П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2025 р. Категорія 112010200м. ОдесаСправа № 420/27852/24
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсії, призначену згідно із вимогами Закону № 2262-ХІІ. Вказує, що відповідачем з 01.03.2024 було нараховано індексацію пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплачувати пенсію з 01.03.2024 року, застосувавши розмір пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, та з урахуванням перерахунку пенсії з 01.03.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 по справі № 420/23706/23. Відповідач у задоволенні вказаної заяви відмовив. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону № 2262-XIІ слова і цифри «у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12,2021 у справі №120/3552/21-а.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що наразі апелянту виплачується пенсія у розмірі 28017,81 грн, що є більшим ніж максимальний розмір пенсії для інших категорій пенсіонерів станом на 2024 рік в розмірі 23610 грн. та середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії станом на червень 2024 року у розмірі 18 806,63 грн.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років з 12.02.2011 року, відповідно до Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262-XII).
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року по адміністративній справі №420/12043/20, яке набрало законної сили, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області позивачу було перераховано розмір пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки № 259/1 від 09.11.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої 8 територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.
Також, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року по адміністративній справі №420/17987/22, яке набрало законної сили, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області позивачу з 01 березня 2022 року було перераховано та виплачено пенсію з основним розміром 90% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по адміністративній справі №420/22857/23, яке набрало законної сили, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням нарахованої індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням вже виплачених сум, та розмір пенсії становить 28017,81 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 420/23706/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені перерахунку пенсії на підставі довідки №139 від 31.05.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року, виданої 8-м територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №139 від 31.05.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року, виданої 8-м територіальним вузлом урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Як свідчать наявний в матеріалах справи розрахунок пенсії позивача станом на 01.03.2024 від 22.04.2024 перерахунок пенсії було здійснено з урахуванням вказаного рішення суду з 01.03.2024.
28.05.2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2024, застосувавши розмір пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 року по справі №420/22857/23 та з урахуванням перерахунку пенсії з 01.02.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2023 року по справі №420/23706/23.
27.06.2024 відповідач листом № 19066-16466/Р-02/8-1500/24 відмовив у задоволенні звернення представника позивача, посилаючись на відсутність правових підстав.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку поправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області правомірно здійснюється виплата пенсії позивача без врахування індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та без врахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, в межах розміру пенсії, який було визначено за наслідками перерахунку, який було здійснено на підставі виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по адміністративній справі №420/22857/23 у розмірі 28017,81 грн.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З матеріалів справи, а саме з розрахунку пенсії позивача від 22.04.2024 року, вбачається, що щомісячна доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. по Постанові №713, індексація, передбачена Постановою №185 з урахуванням 90% грошового забезпечення були нараховані позивачу під час перерахунку пенсії з 01.03.2024 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказані обставини в сукупності свідчать про обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Відповідно до п. 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Надалі, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
Отже, оскільки обмеження ГУ ПФУ в Одеській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 15.11.2023 по справі №420/23706/23 з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року по справі № 420/27852/24, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 15.11.2023 по справі №420/23706/23 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі 2664 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн.64 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький