13 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/31238/23
адміністративне провадження № К/990/40875/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №420/31238/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ Нацполіція) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів: Скрипченка В.О., Турецької І.О.,
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправною відмову ГУ Нацполіції від 13.10.2023 №9/155аз у зарахуванні пільгової вислуги років до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, вимоги по якій були зазначені в адвокатському запиті від 05.10.2023 №23/41;
зобов'язати ГУ Нацполіції здійснити перерахунок й зарахувати до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) та пунктів 2, 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 07.1992 №393 (далі - Порядок №393), вислугу років у пільговому обчисленні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова ГУ Нацполіції в зарахуванні вказаного періоду до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії у пільговому обчисленні ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зокрема, позивач зазначив, що норми Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 07.1992 №393 (далі - Порядок №393), в редакції чинній на момент звільнення його зі служби, передбачали для призначення пенсії за вислугу років можливість зарахування періодів служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції в пільговому обчисленні.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовні вимоги задоволено частково:
визнано протиправною відмову відповідача від 13.10.2023 №9/155аз щодо зарахування пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, вимоги по якій були зазначені в адвокатському запиті від 05.10.2023 №23/41;
зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» вислугу років у пільговому обчисленні, а саме 03 роки 02 місяці 07 днів.
у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. 25.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, позивач просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 05.11.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 07.11.2024 до Верховного Суду надійшов відзив ГУ Нацполіції на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 наказом ГУ Нацполіції від 17.01.2019 №54о/с відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 18.01.2019 звільнено зі служби в поліції (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 01 місяців 10 днів, на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 03 роки 02 місяці 07 днів.
Наказом ГУ Нацполіції від 11.03.2019 №296о/с внесені зміни до наказу ГУ Нацполіції від 17.01.2019 №54о/с в частині звільнення, яким було змінено дату звільнення з 18.01.2019 на 29.01.2019, а також встановлено вислугу років на день звільнення у календарному обчислені - 22 роки 01 місяць 21 день.
05.10.2023 представник ОСОБА_1 звернувся до ГУ Нацполіції з адвокатським запитом, у якому просив здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років та до стажу служби позивача в поліції, у відповідності до статті 12 Закону №2262-ХІІ та пункту 3 Порядку №393, його вислугу років у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги), а саме - 03 роки 02 місяці 07 днів.
Листом від 13.10.2023 №9/155аз ГУ Нацполіції повідомлено позивача про те, що права на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ він не має, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить 22 роки 01 місяць 21 день, натомість відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ право на призначення пенсії мають особи, які звільненні зі служби в період з 01.10.2018 по 30.09.2019, які на день звільнення мають календарну вислугу 24 роки і більше.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що зарахування періодів служби позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції в пільговому обчисленні не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах, у зв'язку з чим для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що положеннями пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ та пункту 2-1 Порядку № 393 (в редакції, чинній на момент звернення позивача до ГУ Нацполіції із заявою про перерахунок вислуги років з урахуванням пільгового обчислення) визначено, що для призначення пенсії враховується виключно календарна вислуга років, а на пільгових умовах така вислуга зараховується виключно для визначення розміру пенсії, у зв'язку з чим позивач, маючи календарну вислугу років менше ніж 24 роки, права на призначення пенсії за вислугу років не має.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
10. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що на момент звільнення його зі служби норми Порядку №393 передбачали можливість зарахування календарної вислуги років в пільговому обчисленні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, тому він має право на призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, ГУ Нацполіції не мало правових підстав для відмови в підготовці та направленні до ГУ ПФУ документів, необхідних для призначення такої пенсії.
11. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Нацполіції зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим відповідач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
13. Предметом спору в цій справі є дії ГУ Нацполіції щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку й зарахування до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ вислугу років у пільговому обчисленні.
14. Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
15. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
16. У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою №119, якою внесені зміни до Порядку №393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
17. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 як особа, яка звернулась до ГУ Нацполіції 05.10.2023, після набрання чинності Постановою №119, права на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахування вислуги років в пільговому обчисленні не має, у зв'язку з чим відповідач законно відмовив у зарахуванні пільгової вислуги років до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
18. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування норм Порядку №393 у редакції, яка передбачає право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-XII із зарахуванням вислуги років в пільговому обчисленні.
19. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
20. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №420/31238/23 - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №420/31238/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій