П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 лютого 2025 р. Категорія: 112010200м. ОдесаСправа № 420/24910/24
Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмове провадження у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дiї, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за результатом розгляду якого позивач просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року, одержаною особою за роботу в зоні відчуження в 1985-1989 роках; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 54,57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року, мотивуючи його тим, що отримує пенсію за “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 20.07.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1989 роках. Однак, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії, яке позивач вважає протиправним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 951090124394 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року, одержаною особою за роботу в зоні відчуження в 1985-1989 роках. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 54,57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року з дати звернення за перерахунком пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не врахував, що надана позивачем довідка про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 не відповідає вимогам, визначеним до довідок про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, позивачу було рекомендовано витребувати нову довідку, оформлену відповідно до вимог законодавства. Разом з цим, Головним управлінням самостійно було направлено запит від 29.08.2023 року щодо уточнення відомостей про заробітну плату, яка міститься у наданій Позивачем довідці. Таким чином, у діях Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відсутні ознаки протиправної поведінки. Також, питання щодо повторного розгляду заяви Позивача про перерахунок пенсії має розглядати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
20.07.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 951090124394 від 24.07.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку, оскільки довідка про заробітну плату заповнена різним чорнилом та не відповідає додатку 5 згідно Постанови № 644 від 12.10.2012 року, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики. В акті зустрічної перевірки щодо нарахування сум відсутня розгорнута інформація щодо нарахування заробітної плати за дні виїзду в зону відчуження.
Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача щодо не підтвердження первинними документами відомостей зазначених у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 31.03.2005 року є необґрунтованим, і вказана довідка повинна бути врахована при розгляді заяви позивача.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачений захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 54 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону №796-ХІІ визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Згідно п.1 Порядку №1210, за бажанням осіб пенсії можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 4 пункту 3 Порядку № 1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4,1 - 3).
При цьому, у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період, а розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців (п. 8 Порядку № 1210).
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 1210 пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П розмір пенсії; Зс середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; Кзс середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 № 560/3499/18.
Суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 11.10.1989 року по 11.11.1989 року працював у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату з 11.10.1989 року по 31.10.1989 року - 456 р. 69 коп., з 01.11.1989 року по 11.11.1989 року - 290 р. 84 коп., довідка видана на підставі особового рахунку № 26 та книги про заробітну плату № 5.
Отже, твердження відповідача щодо не підтвердження первинними документами відомостей зазначених у довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 31.03.2005 року є необґрунтованим, і вказана довідка повинна бути врахована при розгляді заяви позивача.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовило позивачу у перерахунку його пенсії на підставі довідки № 19 від 31.03.2005 року.
Разом з тим, враховуючи, що вказана відмова оформлена рішенням № 95109124394 від 24.07.2023 року, то суд робить висновок про наявність підстав для виходу, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, за межі позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області № 95109124394 від 24.07.2023 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 54, 57 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки про заробітну плату № 19 від 31.03.2005 року, суд зазначає, що оскільки заява позивача по суті розглядалася ГУ ПФУ у Вінницькій області, то й перерахунок пенсії на виконання рішення суду на підставі вказаної заяви має бути вчинений ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Також, щодо тверджень відповідача про недотримання позивачем строків звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає, що з огляду на матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки йому було відмовлено вдруге.
При цьому, зауваження відповідача до змісту та форми довідки, на думку суду, є формальними та безпідставними.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Враховуючи, що відповідачем тривалий час вчиняються протиправні дії щодо порушення права позивача на перерахунок пенсії, а також, з урахуванням введення на території України воєнного стану, суд вважає безпідставними та помилковими доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року по справі № 420/24910/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький