Справа № 580/6632/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тайрс" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайрс" (далі- позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2024 №UA209000/2024/100294/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001911; визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2024 №UA209000/2024/100302/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001936.
Черкаський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 16 вересня 2024 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вказав, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах, відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення всіх складових митної вартості, визначеної за основним методом, та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Апелянт посилається на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої інстанції про неправомірність рішень митного органу. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції стягнуто з митниці надмірну суму судового збору.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до контракту № 01082019001 від 01.08.2019 та комерційного інвойсу EU5-TYR-LAN-20240122C від 25.03.2024 ТОВ "Тайрс" придбало в компанії SHANDOG HAOHUA TIRE CO., LTD (КНР) шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, а саме:
- розміром 385/65R 22.5 LANVIGATOR - 70 шт., вартістю 11 690,00 доларів США;
- розміром 385/55R22.5C LANVIGATOR - 60 шт., вартістю 9 060,00 доларів США;
- розміром 385/65R22.5 LANVIGATOR - 50 шт., вартістю 8 100, 00 доларів США;
- розміром 315/70R22.5 LANVIGATOR - 40 шт., вартістю 5 120, 00 доларів США;
- розміром 235/75R17.5 LANVIGATOR - 200 шт., вартістю 13 600, 00 доларів США;
- розміром 215/75R17.5 LANVIGATOR - 340 шт., вартістю 19 720, 00 доларів США;
Всього, загальною вартістю 67 290,00 доларів США.
Поставка товару здійснювалась згідно міжнародних правил комерційних термінів (Інкотермс-2010) - CFR (Гданськ, Польща), із подальшим транспортуванням в Україну. Вартість фрахту судна 5 920,00 доларів США (два контейнери по 2960,00 доларів США за кожний).
Всього на загальну вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна), в розмірі 73210,00 доларів США.
05.06.2024 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію № 24UA209230050905U4 на шини: 385/65R 22.5 LANVIGATOR - 70 шт., на шини розміром 385/55R22.5 LANVIGATOR - 30 шт., розміром 385/65R22.5 LANVIGATOR - 50 шт., розміром 315/70R22.5 LANVIGATOR - 40 шт., які перевозилися в окремому контейнері (Товар 1), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 32 400 ,00 доларів. Загальна митна вартість Товару 1, із включенням вартості супутніх послуг становила - 1 375407,71 грн. (п. 45 декларації).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н 25.03.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) EU5-TYR-LAN- 20240122 22.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Коносамент (Bill of lading) 140400626817 29.03.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н 04.06.2024; Декларацію про походження ( Declaration of origin ) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Інвойс BV/0045/05/24 31.05.2024; платіжну інструкцію № 37 від 19.03.2024; платіжну інструкцію № 58 від 29.05.2024; рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг 4/06/24-01 від 04.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.07.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.04.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.06.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01082019001 від 01.08.2019; Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023; Договір (контракт) про перевезення 290524 від 29.05.2024; заявку № 1 від 29.05.2024; заявку № 1 від 29.05.2024; Лист до оплати №2 від 30.05.2024; Специфікацію від 25.03.2024; Специфікацію №1 від 25.03.2024.
03.06.2024 позивачем з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію №24UA209230050188U0 на шини: розміром 235/75R17.5 LANVIGATOR - 200шт., розміром 215/75R17.5LANVIGATOR - 340 шт., розміром 385/55R22.5 LANVIGATOR - 30 шт., які перевозилися в окремому контейнері (Товар 2), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом - 40810,00 доларів США.
Загальна митна вартість Товару 2, із включенням вартості супутніх послуг становила - 1718004,97 грн. (п. 45 декларації).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією надано до митного органу, зокрема наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н 25.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) EU5-TYR-LAN- 20240122 22.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Коносамент (Bill of lading) 140400626817 29.03.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н 31.05.2024; Декларацію про походження (Declaration of origin) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Інвойс BV/0045/05/24 31.05.2024; платіжну інструкцію № 37 від 19.03.2024; платіжну інструкцію № 58 від 29.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000020 від 31.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.07.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.04.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.06.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01082019001 від 01.08.2019; Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023; Договір (контракт) про перевезення ДГ-0000009 від 11.03.2024 заявка № 1 від 29.05.2024; заявку № 1 від 30.05.2024; Лист до оплати №2 від 30.05.2024; Специфікацію від 25.03.2024; Специфікацію №1 від 25.03.2024.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявлених у митних деклараціях митної вартості товарів, митний орган направив позивачеві електронні повідомлення №10552 від 03.06.2024 та №10553 від 04.06.2024 із вимогою про надання додаткових документів (ч.3 ст. 53 МК України), а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На виконання вказаних повідомлень позивачем по кожній із вищевказаній декларацій митному орану подані наступні документи: Прайс-лист від 01.03.2024; копію митної декларації країни відправлення 431020240000065342 від 26.03.2024.
За наслідками розгляду поданих документів митним органом прийнято наступні рішення:
- №UA209000/2024/100302/2 від 05.06.2024, яким відмовлено у митному оформленні товару 1 за митною декларацією № 24UA209230050905U4 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001936 від 05.06.2024;
-№UA209000/2024/100294/2 від 03.06.2024 , яким відмовлено у митному оформленні Товару 2 за митною декларацією № 24UA209230050188U0 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001911 від 03.06.2024.
Не погодившись з такими рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
Згідно ч.1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 ст. 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1, 2 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення було подано два пакета документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України, а саме:
-Пакувальний лист (Packing list) б/н 25.03.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) EU5-TYR-LAN- 20240122 22.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Коносамент (Bill of lading) 140400626817 29.03.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н 04.06.2024; Декларацію про походження ( Declaration of origin ) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Інвойс BV/0045/05/24 31.05.2024; платіжну інструкцію № 37 від 19.03.2024; платіжну інструкцію № 58 від 29.05.2024; рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг 4/06/24-01 від 04.06.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.07.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.04.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.06.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01082019001 від 01.08.2019; Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023; Договір (контракт) про перевезення 290524 від 29.05.2024; заявку № 1 від 29.05.2024; заявку № 1 від 29.05.2024; Лист до оплати №2 від 30.05.2024; Специфікацію від 25.03.2024; Специфікацію №1 від 25.03.2024;
- Пакувальний лист (Packing list) б/н 25.03.2024; Рахунок-проформа (Proforma invoice) EU5-TYR-LAN- 20240122 22.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Коносамент (Bill of lading) 140400626817 29.03.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н 31.05.2024; Декларацію про походження (Declaration of origin) EU5-TYR-LAN-20240122С 25.03.2024; Інвойс BV/0045/05/24 31.05.2024; платіжну інструкцію № 37 від 19.03.2024; платіжну інструкцію № 58 від 29.05.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000020 від 31.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 01.07.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.04.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 20.06.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 15.03.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01082019001 від 01.08.2019; Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023; Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023; Договір (контракт) про перевезення ДГ-0000009 від 11.03.2024 заявка № 1 від 29.05.2024; заявку № 1 від 30.05.2024; Лист до оплати №2 від 30.05.2024; Специфікацію від 25.03.2024; Специфікацію №1 від 25.03.2024.
Вказані документи, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Так у рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2024/100294/2 від 03.06.2024 року митний орган зазначив:
- згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону декларантом не враховані під час розрахунку митної вартості товару витрати на його страхування під час перевезення морським видом транспорту;
- розмір транспортних витрат (автомобільного перевезення) не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 745 км, авартість 38950 грн - що становить 52.28 грн/км, відстань по території України 65 км, а вартість 17050 грн - що становить 262.31 грн/км). Очевидним є факт, що рахунок від 31.05.2024 № СФ-0000020 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;
- у поданих документах відсутня інформація стосовно витрат на страхування товару під час перевезення морським видом транспорту.
- у п. 2.2 Додатку (від 01.07.20) до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 № 01082019001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу;
- згідно п.6.1. контракту продавець несе відповідальність за якість товару, що поставляється. П.6.2 покупець має право надіслати інспектора (інспекторів) для перевірки якості товару перед відвантаженням. П.7.1 Продавець має право взяти участь у контролі якості та кількості товарів. Декларантом не наданий документ, що передбачає такі норми, а також не надані документи що підтверджують виробника товару та ТМ.
- у проформі EU5-TYR-LAN-20240122 від 22.01.2024 загальна вартість товару становить 773864,00 дол. США, умови оплати вказано:100% передоплата. Проте надано платіжне доручення № 37 від 19.03.2024, № 58 від 29.05.2024 (загальна оплата по даних платіжках становить 73210.00 дол. США), що свідчить про не дотримання умови зазначеної у проформі. Декларантом надано Лист про оплату № 2 від 30.05.2024, проте на надано бухгалтерські документи для перевірки числових даних щодо умов оплати.
У рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2024/100302/2 від 05.06.2024 року митний орган зазначив наступне:
- згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження
витрат на транспортування до митного кордону, декларантом не враховані під
час розрахунку митної вартості товару витрати на його страхування під
час перевезення морським видом транспорту;
-розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу;
-відповідно до вимог п.2.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2019 № 01082019001 проформа-інвойс складається продавцем на підставі замовлення покупця, разом з тим даний документ не надано митному органу;
- митному органу не надано сертифікат походження товару.
Колегія суддів критично ставиться до всіх наведених недоліків з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до контракту № 01082019001 від 01.08.2019 та комерційного інвойсу EU5-TYR-LAN-20240122C від 25.03.2024 ТОВ "Тайрс" придбало в компанії SHANDOG HAOHUA TIRE CO., LTD (КНР) шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів загальною вартістю 67 290,00 доларів США.
Вартість фрахту судна 5 920,00 доларів США (два контейнери по 2960,00 доларів США за кожний).
Всього загальна вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна) становить 73210,00 доларів США.
При декларуванні товару позивачем були надані документи, які підтверджували повну 100% оплату вартості товару, а саме за комерційним інвойсом № EU5-TYR-LAN-20240122С від 25.03.2024 на загальну вартість 73 210,00 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями № 37 від 19.03.2024 на суму 20 000 дол США, та № 58 від 29.05.2024 на суму 23 210,00 дол. США, а всього на загальну суму 73 210,00 доларів США.
Вказані платіжні документи сформовані із використанням ЕЦП платника, посвідчені надавачем платіжних послуг - ПАТ "АБ "Укргазбанк" та містять в собі усі необхідні реквізити платіжного документа в т.ч. дата, номер, сума валютування, найменування платника та одержувача коштів, банківські реквізити сторін, призначення платежу, які підтверджують перерахування коштів позивачем на користь постачальника за контрактом.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що наведене підтверджує проведення повного фактичного розрахунку позивачем за поставлений товар та виконання умов контракту, а доводи митного органу щодо невідповідності платіжних інструкцій документам, які підтверджують перерахунок коштів є безпідставними.
Щодо висновків митного органу про непропорційність формування транспортних витрат в рахунках про надані послуги із перевезення вантажу автомобільним транспортом щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину відносно всього кілометражу транспортування товару, колегія суддів зазначає наступне.
Як було зазначено вище, під час декларування товару позивачем були надані документи щодо перевезення товару автомобільним транспортом із м. Гданськ (Польща) до м. Львів, а саме: договори із перевізниками товару між ТОВ "Тайрс" та ТОВ "МЕГГА ТРАНС" від 29.05.2024, між ТОВ "Тайрс" та ТОВ "ПРОФЕНЕРДЖИ" № ДГ-0000009 від 11.03.2024, заявки на перевезення: № 1 від 29.05.2024 (ТОВ "МЕГГА ТРАНС") та № 1 від 30.05.2024 (ТОВ "ПРОФЕНЕРДЖИ"), рахунки на оплату №4/06/24-01 від 04.06.2024 (ТОВ" МЕГГА ТРАНС") та СФ-0000020 від 31.05.2024 (ТОВ "ПРОФЕНЕРДЖИ", накладні (СMR) на перевезення товару автомобільним транспортом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані документи підтверджують вартість перевезення товару вантажним автомобільним транспортом, зміст наданих послуг із вказаними перевізниками. Містять усі данні та відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що є підставою для включення таких витрат до складників митної вартості товару, а відповідні доводи митного органу в цій частині є безпідставними.
Також колегія суддів критично ставиться до доводів митного органу у спірних рішеннях щодо ненадання до митного оформлення копії сертифікату походження товару, ліцензії на виробництво товару, нормативно-технічної документації на виготовлення товару, сертифікату на систему якості товару, сертифікату продукції власного виробництва, свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN, а також замовлення, на підставі якого було складено проформу-інвойс, оскільки вказані документи не є тими документами, що підтверджують числові показники заявленої митної вартості товару, та не входять до переліку документів, подання яких митному органу є обов'язковим відповідно до положень ч. 2 статті 53 МК України або додатковим згідно ч.3 ст.53 МК України.
Щодо доводів митного органу про відсутність у поданих документах інформації щодо витрат на страхування під час перевезення морським видом транспорту, слід зазначити, що умовами міжнародного контракту від 01.08.2019 № 01082019001 (у редакції додаткової угоди від 15.03.2023) передбачено можливість страхування товару і лише у тих випадках, коли така вартість страхування включається до вартості товару, про що зазначається в Комерційному інвойсі.
Умовами поставки за комерційним інвойсом № EU5-TYR-LAN-20240122С від 25.03.2024 страхування товару на перевезення морським транспортом не передбачалося, що підтверджується даними інвойсу, а тому витрати на страхування товару декларантом не понесені - в зв'язку із їх фактичною відсутністю.
Щодо відсутності в експортній декларації країни відправлення відміток митних органів країни відправлення, а відтак не підтвердження факту здійснення експорту товару, колегія суддів зазначає, що міжнародна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість товару згідно ст.53 МК України.
Надана митному органу міжнародна декларація країни експортера №431020240000065342 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор та QR код).
Також, умовами міжнародного контракту № 01082019001 від 01.08.2019 (із змінами та доповненнями) було визначено, що попередня вартість товару, його кількість та асортимент визначається в проформах-інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту, а остаточна вартість та асортимент товару, який постачається покупцю а також умови постачання визначається у Комерційному інвойсі. ( п. 5.1 п. 2.4. контракту).
Надані позивачем документи, передбачені ч.ч.2, 3 ст.53 МК України (Комерційний інвойс, пакувальний лист, морський коносамент, СМR) підтверджують постачання та переміщення зазначеного в них товару із країни відправлення (Китай) до порту Гданськ (Польща) із подальшим ввезенням на митну територію України.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірних рішень Львівської митниці слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, колегія суддів вважає, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності передбачених частиною третьою чи четвертою ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відповідачем не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинно також бути наведено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Коригування митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби та прийняття до уваги невизначено в рішенні товару, не відповідає нормам чинного митного законодавства.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Щодо доводів апелянта про те, що судом надмірно стягнуто з митного органу судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги не майнового характеру ( 3028*2) та вимоги майнового характеру (3028 грн.).
Тобто розмір судового збору за подання позовної заяви складав 9084 грн.
Згідно резолютивної частини рішення суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тайрс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11728,43 грн.
Отже в даній частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з частиною першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року зміни, шляхом викладення пункту 2 резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79001, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тайрс" (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 127/11, код ЄДРПОУ 39790780) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн. (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні).
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких