П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25335/24
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 1.03.2023р. відповідно пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 1.03.2024р. відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 1.03.2023р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2022р. він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.06.2024р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом щодо здійснення перерахунку та індексації його пенсії згідно із Постановами КМУ №168 від 24.02.2023р. та №185 від 24.02.2024р..
Однак, 20.06.2024р. листом за №1500-0306-8/94149 відповідач повідомив про відсутність підстав для проведення такого перерахунку пенсії.
Не погодившись із такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024р. та 6.12.2024р. апеляційне провадження відкрито та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Під час дослідження матеріалів справи та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про необхідність дослідити обставини щодо строку звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025р. адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху в частині вимог щодо:
- зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 1.03.2023р. відповідно пункту 1 Постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 1.03.2023р. по 9.02.2024р..
5.02.2025р. ОСОБА_1 направив до суду заяву про виконання ухвали, в якій повідомив, що позовні вимоги дійсно заявлені за період, починаючи з 1.03.2023р., що перевищує шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Поважні причини пропуску зазначеного строку в розумінні КАС України та судової практики у позивача відсутні. У зв'язку з цим просить здійснювати судовий розгляд справи в межах позовних вимог, починаючи з 9.02.2024р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, доводи заяви про виконання ухвали, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, а позовну заяву в частині вимог по 8.02.2024р. залишити без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні пенсії за віком позивача відповідно до Закону №1058 у 2022 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020, який становив 9 118,81грн.. Цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до ст.42 Закону №1058-IV.
Відтак, суд вважав необґрунтованими доводи позивача щодо протиправності незастосування з 1.03.2023р., 1.03.2024р. середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 10 846,37грн. та коефіцієнтів збільшення показника заробітної плати відповідно 1,197 і 1,0796, оскільки дані аргументи не узгоджуються з приписами Порядку №124.
Разом з тим, суд першої інстанції при відкритті провадження дійшов висновку, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не пропущено.
Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, а в частині вимог по 8.02.2024р. залишає позовну заяву без розгляду, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 28.09.2022р. отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. за №1058-ІV.
З 1.03.2023р. відбулась індексація пенсій відповідно до Постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пунктом 1 якої установлено, що з 1.03.2023р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
З 1.03.2024р. відбулася індексація пенсій відповідно до Постанови КМУ від 24.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пунктом 1 якої установлено з 1.03.2024р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
14.06.2024р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено позивачу перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ №168 та Постановою КМУ №185, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії позивача з 1.03.2023р. та з 1.03.2024р. у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
Однак, листом ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що згідно з Порядком №124 внаслідок індексації його пенсія не підлягала підвищенню, а тому з 1.03.2023р. на підставі пункту 6 Постанови КМУ №168 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100грн., а з 1.03.2024р. позивачу проведено часткову індексацію пенсії.
Позивач не погодився із такими діями відповідача, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій ПФУ, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із приписами ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається ст.18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі ст.4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.9 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022р. було прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким ч.5 ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, ч.5 ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії КМУ 20.02.2019р. видав Постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1.10.2017р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = --------------------------------- + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 1 березня 2022р. було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).
Пунктом 4 Постанови №118 установлено з 1.03.2022р. до пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31.12.2021р. включно, які не підвищуються з 1.03.2022р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 Постанови КМУ від 22.02.2021р. №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» КМУ 24.02.2023р. прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1.03.2023р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 6 Постанови №168 установлено з 1.03.2023р. до пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022р. включно, які не підвищуються з 1.03.2023р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 Постанови КМУ від 22.02.2021р. №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та пунктом 4 Постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанов КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1.10.2017р. на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1.10.2017р. (за приписами Порядку).
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Таким чином, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020р. у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відтак, ЗУ України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні Постанови КМУ «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021р. №127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024р. №185.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.01.2025р. по справі №160/28752/23, від 27.01.2025р. по справі №620/7211/24 та №200/422/24.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, апеляційний суд вважає, що ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100грн. у 2023 році та 100грн. у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, що стосується строку звернення ОСОБА_1 до суду із адміністративним позовом, то судова колегія зазначає наступне.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2, 3 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правилами ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, ст.123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч.3 ст.123 КАС України).
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021р. у справі №140/2046/19, від 10.06.2020р. у справі №620/1715/19, від 23.09.2020р. у справі №640/5645/19, від 3.12.2020р. у справі №817/660/18, від 17.03.2021р. у справі №160/3092/20, від 18.03.2021р. у справі №640/23204/19, від 20.04.2021р. у справі №640/17351/19, від 14.07.2022р. у справі №380/10649/21, від 9.06.2022р. у справі №160/15960/20, від 5.05.2022р. у справі №420/6134/21, від 14.11.2023р. у справі №500/4169/22 та судова колегія не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог ст.123 КАС України під час розгляду цієї справи.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ст.46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху в частині вимог, що стосуються спірних правовідносин починаючи з 1.03.2023р. по 9.02.2024р..
На виконання вимог ухвали, 5.02.2025р. ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій повідомив, що позовні вимоги дійсно заявлені за період, починаючи з 1.03.2023р., що перевищує шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Поважні причини пропуску зазначеного строку в розумінні КАС України та судової практики у позивача відсутні. У зв'язку з цим просить здійснювати судовий розгляд справи в межах позовних вимог, починаючи з 9.02.2024р..
Судова колегія зазначає, що позивач погоджується із тим, що він пропустив строк звернення до суду в частині вимог щодо спірних правовідносин за період з 1.03.2023р. по 8.02.2024р., у зв'язку із чим наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог та залишення позовних вимог за період з 1.03.2023р. по 8.02.2024р. без розгляду з вищенаведених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,319 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9.07.2003р. шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 1.03.2023р. відповідно пункту 1 Постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 1.03.2024р. відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 9.02.2024р..
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії за період з 1.03.2023р. по 8.02.2024р. залишити без розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) судовий збір у розмірі 1 211,2грн. (тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко