Справа № 761/37816/24 Суддя (судді) першої інстанції: Романишена І.П.
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі представника позивача - Козлова П.В.,
представника відповідача - Заселян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.09.2024 року за частиною другою статті 163-15 КУпАП за підписом заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко Інни Валеріївни, яка винесена відносно громадянина ОСОБА_1 код ДРФО НОМЕР_1 за актом фактичної перевірки ТОВ «Базис Кейс» № 101801/26/15/07/45383999.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення №4182, Товариством з обмеженою відповідальністю «Базис Кейс» виконано вимогу п.1 постанови КМУ №894 в частині забезпечення можливості безготівково розрахунку за придбані товари. Стверджує, що відсутнє порушення вимог постанови КМУ №894 від 29.07.2022 і відсутня ознака повторності правопорушення. Директор ТОВ «Базис Кейс» за своїми функціональними обов'язками не є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував під час розгляду справи обставину чи надавалася можливість безготівкового розрахунку із застосуванням платіжних систем під час перевірки 05.09.2024 за однією з адрес торгівлі: м. Київ, вул. Декабристів,2 та чи передбачена за вказаною адресою обов'язкова наявність саме виключно банківського PoS-терміналу, як єдиного можливого способу безготівкової оплати.
Стверджує, що судом не з'ясована наявність чи відсутність у Головного управління ДПС у м. Києві законних повноважень проводити безготівкові закупки під час фактичних перевірок та реальну можливість провести таку закупку за відсутності безготівкових коштів у інспекторів.
Апелянт вважає, що директор ТОВ «Базис Кейс» виконує адміністративні функції і не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-15 КУпАП.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Від представника Головного управління ДПС у м. Києві 30.01.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що під час перевірки встановлено не забезпечення ТОВ «Базис Кейс» можливості здійснення безготівкових рахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв). Зазначено, що під час перевірки в кіоску ТОВ «Базис Кейс» не було можливості сплатити у безготівковій формі, а оплата за покупки приймалася виключно готівкою.
В судове засідання 05.02.2025 з'явилися сторони, їхні представники, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи, обмінялися питаннями.
Від представника позивача - адвоката Козлова П.Б. 07.02.2025 надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить суд їх врахувати при розгляді апеляційної скарги.
В судове засідання 10.02.2025 з'явилися сторони.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 - є керівником ТОВ «Базис Кейс».
На підставі п.п. 80.2.2, п. 80.2, статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 03 вересня 2024 року № 5790-п та на підставі направлень від 05 вересня № 19804/26-15-07-07-01 та № 19804/26-15-07-07-01, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 2, де здійснює діяльність TOB «Базис Кейс» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 05.09.2024 № 7716/26-15-07- 07-00-17 про те, що при проведенні перевірки кіоску ТОВ «Базис Кейс» продавець в присутності якого проводилась перевірка був ознайомлений зі змістом направлень та наказу на проведення фактичної перевірки, але розписатись в направленні на перевірку та отримати копію наказу на проведення фактичної перевірки відмовився.
Перевіркою встановлено, що суб'єкт господарської діяльності не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв).
За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.09.2024 №101801/26/15/07/45383999, згідно з яким встановлено порушення порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків ( у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушено п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова № 894).
Відповідно до протоколу №4181 від 18.09.2024 року, директор ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)», що зафіксовано актом, бланк № 010078. Дата, час і місце вчинення порушення: 05.09.2024 о 13.56 год. в кіоску за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 2 (прим.1). Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно до постанови від 23.09.2024 року складеної заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві Якушко І.В., розглянувши протокол від 18.09.2024 року №4182, встановлено, що директор ТОВ «Базис Кейс» ОСОБА_1 допустив порушення порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, а саме: суб'єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари, чим порушив пункт 1 постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (надані послуги)».
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000,00 грн, за порушення частини другої статті 163-15 КУпАП.
Позивач вважає оскаржувану постанову відповідача такою, що порушує його права, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення від 23.09.2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Щодо доводів апелянта про те, що директор ТОВ «Базис Кейс» виконує адміністративні функції і не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-15 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 163-15 КУпАП, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 163-15 КУпАП визначено, що дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом апеляційної інстанції із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є загальнодоступними та достовірними відомостями, встановлено, що за кодом ЄДРПОУ 45383999 - керівником ТОВ «Базис Кейс» є ОСОБА_1.
Виходячи із зазначеного, положеннями статті 163-15 КУпАП передбачено накладення штрафу саме на посадову особу юридичної особи.
В судовому засіданні 05.02.2025 представник позивача - адвокат Козлов П.Б. зазначив, що нормами КУпАП не встановлено відповідальність за керівником, а тому суб'єкт правопорушення повинен встановлюватися до функціональних обов'язків працівників суб'єкта господарювання. Стверджував, що директор ТОВ «Базис Кейс» виконує адміністративні функції і не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-15 КУпАП.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 110.5 статті 110 Податкового кодексу України юридична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами.
Посадовою особою юридичної особи приватного права, є особа, що виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також здійснює вказані функції за спеціальними повноваженнями.
Організаційно-розпорядчі функції службових осіб приватного права - це функції (обов'язки) по здійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників в юридичній особі приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Такі функції, як правило, виконують керівники юридичних осіб приватного права, а також їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами тощо), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Адміністративно-господарські функції службових осіб приватного права - це функції (обов'язки) по управлінню або розпорядженню майном юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі функції (обов'язки), як правило, виконують начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, а також їх заступники, керівники відділів.
В той же час, представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що касир (продавець) здійснює в ТОВ «Базис Кейс», організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції тимчасово або за спеціальними повноваженнями, а відтак не доведено, що останній є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-15 КУпАП.
Виходячи із зазначеного, керівник (директор) ТОВ «Базис Кейс» є суб'єктом правопорушення у розумінні статті 165-13 КУпАП, а тому твердження позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Щодо доводів апелянта про відсутність повноважень у відповідача проводити фактичні перевірки щодо порядку проведення саме безготівкових розрахунків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 20.1.10 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул. Декабристів,2 (прим.1), де здійснює діяльність ТОВ «Базис Кейс» в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Щодо доводів представника позивача про повторність вчинення правопорушення, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з основних засад адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частини 2, 4 ст. 9 КАС України).
Сутність принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи полягає, серед іншого, у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою. Суд під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства повинен активно використовувати процесуальні повноваження, у тому числі й щодо виявлення, витребування і дослідження доказів за власною ініціативою.
Як наголошує частина перша, друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі наданих письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
За змістом частини першої, другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як регламентує частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо позивача винесена за порушення частини другої статті 163-15 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Однак, колегія суддів дослідила, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 23.09.2024, всупереч вимогам статті 283 КУпАП, не зазначено даних, щодо вчинення ОСОБА_1 дій передбачених частиною першою статті 163-15 КУпАП і якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, що передбачено диспозицією частини другої статті 163-15 КУпАП.
Відповідно до статті 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
В протоколі про адміністративне правопорушення №4182 від 18.09.2024, а саме: в графі «притягався до адміністративної відповідальності раніше і за що» зазначено: « 20.05.2024 по ч.2 статті 163-15 КУпАП».
Виходячи із зазначеного, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 163-15 КУпАП, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було встановлено обставини, підтвердженої відповідними належними і допустимими доказами, що протягом року позивача було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.
Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, оскільки надана Головним управлінням ДПС у м. Києві разом з відзивом на позовну заяву постанова про накладення адміністративного стягнення від 24.04.2024 р. щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-15 КУпАП в оскаржуваній постанові від 23.09.2024 не згадується.
Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову в повному обсязі.
Оцінюючи надані суду докази на предмет доведення вини ОСОБА_1 , колегія суддів керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у статті 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, скасування постанови від 23.09.2024 року ГУ ДПС у м. Києві про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за подання позовної заяви згідно квитанції №0096-8343-0748-9771 від 09.10.2024 року та судовий збір у розмірі 1817,00 грн за подання апеляційної скарги згідно квитанції №5137-3380-1331-5566 від 06.01.2025 року.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що законодавчо встановлені розміри судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у 2024 році становлять 605,60 грн та 908,40 грн відповідно.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 1514,00 гривень.
Відповідно до вимог п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 286, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 у справі №761/37816/24 - скасувати, прийняти нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Якушко Інни Валеріївни від 23 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною статті 163-15 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн та провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова