13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №320/1653/24
адміністративне провадження № К/990/3527/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі №320/1653/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та стягнення недоплаченої допомоги,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив суд:
- визнати протиправними (неправомірними) дії відповідача стосовно ненарахування та невиплати у повному обсязі позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених коштів (у розмірі 1350 грн);
- стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 920 грн.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), встановлено строк на усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Ухвалою від 17.04.2024 продовжено строк на усунення недоліків на сім днів з дня вручення вказаної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024, позовну заяву повернуто заявнику на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки судом не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
28.01.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі №320/1653/24, справу направити до суду першої інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Аналіз ухваленого у даній справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 у справі №320/1653/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та стягнення недоплаченої допомоги.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець