Справа № 729/1646/24
12 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов про адміністративні правопорушення,-
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Позивач 26 грудня 2024 року надіслав до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст. 286, 296 КАС України, а саме: апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 296 КАС України, подано її з пропуском строку, до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Вказана ухвала вручена позивачу 25 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, жодних заяв на виконання ухвали суду від 15 січня 2025 року до суду від позивача не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що рішення, що оскаржується отримано позивачем 22 жовтня 2024 року.
Однак апеляційну скаргу подано 26 грудня 2024 року, тобто після закінчення визначеного ст. 286 КАС України строку.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року отримано позивачем 22 жовтня 2024 року, тобто останнім днем для подання апеляційної скарги є 01 листопада 2024 року, в той же час, апеляційну скаргу подано до суду 26 грудня 2024 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.286 КАС України.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 05 лютого 2025 року.
У встановлений судом строк та в період до 12 лютого 2025 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху виконано не було, об'єктивних та поважних причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.169, 299 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанов про адміністративні правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма