Справа № 320/19953/23 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
12 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
суддів: Грибан І.О., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.03.2023 № 112 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.03.2023 № 59 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби ОСОБА_1 з 17.03.2023;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта поліції, інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управління поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 17.03.2023 до дня поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення є незаконними, оскільки відповідачем належним чином не встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, не повідомлено позивача про проведення відносно нього службового розслідування, чим позбавлено права на участь у такому розслідуванні, з результатами не ознайомлено, необґрунтовано неможливість застосуванні іншого виду дисциплінарного стягнення (менш суворого), що в сукупності свідчить про протиправність прийнятих відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.03.2023 № 112 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП" в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.03.2023 № 59 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби ОСОБА_1 з 17.03.2023.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управлінняполіції з 18.03.2023.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616; вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.03.2023 до 20.03.2024 в сумі 238 713 (двісті тридцять вісім тисяч сімсот тринадцять гривень) 48 копійок.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616; вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) судовий збір в сумі 3 220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 копійок.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управління поліції з 18.03.2023.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції України в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20 березня 2024 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що позивачем недотримано положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги працівника поліції, не виконано наказ керівництва щодо несення служби на блокпосту, не використано портативний відеореєстратор під час виконання службових обов'язків та не вжито заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, вчинено перешкоджання у проведенні службового розслідування шляхом надання неправдивих пояснень.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та від 24 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, рапортом від 25.02.2023 на ім'я начальника Броварського РУП ГУ НП в Київській області, заступник начальника управління з превентивної діяльності Броварського РУП ГУ НП в Київській області доповів про те, що 25.02.2023 до нього надійшла інформація від командира Березанського ДФТГ ОСОБА_2 , який повідомив, що 24.02.2023 близько 00:30 наряд Березанського ДФТГ, які несли службу на БП № 315, зупинили автомобіль БМВ, під керуванням ОСОБА_3 , який на вимогу наряду документи не пред'явив, наряд стверджував, що громадянин ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Громадянин ОСОБА_3 повідомив наряду ДФТ, що він вже викликав працівників поліції. Працівники поліції, які прибули на блок-пост, дали команду наряду ДФТГ відпустити вказане авто без жодної перевірки та більше того, супроводжували його на службовому автомобілі далі до центру міста. У зв'язку з вищевикладеним, просив дозволу на проведення службового розслідування з цього приводу.
Рапортом від 25.02.2023 на ім'я начальника ГУ НП в Київській області, начальник Броварського РУП ГУ НП в Київській області Самойленко К.В. повідомив, що 25.02.2023 до Броварського РУП надійшла інформація від командира Березанського ДФТГ про можливі неправомірні дії окремих працівників сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП, які 24.02.2023 під час несення служби в комендантську годину не перевіривши документи на автомобіль громадянина ОСОБА_3 надали команду працівникам ДФТГ відпустити останнього та супроводили його до центра міста Березань. Для перевірки вищевказаних фактів просив дозволу на проведення службового розслідування з цього приводу.
На підставі вищезазначеного рапорту, наказом ГУ НП в Київській області від 25.02.2023 № 274 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області.
За результатами службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області складено висновок від 11.03.2023, затверджений начальником ГУ НП в Київській області 11.03.2023 (далі - висновок), яким зафіксовані такі обставини.
До керівництва Головного управління надійшла інформація про те, що 25.02.2023 до Броварського РУП звернувся командир Березанського ДФТГ з інформацією про можливі неправомірні дії окремих працівників сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ, які 24.02.2023 під час несення служби, у період дії комендантської години не перевіривши документи та автомобіль громадянина ОСОБА_3 надали команду працівникам ДФТГ відпустити останнього та супроводили його до центра міста Березань.
Встановлено, що згідно Книги служби нарядів сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області та Розстановки особового складу, задіяного на добове чергування 23.02.2023 на добовому чергуванні з 08.00 23.02.2023 до 08.00 24.02.2023 у складі реагування патрульної поліції "ТУШ - 300", на службовому транспортному засобі марки "RenaultDuster", номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні) перебували інспектор з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ст. лейт. поліції ОСОБА_4 та поліцейський з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ст. сержант ОСОБА_1 .
У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідальною особою за напрямком діяльності та функціювання блокпостів під час виконання заходів правового режиму воєнного стану, не здійснювалось планування та розрахунок задіяного особового складу для несення служби на блокпостах, про що свідчить відсутність у підрозділі сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ розрахунків сил та засобів для несення служби на блокпосту з початку 2023 року та пояснень представників ДФТГ Березанської ОТТ щодо відсутності поліцейських на блокпосту 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш Т1024.
Ураховуючи вищевикладене та те, що дана подія мала місце 23.02.2023, ОСОБА_5 , як керівник сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ, не підготував проект наказу щодо закріплення відповідальної особи за напрямком діяльності та функціювання блокпостів під час виконання заходів правового режиму воєнного стану з наданням списку працівників для закріплення останніх по даному напрямку, не проконтролював належне виконання наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 № 45/вс "Про реалізацію заходів правового режиму воєнного стану у Броварському районі Київської області" особовим складом задіяним на цілодобове несення служби на блокпосту 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш Т1024.
З метою підтвердження чи спростування викладеної інформації дисциплінарною комісією було встановлено та вивчено відеозаписи з портативного відеореєстратора (бодікамери) працівників поліції, які перебували на добовому чергуванні. Переглядом наявних відеозаписів портативного відеореєстратора встановлено, що відеозаписи у період з 23.00 23.02.2023 по 02.00.24.02.2023 відсутні.
Тобто наряд поліції, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебуваючи на чергуванні, не здійснював відеофіксацію на портативний відеореєстратор під час виконання службових обов'язків.
Дисциплінарною комісією вивченням відеозаписів з камер відеоспостереження встановлених підрозділом сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ (відеозаписи під назвою VID-20230228-WА0011 тривалістю 00:23 хвилин, VID-20230228-WA0011 тривалістю 00:23 хвилин, VID-20230228-WА0013 тривалістю 00:28 хвилин).
Проаналізувавши відеозаписи, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що наряд поліції, у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не міг здійснити перевірку транспортного засобу та громадян, які порушували комендантську годину (3 хвилин різниці між відео), та у порушення наказу керівника та наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 № 45/вс, абзацу другого пункту 1.7 Методичних рекомендацій "Дії на блокпосту (контрольно-пропускному пункті)", затверджених начальником Головного управління підготовки Збройних Сил України - заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, останні покинули блокпост на якому повинні нести цілодобову службу.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що згідно бази ІТС ІПНП сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, проаналізувавши GPS-трекер встановлений на службовий транспортний засіб марки "RenaultDuster", номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), екіпаж поліції під позивним "ТУШ-300", у період з 00.35 по 08.00 24.02.2023 здійснював патрулювання міста Березань, Броварського району Київської області.
Враховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що екіпаж поліції не здійснював цілодобове несення служби на визначеному блокпосту (блокпост 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш Т1024).
В ході службового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було запропоновано пройти опитування з використанням поліграфу щодо події, яка мала місце на блокпосту 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш НОМЕР_4 , так як працівники поліції зазначали у письмових поясненнях, що готові пройти перевірку на поліграф, однак останні відмовились від проходження опитування використання поліграфу, про що були складені акти відмови.
У ході проведення службового розслідування опитано ОСОБА_5 який пояснив, що 24.02.2023 близько 19.00 надійшов телефонний дзвінок від голови Березанської ОТГ ОСОБА_6 , який у ході розмови повідомив, що у нього є нарікання до наряду поліції, який перебував на чергуванні з 23.02.2023 по 24.02.2023 на блокпосту та те, що працівники поліції у комендантську годину відпустили транспортний засіб не перевіривши його та у подальшому супроводжували даний автомобіль до міста. По даному факту ОСОБА_5 пояснює, що 23.02.2023 на чергування у складі групи реагування патрульної поліції заступив ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яким ОСОБА_5 було проведено цільовий інструктаж. Під час інструктажу особовому складу наголошено на неухильному дотриманні законності та дисципліни, ввічливому ставленні до громадян, під час виконання службових обов'язків, на здійсненні відеофіксації на портативний відеореєстратор та носінні спеціальних засобів.
За добу до підрозділу поліції надходило 8 повідомлень громадян та з приводу події, яка трапилась у вечірній час поліцейські ОСОБА_5 не доповіли.
Під час спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , останні пояснили, що даний факт був, однак відеофіксацію на портативний відеореєстратор поліцейські не здійснювали та ознаки алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу були відсутні. Після перевірки документів було встановлено, що водієм автомобіля виявився військовослужбовець ОСОБА_7 та останній повідомив поліцейським пароль "свій-чужий". Після перевірки документів, працівники поліції направилися здійснювати патрулювання по місту Березань.
ОСОБА_5 також пояснив, що у секторі поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відсутні розстановки задіяного особового складу на блокпости. Відповідальними особами сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ розстановки/графіки не складаються, так як у разі відсутності викликів для відпрацювання наряд СРПП повинен перебувати на блокпосту, а у разі надходження звернень на службову спецлінію "102" наряд СРПП повинен виїхати на виклик та після завершення виконання виклику, екіпаж повертається на блокпост.
ОСОБА_5 вказав, що його повідомляли представники ДФТГ Березанської ОТГ про те, що поліцейські СПД № 1 не несуть службу на блокпосту.
Опитаний ОСОБА_4 пояснив, що 23.02.2023 о 08.00 він заступив на добове чергування спільно з ОСОБА_1 на службовому транспортному засобі марки "RenaultDuster" номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні). Близько 23:20 23.02.2023, поліцейські прибули до СПД № 1 Броварського РУП ГУ для дозаправки службового автомобіля пальним та в цей час ними було помічено транспортний засіб, який рухався по вул. Шевченківський шлях, смт Березань, Броварського району, Київської області у напрямку автомобільної дороги "Київ-Харків". Після чого, поліцейські сіли в службовий автомобіль та наздогнали транспортний засіб марки "BMW" чорного кольору біля блокпосту "Арка", та біля вказаного транспортного засобу перебував громадянин ОСОБА_8 та розмовляв зі представниками ДФТГ Березанської ОТГ, в присутності останніх ОСОБА_9 надав посвідчення водія, вказав слово-пароль, при цьому повідомив, що очікує свого товариша військовослужбовця. Ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у ОСОБА_10 працівниками поліції не виявлено, та представники ДФТГ не повідомляли поліцейським про те, що дана особа має ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Перевіривши документи ОСОБА_10 , ОСОБА_4 запитав у представників ДФТГ чи потрібен їм наряд поліції, останні повідомили, що вони не потребують їхньої допомоги, після чого екіпаж поліції повідомив працівників ДФТГ, що вони відправились патрулювати у місті Березань та попрямували до центру міста. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що з блокпосту "Арка" стосовно даної події, йому ніхто не телефонував та автомобіль марки "BMW" він не супроводжував. Вказану подію на портативний відеореєстратор не фіксували. Транспортний засіб універсал на блокпосту поліцейські не бачили та вказівки пропустити автомобіль без перевірки не надавали. В дружніх стосунках з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 не перебуває, даного громадянина знає як місцевого жителя. Для підтвердження свої слів зазначив, що готовий пройти перевірку на поліграф.
Опитаний ОСОБА_12 надав пояснення аналогічного змісту з поясненнями ОСОБА_4 .
У ході проведення службового розслідування встановлено, що згідно з базою ІТС ІПНП сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, у період з 22.00 23.02.2023 по 08.00 24.02.2023 дзвінки на службову спецлінію "102" не надходили, службові завдання для відпрацювання добовому наряду під позивним ТУШ-300 не надавались.
Опитаний командир ДФТГ ОСОБА_2 повідомив, що 24.02.2023 о 05:00 старший наряду доповів йому про вказану подію, що затримали транспортний засіб марки "BMW", водій якого ОСОБА_7 порушував комендантську годину та один транспортний засіб марки якого представники ДФТ не запам'ятали. Крім того, представники ДФТГ повідомили що працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_13 надали вказівку пропустити вищевказані автомобілі без перевірки документів. У зв'язку з вищевикладеними, ОСОБА_2 надав вказівку ОСОБА_14 доповісти про дану подію письмовим рапортом на його ім'я, після чого повідомив начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 та міського голову. ОСОБА_2 зазначив, що працівники поліції не несуть службу на блокпосту. У разі виникнення ситуації, рішення якої неможливо прийняти без участі працівників поліції, представники ДФТГ викликають поліцію через чергову частину.
Аналізуючи вищевикладене, зокрема пояснення працівників сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, пояснення добровольців ДФТГ Березанської ОТГ та інформацію бази ІТС ІПНП сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_12 надали завідомо неправдиві пояснення, чим перешкоджали проведенню службового розслідування.
Аналізуючи матеріали службового розслідування комісія зробила висновок, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області, підтвердилася.
У діях поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 13 частини 3 статті 1, частини 1 та частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 5 та 6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомок, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 № 45/вс, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, невиконанні наказу керівництва щодо несення служби на блокпосту, не використанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків та у невжитті заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, не сприянні керівництву у дотриманні службової дисципліни, перешкоджанні у проведенні службового розслідування шляхом надання неправдивих пояснень.
На підставі вищезазначеного, за порушення службової дисципліни та наведених норм, комісією було рекомендовано звільнити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
На підставі висновку службового розслідування наказом ГУ НП в Київській області від 16.03.2023 №112, зокрема ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі наказу ГУ НП в Київській області від 16.03.2023 № 112, наказом ГУ НП в Київській області від 17.03.2023 № 59 о/с, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0054408), поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управління поліції, 17.03.2023.
Відповідно до службових характеристик, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, як такий, що сумлінно відноситься до виконання своїх службових обов'язків. По характеру відкритий, в колективі по службі користується авторитетом. Фізично розвинутий добре. Відзначається витримкою та цілеспрямованістю, умінням довести розпочату справу до логічного завершення. Має хороші знання за спеціальністю, вміло орієнтується в службових питаннях. Накази та вказівки, які регламентують діяльність Національної поліції знає добре, порушень службової дисципліни не допускає. Нагороджений відзнакою МВС України - медаллю "За сумлінну службу" ІІІ ступеня (11.12.2010). Атестацію за період служби в органах внутрішніх справ та поліції проходив успішно. Згідно з психологічною характеристикою ОСОБА_1 активний, чесний, відкритий, мотивований до навчання та роботи.
Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виснував, що проведене відносно позивача службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 11.03.2023, який став підставою для звільнення, не встановлювало ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Вищенаведене свідчить про формальність проведеного відносно позивача службового розслідування, що є недопустимим виходячи з наслідків застосовування до нього найсуворішого з усіх можливих видів дисциплінарних стягнень.
Судом встановлено, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності звільнення позивача зі служби в поліції на підставі обставин, встановлених в ході службового розслідування. Натомість суд встановив, що спірні накази відповідача не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, спірні накази Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.03.2023 № 112 та від 17.03.2023 № 59 о/с суд визнав протиправними та скасував.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Правомірність та обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, є предметом спору який передано на вирішення суду.
Так, за висновками службового розслідування, за недотримання положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, невиконання наказу керівництва щодо несення служби на блокпосту, не використання портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків та невжиття заходів щодо негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, не сприяння керівництву у дотриманні службової дисципліни, перешкоджання у проведенні службового розслідування шляхом надання неправдивих пояснень було рекомендовано звільнити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з пунктами першого, другого частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом двадцять чотири частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами першим, четвертим, п'ятим частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини другої, третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Згідно з пунктом першим розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами першим, четвертим, сьомим, тринадцятим, чотирнадцятим розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно з пунктом другим розділу VI «Оформлення матеріалів службового розслідування» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту першого розділу VII «Прийняття рішення за результатами службового розслідування» цього ж порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати насамперед склад дисциплінарного проступку в його діях, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
У постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 Верховний Суд наголошував, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Надаючи оцінку висновкам службового розслідування щодо невиконання позивачем наказу керівництва щодо несення служби на блокпосту, колегія суддів враховує наступне.
За матеріалами справи, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_1 були визначені керівництвом для добового чергування (ГРПП - група реагування патрульної поліції) 23.02.2023 під позивним ТУШ-300 на службовому автомобілі "RenaultDuster", номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні).
Поряд з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутнє розпорядження (наказ) керівництва щодо добового несення служби на блокпосту 2 розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш Т1024 (блокпост 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш Т1024).
Пунктом 1 наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 №45/вс "Про реалізацію заходів правового режиму воєнного стану у Броварському районі Київської області" визначено що старшим на блокпостах призначено працівників Національної поліції України та останні, спільно з військовослужбовцями чи добровольцями ДФТГ здійснюють цілодобове несення служби на визначених блокпостах. Відповідальною особою за напрямком діяльності та функціонування блокпостів під час виконання заходів правового режиму воєнного стану закріплено заступника начальника сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області.
Натомість, зі змісту висновків службового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , як керівником сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ, не підготовлено проекту наказу щодо закріплення відповідальної особи за напрямком діяльності та функціювання блокпостів під час виконання заходів правового режиму воєнного стану з наданням списку працівників для закріплення останніх по даному напрямку, не проконтрольовано належне виконання наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 № 45/с "Про реалізацію заходів правового режиму воєнного стану у Броварському районі Київської області" особовим складом задіяним на цілодобове несення служби на блокпосту 2/10 "Арка" розташованого на перехресті автодоріг а/ш М03 та а/ш НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 в свою чергу повідомив, що у секторі поліцейської діяльності №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відсутні розстановки задіяного особового складу на блокпости; відповідальними особами сектору поліцейської діяльності №1 Броварського РУП ГУ розстановки/графіки не складаються.
Поряд з цим, колегія суддів критично оцінює доводи дисциплінарної комісії про те, що відеозаписами з камер спостереження під назвою VID-20230228-WА0011 тривалістю 00:23 хвилин, VID-20230228-WA0011 тривалістю 00:23 хвилин, VID-20230228-WА0013 тривалістю 00:28 хвилин підтверджується порушення позивачем наказу керівника та наказу Броварської районної військової адміністрації Київської області від 13.07.2022 №45/вс, абзацу другого пункту 1.7 Методичних рекомендацій «Дії на блокпосту (контрольно-пропускному пункті)», що виявилось у тому, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 покинули блокпост, на якому повинні нести цілодобову службу, оскільки з них неможливо встановити зображення автомобілів (марки, державні номерні знаки), а також хто саме перебував в автомобілі та коли фотокопії створені.
Крім того, за змістом апеляційної скарги не спростовуються сумніви суду першої інстанції щодо приналежності даних відеозаписів до спірної події, виходячи з їх назв (VID-20230228-WА0011, VID-20230228-WA0011, VID-20230228-WА0013).
На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів висновує необґрунтованість даних висновків службового розслідування та їх очевидну суперечність фактичним обставинам справи.
Надалі, розглянувши висновки службового розслідування щодо не використання позивачем портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків, колегія суддів враховує наступне.
Як вказано у висновку службового розслідування, згідно з журналом № 212 "Обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації" сектору поліцейської діяльності № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області (м. Березань), ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідне обладнання у 2023 році не видавалось.
Так, згідно з пунктом 3 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026 портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Натомість, у журналі №212 «Обліку, видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації», інформація про отримання ОСОБА_1 портативного відеореєстратора 23.02.2023 відсутня.
Колегія суддів також зауважує, що вищезазначені обставини жодним чином не спростовано апелянтом.
Поряд з цим, згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції №1026 передбачено відповідальну особу, на яку покладається відповідальність, зокрема, за видачу портативних відеореєстраторів.
Втім, в матеріалах службового розслідування зазначена особа встановлена не була.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2019 року в справі №9901/855/18 (провадження № 11-554заі19) вказала на те, що обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту "поза розумним сумнівом" перед стандартом "баланс ймовірностей".
У постанові від 20 грудня 2024 року в справі №380/16592/22 колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду застосувала такий підхід, зокрема й до правовідносин, зумовлених притягненням до дисциплінарної відповідальності поліцейського.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки службового розслідування про порушення позивачем пунктів 5 та 6 розділу II Інструкції №1026 є необ'єктивними, що дає підстави стверджувати, що службове розслідування відносно позивача проведено без дотримання вимог статті 2 Дисциплінарного статуту та 1 розділу V Порядок №893.
Колегія суддів зауважує, що за таких обставин застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, не відповідає закону щонайменше з погляду доведеності поза розумним сумнівом факту не несення позивачем служби на блокпосту, з якого випливають інші поставлені йому у провину порушення службової дисципліни, та пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів.
Виходячи зі змісту апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що остання не містить жодних обґрунтувань щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а лише виклад аналогічних обставин, які зазначені у висновку за результатами службового розслідування.
Колегія суддів зазначає, що згідно частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В даному випадку апелянтом у апеляційній скарзі не зазначено жодних доводів щодо невірного обрахунку судом першої інстанції суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Оскільки у апеляційній скарзі відсутні доводи щодо зазначеної позовної вимоги, колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 311, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: І.О. Грибан
О.М. Кузьмишина