про відкриття касаційного провадження
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №460/5285/24
адміністративне провадження №К/990/46756/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Рівненської міської ради
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року
у справі №460/5285/24
за позовом Рівненської обласної прокуратури
до Рівненської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2024 року Рівненська обласна прокуратура звернулася до адміністративного суду з позовом до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, спрямованих на розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану міста Рівне та зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Рівне.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Рівненська міська рада 04 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу Рівненської міської ради залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.
Копія ухвали надійшла в особистий кабінет Рівненської міської ради через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 19 грудня 2024 року о 14:06.
У межах встановленого судом строку представник відповідача направив заяву про усунення недоліків та долучив документ про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто відповідачем у повній мірі.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 10, 16, 161 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), пункту 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), підпункту 12 пункту 2, пункту 26 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №926 (далі - Порядок №926) та без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19.
Позивач вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, не вживши дій щодо замовлення, розроблення та скерування для затвердження у встановленому порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини (Мінкультури) історико-архітектурний опорний план історичного міста Рівне відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вчинив протиправну бездіяльність.
Так відповідач зазначає, що згідно усталеної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Натомість рішеннями судів не з'ясовано юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності Рівненської міської ради.
Разом з тим, у касаційній скарзі Рівненська міська рада наводить об'єктивні обставини з якими вона пов'язує відсутність розробленого та затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану міста Рівне і яким суди першої і апеляційної інстанцій не надали належної оцінки, а тому вважає, що бездіяльність щодо його розроблення як така відсутня.
Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №813/4640/17, зазначено, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Однак, з наведених у касаційній скарзі обставин вбачається, що на момент розгляду справи №460/5285/24 Рівненською міською радою вжито допустимі дії задля розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Рівного.
Крім того, Рівненська міська рада зазначає, що на даний час, виділення коштів з місцевого бюджету в умовах воєнного стану в першу чергу направлено на вирішення нагальних потреб.
У касаційній скарзі Рівненська міська рада просить Верховний Суд скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 10, 16, 161 Закону №3038-VI, пункту 42 Закону №280/97-ВР, підпункту 12 пункту 2, пункту 26 Порядку №926 та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 грудня 2018 року у справі №813/4640/17 та від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи Рівненської обласної прокуратури, викладені у додаткових поясненнях від 24 січня 2025 року, про те, що ця справа є справою незначної складності, а отже судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №460/5285/24 за позовом Рівненської обласної прокуратури до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/5285/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа