м. Вінниця
13 лютого 2025 р. Справа № 120/13264/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву про закриття провадження в справі за
позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки у проведені остаточного розрахунку при звільнені з військової служби за період з 20.02.2018 по 19.08.2018.
Ухвалою від 09.10.2024 судом відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
04.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Також 04.12.2024 від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача зазначив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/7244/23 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 в сумі 50597,82 грн. Також вказав, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 120/2187/24 також стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 в сумі 31311,19 грн.
З огляду на це, представник відповідача вказав, що предмет спору щодо нарахування середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 вже перебував на розгляді в суді (справа №120/7244/23, №120/2187/24).
При цьому відповідач зауважує, що єдиною відмінністю у вказаних справах є час здійснення остаточного розрахунку.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування такої підстави для закриття провадження у справі є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Верховий Суд в постанові від 22.01.2020 за результатом розгляду справи №826/19197/16 зазначив, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Тобто, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Так, судом встановлено, що дійсно рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.01.2024 в справі № 120/7244/23 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 року включно. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 включно в сумі 50597,82 грн.
При цьому підставою позову в справі № 120/7244/23 була несвоєчасна виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.02.2018.
Також, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 в справі № 120/2187/24 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.02.2018 по 19.08.2018 в сумі 31311,19 грн. (тридцять одна тисяча триста одинадцять гривень 19 копійок).
Натомість, предметом спору у цій справі № 120/13264/24 є вимоги позивача про виплату середнього заробітку за період з 20.02.2018 по 19.08.2018. Поряд із тим, підставою позову в справі № 120/13264/24 є перерахунок та виплата ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка проведена на виконання судового рішення від 19.02.2024 у справі 120/5470/23.
З огляду на викладене, порівняльний аналіз позовних заяв у справах №120/7244/23, №120/2187/24 та№ 120/13264/24 вказує на те, що хоча справи і стосуються спору між одними й тим сторонами (за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ), однак предмет та підстави звернення до суду у цих справах різні.
За таких обставин суд доходить до висновку про відсутність передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстав для закриття провадження в адміністративній справі №120/13264/24.
Отже, у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.