про витребування доказів
м. Вінниця
12 лютого 2025 р. Справа № 120/14303/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з обліку.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року витребувано доказу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак відповідачем вимоги ухвали не виконано.
Неподання необхідних доказів на вимогу суду призводить до затягування судового процесу.
Окремо суд звертає увагу на те, що з'ясовує усі обставини справи для вирішення спору по суті.
Згідно ч. ч. 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Зазначена норма спрямована на ефективне вирішення спору, забезпечення процесуальної економії часу та уникнення затягування розгляду справи.
Саме статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 45 КАС України визначено перелік дій, які можуть трактуватись судом як зловживання процесуальними правами. Суд наголошує, що вказаний перелік не є вичерпним. Так, саме пунктом першим вищевказаної статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Тобто, суд може з певних підстав розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати до учасників процесу передбачену Кодексом, відповідальність.
Зокрема, суд може:
- покласти на сторону судові витрати повністю чи частково незалежно від результатів вирішення спору, у разі зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч.8 ст. 139 КАС України).
- винести окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства (ч. 3 ст. 249 КАС України).
Згідно з ч. 8 ст. 80 КАС України випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Приписами статті 144 КАС України визначені заходи процесуального примусу, які вчиняються судом у визначених Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Так, у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. Привід через органи Національної поліції застосовується до належно викликаних осіб, особисту участь яких суд визнав обов'язковою, та свідків, які без поважних причин не прибули в судове засідання або не повідомили причини неприбуття.
Також суд може застосувати штраф, зокрема у випадку:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Ще одним правовим засобом впливу на осіб, які з неповажних або необґрунтованих підстав вчиняють будь-які дії, які свідчать про явну неповагу до суду, є застосування до них адміністративного штрафу за санкцією статті 185-3 КУпАП.
Підсумовуючи, варто зауважити, що надання доказів на вимогу суду для ефективного вирішення справи по суті це питання доступу до правосуддя. Тому, закріплений процесуальний механізм притягнення учасників судового процесу до відповідальності, у випадку зловживання процесуальними правами сприяє суду у виконанні його функцій.
З урахуванням повідомлення про можливе притягнення до відповідальності, суд вважає за доцільне повторно витребувати докази, які мають ключове значення для з'ясування обставин у справі, зокрема заяву ОСОБА_1 від 30.11.2024 року із долученим до неї військовим квитком та копії документів, що стали підставою для поставлення ОСОБА_1 відмітки у військово-облікових документах про зняття його з військового обліку.
Суд акцентує увагу на тому, що ці докази мають відображати не лише пакет документів наданий позивачем, а і відповідні матеріали, що містяться у розпорядженні відповідача та стали підставою для поставлення ОСОБА_1 відмітки у військово-облікових документах про зняття його з військового обліку.
Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -
Повторно витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву ОСОБА_1 від 30.11.2024 року із долученим до неї військовим квитком та копії документів, що стали підставою для поставлення ОСОБА_1 відмітки у військово-облікових документах про зняття його з військового обліку.
Витребувані матеріали (документи) надати до суду у 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович