12 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/12965/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.02.2023;
зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 16.02.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ).
Досягнувши 60-річного віку, 16.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 30.09.2024 №0300-0202-8/57818 відмовило у задоволенні вказаної заяви, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Тому, на його переконання, пенсія відповідно до Закону №1058-IV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2021 -2023 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
Позивач просить врахувати правові позиції Верховного Суду у постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а та у постанові від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 згідно з якими визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в цілому в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням того, що пенсія за віком на пільгових умовах призначалась відповідно до Закону № 1788-ХІІ.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов відповідач позовних вимог не визнав, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по віку призначеної на пільгових умовах за Списком № 2 як машиністу тепловоза/ електровоза з 21 лютого 2018 року.
До відповідача 03.09.2024 надійшла заява позивача щодо призначення пенсії за віком згідно з Законом №1058 - IV. Крім того у своїй заяві позивач при призначенні пенсії просив застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Заява позивача роглянута ГУ ПФУ у Волинській області та йому надано відповідь листом від 30.09.2024 за вих. №0300-0202-8/57818 у якій повідомлено, що для призначення пенсії немає підстав.
Оскільки у даному випадку відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, то відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком ГУ ПФУ у Волинській області діяло правомірно.
Відповідач звертає увагу суду, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23, відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Дослідивши доводи позову, відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, та з 21.02.2018 отримує пенсію по віку призначену на пільгових умовах за Списком № 2 як машиністу тепловоза/ електровоза, обчислену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Досягнувши шістдесятирічного віку, 16.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Листом від 30.09.2024 №0300-0202-8/57818 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що оскільки позивачу було достроково призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058, тому для призначення пенсії за віком немає підстав, так як пенсію даного виду уже призначено (а.с.12).
Вважаючи прийняте рішення неправомірним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом №1788-XII та Законом №1058-IV.
За приписами статті 2 Закону №1788-XII (станом на 01 січня 2004 року) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За змістом статті 12 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за віком, поряд з іншим, мали чолоіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Пунктом “б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, особливістю пенсії за віком на пільгових умовах є зменшення пенсійного віку, необхідного для її призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Таким чином, з 01 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17 та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17.
Водночас, на думку позивача, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, він набув право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові від 22.10.2024 у справі №300/5450/23, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Застосовуючи такі висновки касаційного суду до обставин цієї справи, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 від 16.08.2024, подана до територіального органу Пенсійного фонду України, стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена, тому така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Помилковим також є посилання позивача на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 з огляду на таке.
Так у справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Натомість у справі, що розглядається позивач, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону №1788-XII, просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.
Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.
З огляду на вказане рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 30.09.2024 №0300-0202-8/57818 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески (за 2021-2023 роки), є правомірним та відсутні підстави для його скасування. Тому у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук