Постанова від 13.02.2025 по справі 640/26381/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/26381/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби, в якому просив:

- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо відмови в оформлення документів ОСОБА_1 для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- визнати протиправними дії Державної міграційної служби України щодо відхилення скарги ОСОБА_1 на рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в порядку та строки, встановлені Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №640/26381/20 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

У подальшому, 09.11.2023 до суду надійшла заява про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2021 в адміністративній справі №640/26381/20 у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що з огляду на лист Офісу Генерального прокурора від травня 2022 року №19/2/1-26635-19 та видане тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 25.02.2022 №2022/25/02/1 наявні обставини, які не були відомі під час вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №640/26381/20 залишено без руху.

Вказаною ухвалою заявнику надано десятиденний строк десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;

- заяви, встановленої статтею 364 КАС України форми, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обставин, які є нововиявленими, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України;

- копій документів, що додані до заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» для суду та відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 20.11.2023 від заявника до суду надійшла заява про усунення недоліків заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №640/26381/20 - повернуто без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що лист Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 07.11.2023 cлід враховувати як поважну причину для перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.

На думку скаржника, проходження ним військової служби та здійснення волонтерської діяльності, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного від 25.02.2022 №2022/25/02/1 та посвідченням Батальйону «Крим» від 24.02.2022), свідчить про наявність об'єктивної можливості повідомити про відповідні обставини суд, що вказує про наявність підстав для задоволення його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зауважено, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Повертаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від від 26.11.2021, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності поважних причин пропуску строку звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню без розгляду.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набоало законної сили може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою вказаної статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу викладеного вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами визначено статтею 363 КАС України.

Так, за приписами частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з положеннями частин другої - четвертої статті 366 КАС України протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Отже, зі змісту вищеназваних норм процесуального закону випливає, що моментом, з яким законодавець пов'язує початок перебігу строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин. У разі пропуску вказаного строку з поважних причин такий може бути поновлений за обґрунтованим клопотанням заявника. При цьому, в разі відхилення зазначеного клопотання, настає процесуальний наслідок у вигляді повернення заяви без розгляду особі, яка її подала.

У той же час, у разі пропуску строків, встановлених частиною другою статті 363 КАС України такі строки поновлені не можуть бути.

При цьому, у пункті 1 частини першої статті 363 КАС України законодавцем чітко визначено строк, протягом якого може бути подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, тобто протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що подаючи 09.11.2023 заяву за новивиявленими обставинами, заявник вказує про те, що підставою для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року є припинення виконання доручення про проведення екстрадиційної перевірки відносно ОСОБА_1 на підставі листа Офісу Генерального прокурора від травня 2022 року №19/2/1-26635-19; проходження військової служби та здійснення волонтерської діяльності, на підтвердження чого надано характеристику від 20.02.2022, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 25.02.2022 №2022/25/02/1 та посвідчення Батальйону «Крим» від 24.02.2022.

Слід відмітити, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Аналогічні положення викладено у частині першій статті 45 КАС України, за змістом якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Наведеними правовими нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, особа, зацікавлена у перегляді остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для своєчасної реалізації такого права, використовувати у повному обсязі усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При цьому, слід застосовувати принцип res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Відтак, встановлення законом процесуальних строків, в тому числі й для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які унеможливили або значно ускладнили своєчасне, тобто у межах встановленого законом процесуального строку реалізацію права на подання такої заяви.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі №826/22361/15.

З матеріалів справи вбачається, що долучені до заяви документи з приводу проходження позивачем військової служби та здійснення волонтерської діяльності, а саме: характеристика від 20.02.2022; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 25.02.2022 №2022/25/02/1; посвідчення Батальйону «Крим» від 24.02.2022 видані позивачу ще у лютому 2022 року.

На думку скаржника, перебування його в батальйоні за межами міста Києва в період воєнного стану є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі, дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 і від 6 лютого 2023 року. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, та іншими Указами, та він діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на оскарження судових рішень, звернення до суду з відповідними позовами, заявами, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

При цьому, до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач звернувся лише в листопаді 2023 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку згідно пункту 1 частини першої статті 363 КАС України.

Надані позивачем докази щодо проходження позивачем військової служби та здійснення волонтерської діяльності (характеристика від 20.02.2022; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного від 25.02.2022 №2022/25/02/1; посвідчення Батальйону «Крим» від 24.02.2022), які видані позивачу у лютому 2022 року, позбавляють суд можливості встановити факт проходження позивачем військової служби та здійснення волонтерської діяльності у спірний період з травня 2022 року по листопад 2023 року.

Крім того, твердження заявника на те, що 30.10.2023 він проходив службу у відповідному батальйоні, тому не мав об'єктивної можливості повідомити про відповідні обставини, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, в силу положень ст.ст. 72-74 КАС України.

Посилання апелянта на лист ЦУ ДМС у м. Києві та Київській області від 07.11.2023, яким підтверджено, що Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі №640/26381/20 припинив розгляд даної справи лише 19.09.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки у силу вимог частини другої ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У свою чергу, за правилами частини першої статті 255 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, оскільки рішення суду у даній справі набрало законної внаслідок прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ще 26.04.2022, лист ЦУ ДМС у м. Києві та Київській області від 07.11.2023 не є поважною причиною для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко

Попередній документ
125144844
Наступний документ
125144846
Інформація про рішення:
№ рішення: 125144845
№ справи: 640/26381/20
Дата рішення: 13.02.2025
Дата публікації: 17.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (22.09.2025)
Дата надходження: 07.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
23.11.2025 01:33 Шостий апеляційний адміністративний суд
23.11.2025 01:33 Шостий апеляційний адміністративний суд
23.11.2025 01:33 Шостий апеляційний адміністративний суд
22.02.2022 15:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
04.02.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
БІЛАК М В
ЖУК А В
ЗАГОРОДНЮК А Г
КАШПУР О В
КУЗЬМЕНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
МАРТИНЮК Н М
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М
ОКСЕНЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
ШЕВЦОВА Н В
суддя-доповідач:
АЛІМЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
БІЛОНОЖЕНКО М А
ДУДІН С О
ЗАГОРОДНЮК А Г
КАШПУР О В
КУЗЬМЕНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
МАРТИНЮК Н М
ОКСЕНЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач (боржник):
Державна міграційна служба України
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Білоцерківського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київський області
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Білоцерківського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київський області
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київської області
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційноїслужби у м. Києві та Київській області
заявник апеляційної інстанції:
Алахвердієв Ілгар Тарієлович
представник позивача:
Бойчук Дмитро Валерійович
суддя-учасник колегії:
БІЛАК М В
ВАСИЛЕНКО ЯРОСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ
ВІВДИЧЕНКО ТЕТЯНА РОМАНІВНА
ГАНЕЧКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
ГУБСЬКА О А
ДАНИЛЕВИЧ Н А
ЄРЕСЬКО Л О
ЖУК А В
КАЛАШНІКОВА О В
КУЧМА АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
МАЦЕДОНСЬКА В Е
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М
СОКОЛОВ В М
УХАНЕНКО С А
ШЕВЦОВА Н В