посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
У разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа має право після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, звернутися до підрозділу поліції за місцем розгляду справи щодо продовження строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Положеннями ст. 317-1 КУпАП визначено момент, з якого особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом, а отже станом на час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 10.12.2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП постанова Красноградського районного суду Харківської області №626/2544/24 від 21.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, не набрала законної сили.
Суд в черговий раз зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП виражається саме у формі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Станом на 10.12.2024 року рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспорними засобами не набрало законної сили, а тому в силу вимог ст. 317-1 КУпАП позивач не вважався особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Висновки за результатами розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення. Зазначені твердження позивача відповідачем не спростовані.
Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення визначений главою 22 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Твердження позивача, що рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортним засобом не набрало законної сили відповідачем не спростовано.
Таким чином, при розгляді справи суд враховує, що посадова особа, яка притягнула позивача до адміністративно відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами правопорушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.
Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченогочастиною 4 статті 126 КУпАП, (у даному випадку факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) не встановлений.
Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогамст. 283 КУпАП, оскільки при розгляді справи встановлено недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адміністративного правопорушення, тому оскаржувана постанова судом скасовується.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Особливості провадження судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Такий наслідок, як визнання дій неправомірними вказана стаття не передбачає, а отже вимоги позивача про визнання дій працівника поліції неправомірними суд вважає необґрунтованими та в цій частині позову відмовити.
На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов частково, шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 251, 268, 276, 283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 243-246, 286 КАС України, ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області третя особа: поліцейський ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції Коростій Валентин Олексійович про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №197903 від 10.12.2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП посадової особи суб'єкта владних повноважень - поліцейського ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції Коростія Валентина Олексійовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя