м. Вінниця
11 лютого 2025 р. Справа № 120/9369/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 22.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.08.2024 за вх.№46039/24 до суду відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Вирішуючи дане клопотання суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як слідує з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області стосовно: застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті в 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роках грошового забезпечення; нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за весь період проходження служби в ДСНС з 2015 по 2024 рр. не на підставі визначення в якості базового місяця «січень 2008 року»; невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2024 року; нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рр., а також - грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі меншому, ніж визначений законодавством.
Отже, позовні вимоги мотивовані порушенням законодавства про оплату праці.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Така правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 (справа №300/4201/22), 29.09.2021 (справа №160/8332/20), від 24.09.2020 (справа №806/2883/17), від 13.01.2020 (справа №814/1007/16), від 11.07.2019 (справа №814/2789/16), від 01.12.2019 (справа №823/726/16).
Таким чином спірні правовідносини врегульовані Кодексом законів про працю України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, строк звернення до суду за спірний період з 01.01.2016 до 18.07.2022 позивачем не пропущений.
Щодо періоду з 19.07.2022 по 14.05.2024, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон № 2352-IX), яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX, частини 1 і 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19.07.2022 у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Як слідує з матеріалів справи, наказом відповідача від 14.05.2024 №229-нк позивача виключено із кадрів та всіх видів забезпечення з 14.05.2024.
Як повідомив відповідач, 24.05.2024 з ОСОБА_1 проведено остаточний розрахунок.
Суд враховує, що представник позивача звертався до відповідача із адвокатськими запитами про виплату позивачу сум грошового забезпечення.
Листом від 14.06.2024 №188 відповідач повідомив, що про розмір нарахованої індексації.
Листом від 17.06.2024 №5605-5383/565 відповідач повідомив, що індексація виплачувалась згідно чинного законодавства.
За встановлених обставин суд вважає, що відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, пред'явивши позовну заяву 15.07.2024, адже звернувся до суду у тримісячний строк як і з дня звільнення із служби, так із дня отримання письмових відповідей про нараховані йому суми.
З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, а клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - безпідставним.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна