13 лютого 2025 року
м. Київ
cправа №910/6311/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича
на рішення Господарського суду міста Києва (Літвінова М.Є.)
від 09.09.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Руденко М.А., Барсук М.А., Кропивна Л.В.)
від 14.01.2025 (повний текст складений 20.01.2025)
у справі за позовом Фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича
до Акціонерного товариства "Універсал Банк"
про визнання недійсним правочину про односторонню відмову,
1. Фізична-особа підприємець Петросян Володимир Олександрович (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - Відповідач) про визнання недійсним правочину, вчиненого Відповідачем, щодо односторонньої відмови від договору банківського обслуговування.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №910/6311/24, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. 29 січня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить скасувати їх та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
5. За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
6. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести цей висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
8. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
9. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржнику необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до ухвалення незаконного судового рішення. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
10. Системний аналіз наведених приписів ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.
11. У тексті касаційної скарги підставами касаційного оскарження Скаржник визначає пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
12. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків щодо застосування:
- частини шостої статті 7, статей 11, 12, 15 "Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення", викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №910/18504/20, від 28.02.2023 у справі №910/10855/21, від 09.01.2024 у справі №922/1253/23, від 17.10.2024 у справі №910/188889/23;
- статей 14, 73, 74, 77, 79 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №910/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
13. Разом із тим Скаржник не зазначає, які саме висновки Верховного Суду щодо застосування статей 14, 73, 74, 77, 79 ГПК України не були враховані судами попередніх інстанцій.
14. Процесуальний закон покладає на Скаржника обов'язок зазначити у касаційній скарзі: 1) норму матеріального та / або процесуального права (статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка, на його думку, була неправильно застосована чи порушена судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень; 2) висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваних судових рішеннях; 3) постанову Верховного Суду (дату її ухвалення та номер справи), а також викладений у ній висновок щодо застосування саме цієї норми права, обґрунтування, в чому полягає таке порушення або неправильне застосування; 4) чи є правовідносини в справі, що розглядається, та у справі, у якій Верховний Суд виклав свій висновок, подібними; у чому це полягає.
15. Посилаючись на статті 14, 73, 74, 77, 79 ГПК України, Скаржник лише формально перелічує постанови Верховного Суду, однак не наводить висновків щодо застосування вказаних норм права.
16. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник не зазначає, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до ухвалення незаконного судового рішення та в чому воно полягає.
17. Отже, Скаржник не виконав вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, позаяк не визначив підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 Кодексу, та належним чином не обґрунтував її (їх).
18. Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
19. Крім того, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.
20. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
21. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
22. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Позивача подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
23. Для усунення недоліків касаційної скарги Скаржник повинен:
- чітко зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, з посиланням на відповідний пункт (пункти);
- належним чином обґрунтувати обрану (обрані) підставу (підстави) касаційного оскарження (див. пункти 5-10, 14-16 цієї ухвали).
24. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання Відповідачу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної-особи підприємця Петросяна Володимира Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №910/6311/24 залишити без руху.
2. Надати Фізичній-особі підприємцю Петросяну Володимиру Олександровичу строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Фізичній особі-підприємцю Петросяну Володимиру Олександровичу усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб:
- чітко зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, з посиланням на відповідний пункт (пункти);
- належним чином обґрунтувати обрану (обрані) підставу (підстави) касаційного оскарження.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі №910/6311/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська