Справа № 750/12494/24 Суддя (судді) першої інстанції: Рахманкулова І.П.
12 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2852538 від 17 серпня 2024 року та закрити справу.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скари обґрунтовані тим, що фіксація швидкості транспортного засобу позивача була здійснена із порушенням встановлених правил, не в межах дорожнього знаку 5.76, зупинка відбулась за відсутностю визначених законодавством підстав, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався без дотримання прав позивача.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґруновувалась тим, що порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000607), а тому його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Довгун А.Д. 17.08.2024 винесено постанову серії ЕНА № 2852538 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до якої 17.08.2024 об 11 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті м.Чернігів, Київське Шосе, 3, позначеному д.з.5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 76 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості Т3 TruCam LTI 20/20, серійний номер TC000607, чим порушив п. 12.4 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 4).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, Законом України «Про національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 .
Статтею 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.12.4 ПДР України в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову
В силу ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 73 КАС України).
Згідно із ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом та фотознімок, здійснені сертифікованим приладом TruCam №ТС000607, на якому зафіксовано, що транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_1 рухався у м.Чернігів, Київське Шосе, 3 зі швидкістю 77 км/год., тобто з перевищенням дозволеної швидкості на 27 км/год (а.с.43-44).
Вказані відеозапис та фотознімок є належними та допустимими доказами в адміністративній справі і про їх наявність прямо зазначено в постанові серії ЕНА №2852538 від 17.08.2024 про накладення на позивача адміністративного стягнення (а.с.4).
Згідно з п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Суд апеляційної інстанції враховує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam є сертифікованим технічним засобом для вимірюваня швидкості, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про повірку, експертного висновку та сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки (а.с.32-36).
При цьому, відповідно до свідоцтва Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29405 від 13.11.2023, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000607 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач «Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год» (а.с.32).
Таким чином, використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000607 допускається як в автоматичному, так і в ручному режимі з урахуванням відповідної похибки.
Обставина щодо розміщення відповідних дорожніх знаків, зокрема, 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» у м.Чернігів по Київському Шосе підтверджується листом КП «Міськсвітло» Чернігівської міської ради від 01.05.2023 №92 (а.с.39-40).
Отже, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що правопорушення вчинено позивачем саме в межах населеного м.Чернігів.
При цьому, навіть у випадку відсутності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», вказана обставина не відміняє визначені законодавством обмеження швидкості в межах населеного пункту та в жодному випадку не спростовують факт перевищення позивачем швидкості в межах населеного пункту більш як на двадцять кілометрів на годину, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Щодо підстав зупинення транспортного засобу позивача, то в силу п.1, 3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що в результаті здійсненої за допомогою приладу TruCam відеофіксації транспортного засобу, яким керував позивач, було виявлено перевищення встановлених обмежень швидкості, у співробітника поліції були наявні законні підстави для зупинки транспортного засобу.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено його права, що підтверджується його підписом у відповідній графі спірної постанови.
Колегія суддів звертає увагу, що до обов'язків поліцейського не належить надання позивачу юридичних консультацій чи забезпечення послугами адвоката, в той же час, дійсні обставини справи про адміністративне правопорушення з'ясовані належним чином, зокрема встановлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.
Зібрані та подані до суду докази є належними та допустимими доказами в адміністративній справі, які в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, внаслідок чого були відсутні підстави для вчинення поліцейським додаткових дій.
Будь-яких протиріч між викладеними у постанові серії ЕНА №2852538 від 17.08.2024 фактами та дійсними обставинами справи судом не встановлено, а можливі недоліки розгляду співробітником поліції справи про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання прийнятої ним постанови протиправною, за умови підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, можливі окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Можливі недоліки порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення або оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такої постанови за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається фактичним обставинам та змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15).
При цьому, жодних належних та допустимих доказів допущення поліцейським недоліків при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження матеріалами справи факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, , спірна постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2852538 від 17.08.2023 складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, а отже, приймаючи спірну постанову співробітник поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.
Керуючись ст.243, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Текст постанови виготовлено 12 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма