12 лютого 2025 року
м. Київ
справа №620/9462/24
адміністративне провадження № К/990/1711/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 620/9462/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Пенітенціарна академія України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 620/9462/24.
Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2025 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 1937,92 грн.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення касаційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету відповідача 30.01.2025 о 08:37 год.
Згідно з частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, зазначена ухвала вважається врученою скаржнику 30.01.2025, а відповідно скаржник повинен був усунути недоліки в строк до 10.02.2025, проте, станом на час спливу встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги, скаржником не усунуто недолік касаційної скарги в частині надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в сумі 1937,92 грн.
Разом з тим, скаржником надіслано до суду касаційної інстанції заяву, в якій він зазначає, що платіжна інструкція від 18.12.2024 №10519 (внутрішній номер 390967783) про сплату судового збору на суму 3028,00 грн, який сплачений Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції підтверджує сплату судового збору відповідачем, оскільки зазначений орган державної влади забезпечує самопредставництво та представництво в судах інтересів Міністерства юстиції України, а відтак, немає підстав вважати, що сплачений судовий збір за цією платіжною інструкцією є помилково сплачений іншою особою.
З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Розуміння належного платника судового збору пов'язане з статусом особи у судовому процесі, зокрема з такими учасниками справи, як «сторона у справі», «третя особа у справі».
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу
Враховуючи те, що залучення представника до судового процесу є лише однією з форм участі в ньому учасника справи, і жодним чином не впливає на обсяг адміністративної процесуальної правосуб'єктності, оскільки представник представляє в суді не свої інтереси, а іншу особу та здійснює від її імені всі процесуальні права та обов'язки, то у взаємозв'язку з положенням статті 2 Закону № 3674-VI про те, що платниками судового збору є суб'єкти, які звертаються до суду, належними платниками судового збору є: - позивачі щодо подання позову; - позивачі, відповідачі, треті особи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки щодо подання апеляційної чи касаційної скарги. Слід звернути увагу, що безпосередньо з такими особами пов'язані пільги щодо сплати судового збору, передбачені статтею 5 Закону № 3674-VI.
Також, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є, зокрема, подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, то незалежно від способу реалізації особою свого права на таке подання (особисто чи через представника) не змінюється суть зобов'язання щодо сплати судового збору, яке покладається саме на заявника чи скаржника.
Тому у контексті взаємозв'язку положень процесуального кодексу і Закону № 3674-VI розуміння належного платника судового збору пов'язується із тим суб'єктом, який має право звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, тобто з учасником справи та особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. А такі особи, звертаючись до суду, повинні сплатити судовий збір або надати до суду документи, які підтверджують звільнення від його сплати. Відтак, ключовим у цьому вимірі є «право звернутися до суду за захистом», а не спосіб реалізації такого права.
Особлива правова природу судового збору як різновиду авансових платежів й грошових зобов'язань та його значення в судовому процесі вимагають від суду на стадії прийняття документу про його сплату визначення належності такого платежу, в тому числі встановлення належного платника такого збору. Аналіз змісту й системного взаємозв'язку норм КАС України, Закону № 3674-VI і Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 вказують, що розуміння належного платника судового збору пов'язується із учасником справи (стороною у справі, третьою особою), зокрема, із суб'єктом, який має право звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Сплата судового збору за своєю суттю є грошовим зобов'язанням у відносинах особи з судом, яке покладається саме на заявника (скаржника), який звертається до суду, залежне від волевиявлення такої особи, та не може бути перекладене для виконання на інших осіб. Зважаючи на те, що судовий збір становить складову судових витрат, які в своїй сукупності складають фінансовий (матеріальний) тягар сторони (заявника) в судовому процесі, з метою забезпечення юридичних гарантій такої особи щодо повернення або відшкодування їй визначених в судовому порядку та/або відповідно до законодавства видів і сум відповідних витрат, а також з метою сприяння й стимулювання учасниками судового процесу дотриманню загального фінансового правопорядку, підвищення ефективності правосуддя, що передбачає недопущення нових спорів, уважається необхідним визнавати належним платником судового збору виключно заявника (сторону, третю особу).
Отже, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не є стороною у справі чи заявником касаційної скарги, а тому немає підстав вважати, що згідно з платіжною інструкцію від 18.12.2024 №10519 (внутрішній номер 390967783) судовий збір сплачено належним суб'єктом.
Отже, недолік касаційної скарги в межах наданого строку на його усунення не усунуто, вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,-
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 620/9462/24 повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду