12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №440/4216/23
адміністративне провадження № К/990/3749/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якій просив:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо непроведення повного нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 (далі- Постанова №168), за час перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період із 24 лютого 2022 року по 16 вересня 2022 року у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць;
-зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому недоплачену додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі по 100 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 16 вересня 2022 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною відмову в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 23 червня 2022 року по 16 вересня 2022 року відповідно до Постанови № 168. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 23 червня 2022 року по 16 вересня 2022 року відповідно до Постанови № 168, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
29 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою Постановою № 168.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Полтавським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, проте скаржник жодним чином цей підпункт не обґрунтував, у зв'язку з чим Суд відхиляє формальне посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини пятої статті 328 Кас України.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов