04.02.2025м. СумиСправа № 920/1166/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1166/24
за позовом Акціонерного товариства “Кредобанк» (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026,
код ЄДРПОУ 09807862)
до відповідача: ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 1157751 грн 35 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору. 17.09.2024 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1157751 грн 35 коп..
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024, справу № 920/1166/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.
19.09.2024 та 23.09.2024 відповідно до положень ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України судом направлено звернення до органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією наданою Виконавчим комітетом Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 27.09.2024 № 02-13/2556, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.10.2024 у справі №920/1166/24 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
07.10.2024 позивачем надано до суду через систему «Електронний суд» Заяву про усунення недоліків від 04.10.2024 та докази в підтвердження.
Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1166/24;призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2024, 10:00; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
15.10.2024 копія ухвали суду від 07.10.2024 про відкриття провадження у справі №920/1166/24, надіслана на адресу відповідача, а саме: вул. Садова, 9, с. Салтикове, Конотопський район, Сумська область, 41654 була отримана відповідачем - Мусієнком О.А. особисто, що підтверджується відповідною відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с.94).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
15.10.2024 позивачем через систему «Електронний суд» надано до суду заяву від 15.10.2024, б/н (вх.№3175) про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 52 хв. до 12 год. 28 хв. 05.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 05.11.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 05.11.2024 призначено підготовче засідання у справі на 28.11.2024, 10:00.
Ухвалою суду від 28.11.2024 (з урахуванням ухвали суду від 20.12.2024 про виправлення описки) закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1166/24 до судового розгляду по суті на 16.01.2025, 10:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 51 хв. 16.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 16.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 16.01.2025 призначено судове засідання у справі №920/1166/24 на 04.02.2025, 10:00.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 04.02.2025 не прибули.
Разом з тим, судом враховано заяву позивача 15.10.2024, б/н (вх.№3175) про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 116).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не прибули в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обгрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засідання представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання доказів у справі, приймаючи до уваги те, що явка сторін обов'язковою не визнавалась, з огляду на принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13,14,74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлені наступні обставини.
09.09.2021 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк», Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» (далі - Лізингоодержувач) укладено Договір №Л1114/0821 про фінансовий лізинг (далі - Договір лізингу).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингу - за цим Договором Лізингодавець зобов'язується набути на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) у власність Об'єкт лізингу у продавця відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій (Додаток № 2 до цього Договору) та умов і передати його у користування Лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та додатковими договорами до цього договору, а Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені цим договором та Додатковими договорами. Сторони дійшли згоди, що взаємні права, обов'язки фінансового лізингу визначаються у Додатку № 1 Загальних умов фінансового лізингу, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ці Загальні умови фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг, усіма додатками до нього спільно іменуються як «Договір»), а також Графік лізингових платежів як додаток до Договору (Додаток №4 до цього Договору), шо є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, разом є домовленістю (правочином) між Сторонами щодо придбання Об'єкта Лізингу Лізингодавцем та його передання Лізингоодсржувачу згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг», а також іншими чинними положеннями українського законодавства. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови придбання та поставки Об'єкта Лізингу визначаються у Договорі купівлі-продажу, який укладається між Продавцем, Лізингодавцем та Лізингоодержувачем.
Пунктом 2.1. Договору лізингу було погоджено, що придбання Лізингодавцем Об'єкту лізингу та передання його Лізингоодержувачу здійснюється на наступних умовах: Об'єкт лізингу: Сільськогосподарська/спеціальна техніка; марка CATERPILLAR, модель TH357D, тип Об'єкту лізингу: Телескопічний навантажувач; рік випуску: 2021 (новий); вартість Об'єкту лізингу: 2576301,50 грн; авансовий платіж: 780099,40 грн; строк лізингу: до 29 місяців; обсяг фінансування: 1796202,10 грн; лізинговий платіж: розмір та кількість лізингових платежів визначається Графіком лізингових платежів; процентна ставка: фіксована у розмірі: 11,55% річних.
Комісія за надання фінансування - 1,50% з ПДВ від Остаточної Вартості Об'єкта лізингу, сплачується Лізингоодержувачем одноразово до підписання Акту приймання - передачі. Комісія за управління - 0,10% від Остаточної вартості Об'єкта лізингу, сплачується Лізингоодержувачем щомісячно в складі Періодичних лізингових платежів. Комісія за префінанс - 11,55% річних від суми різниці у платежах, яка визначена відповідно до п. 2.5. Договору за період від дня перерахування Лізингоодержувачем коштів Продавцю Об'єкта лізингу і до дня, що передує дню передачі Об'єкта лізингу Лізингоодержувачу. Комісія за префінанс сплачується одноразово протягом 3 (трьох) робочих днів від дати виставлення відповідного рахунку Лізингодавцем. Інші комісії, визначені Тарифами Лізингодавця (Додаток №5) (п. 2.7. Договору лізингу).
У якості забезпечення виконання зобов'язань Лізингоодержувача за цим Договором третіми особами надаються наступні види Забезпечення: порука ОСОБА_1 (п. 2.8. Договору лізингу).
Лізингоодержувач щомісяця, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу, зобов'язується здійснювати на користь Лізингодавця Періодичні лізингові платежі відповідно до Графіку лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину цього Договору, та інших положень Договору. Структура, порядок та строки оплати платежів за цим Договором визначається відповідно до Загальних умов лізингу (Додаток №1). Лізингоодержувач зобов'язується сплатити на користь Лізингодавця комісії в порядку та у розмірах визначених п. 2.7. Договору. Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Періодичні лізингові платежі та інші платежі Лізингодавцю на рахунок/рахунки, реквізити яких будуть вказані Лізингодавцем у Акті приймання-передачі Об'єкта лізингу або після цього додатково письмово повідомлені Лізингодавцем Лізингоодержувачу (п.3.1.-3.3. Договору лізингу).
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку дії/розірвання/припинення цього Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань і відшкодування збитків за цим Договором, якщо такі зобов'язання виникли впродовж строку дії цього Договору та/або у зв'язку із закінченням строку дії/розірванням/припиненням цього Договору. Право керування Об'єктом лізингу з моменту отримання Об'єкта лізингу набуває Лізингоодержувач. Право керування Об'єктом лізингу можуть мати треті особи перелік яких визначено Лізингоодержувачем у листі до Лізингодавця, та на яких поширюються умови дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності та договору страхування КАСКО. Відповідальність Сторін за порушення зобов'язань за цим Договором визначається законодавством України та Загальними умовами фінансового лізингу (Додаток №1) (п. 4.1.-4.3. Договору лізингу).
Невід'ємними частинами цього Договору є. Додаток №1 Загальні умови фінансового лізингу; Додаток №2 Специфікація Об'єкту лізингу; Додаток №3 Зразок Акту приймання-передачі Майна (Об'єкта лізингу); Додаток №4 Графік лізингових платежів, Додаток №5 Тарифи (п. 5.1. Договору лізингу).
Відповідно до п. 6.1. Загальних умов фінансового лізингу, які є Додатком №1 до Договору лізингу (надалі за текстом - Загальні умови) (а.с.10-23), Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору лізингу та Графіку лізингових платежів, визначених у додатку №4 до договору лізингу, який є його невід'ємною частиною. Лізингові платежі складаються з періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Об'єкта лізингу; проценти, комісії та інші платежі передбачені Договором лізингу. Згідно з п. 6.8. Загальних умов фінансового лізингу кожний періодичний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати не пізніше дати, вказаної в Додатку №4 до Договору.
Згідно з п.6.10 Загальних умов, якщо Лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усіх його зобов'язань перед АТ «Кредобанк», та/або затримує платежі. Сторони погоджуються, що суми, виплачені Лізингоодержувачем, розподілятимуться таким чином (у послідовності, зазначеній нижче):
а) витрати на відновлення стану Об'єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика Об'єкта лізингу відповідно до умов Договору, в тому числі державним технічний огляд/обов'язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо;
б) періодичні Лізингові платежі (причому в першу чергу проценти, комісії, а потім частина від Обсягу фінансування), а саме: - прострочені лізингові платежі по сплаті процентів і комісій; - прострочені лізингові платежі по сплаті відшкодування вартості об'єкта лізингу; - поточні лізингові платежі по сплаті процентів і комісій; - поточні лізингові платежі по сплаті відшкодування вартості об'єкта лізингу;
в) неустойку (штрафи, пені) за порушення умов Договору;
г) компенсації інших витрат Лізингодавця та інші платежі, які Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити у зв'язку з цим Договором.
Періодичні лізингові платежі та інші платежі за Договором не підлягають зменшенню або відстроченню стосовно будь-якого строку, протягом якого Об'єкт лізингу обслуговується, ремонтується, модифікується або є недоступним для Лізингоодержувача внаслідок аварії, механічного пошкодження, викрадення, конфіскації або з будь-якої іншої причини (п. 6.11. Загальних умов).
Строк лізингу визначається у Договорі лізингу та графіку лізингових платежів. Строк лізингу починається з дати підписання Лізингоодержувачем акту приймання-передачі об'єкта лізингу (п.12.1 та п. 12.2. Загальних умов).
Відповідно до п. 3.6. Загальних умов: з дати підписання Акту приймання - передачі Лізингоодержувач має право використовувати Об'єкт лізингу і несе всю відповідальність і ризики, пов'язані з ним, в т. ч. перед третіми особами і за нанесення шкоди Об'єкту лізингу.
Поряд з цим, 09.09.2021 між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем було укладено Додаток №2 до Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09.09.2021 та Договору №К1114/0821 купівлі-продажу від 09.09.2021, а саме - Специфікацію, якою погоджено Об'єкт лізингу та його технічні характеристики.
Додатком №4 до Договору сторони погодили «Графік сплати лізингових платежів», який складається із авансового платежу та 28 періодичних лізингових платежів з кінцевою датою платежу - 01.01.2024 року.
17.09.2021 між Сторонами підписано Додаток №3 до Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09.09.2021 та Договору №К1114/0821 купівлі-продажу від 09.09.2021, а саме - Акт приймання-передачі майна (Об'єкта лізингу) (а.с.26), за яким Продавець, за згодою Лізингодавця (Покупця), передав, а Лізингоодержувач прийняв у користування Майно (Об'єкт лізингу) згідно специфікації з наведеними характеристиками: Телескопічний навантажувач CATERPILLAR TH357D, YC5A1379ATD700174, загальною вартістю 2570266,10 грн.
Додатком №5 до умов Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09.09.2021 було погоджено між Сторонами тарифи на сплату комісій.
30.01.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» укладено Договір про внесення змін до Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09.09.2021, відповідно до умов якого:
« 1. Сторони погодили змінити строк лізингу, передбачений п. 2.1. Договору та встановили наступний строк лізингу: до « 01» січня 2025 року включно.
2. Сторони погодили змінити порядок здійснення лізингових платежів за Договором шляхом підписання нового Графіку лізингових платежів (Додаток № 1 до цього Договору про внесення змін), якого Лізингоодержувач зобов'язується неухильно дотримуватися.
3. З моменту підписання цього Договору про внесення змін Додаток №4 до Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09 вересня 2021 року (Графік лізингових платежів) втрачає чинність.
4. Лізингоодержувач зобов'язується усіляко сприяти Лізингодавцю в отриманні інформації щодо ключових показників поточного стану його фінансово-господарської діяльності, а також аналогічних показників діяльності фінансової групи, до якої він належний (за умови, що Лізингоодержувач належить до фінансової групи) та інших суб'єктів господарювання (в т.ч. поручителів), що мають суттєвий вплив на результати діяльності Лізингоодержувача. До ключових показників зокрема, але не виключно, належать: обсяги виробництва/продажу в натуральних величинах та грошовому еквіваленті, динаміка цін на основну продукцію, стан та динаміка запасів, дебіторської заборгованості та заборгованості та зобов'язань, стан заборгованості за кредитами інших Банків тощо. Запит інформації здійснюється Лізингодавцем в поточному режимі шляхом надання відповідного повідомлення засобами електронної пошти.
5. Умови Договору продовжують свою дію в частині, шо не суперечить цьому Договору про внесення змін і Сторони, шляхом підписання цього Договору про внесення змін підтверджують свої зобов'язання за Договором.
6. Цей Договір про внесення змін набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє впродовж дії Договору.»
09.09.2021 між Акціонерним товариством “Кредобанк» та ОСОБА_1 ( далі - Поручитель, Відповідач) було укладено Договір поруки №П1114/0821/1 (далі - Договір поруки).
Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» зобов'язань в повному обсязі (повернення об'єкта лізингу, сплати будь-яких лізингових платежів, процентів, комісій, відшкодування шкоди, пень, штрафів, неустойок) за Договором про фінансовий лізинг №Л1114/0821 від 09.09.2021, укладеним між Боржником та Кредитором. Відповідно до Договору лізингу Банк (Лізингодавець) зобов'язується набути на підставі Договору купівлі-продажу №К1114/0821 від 09.09.2021 у власність об'єкт лізингу: Телескопічний навантажувач CATERPILLAR TH357D. Рік випуску: 2021 (новий) у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Боржником (Лізингоодержувачем) специфікацій та умов і передати його у користування Боржнику (Лізингоодержувачу) на визначений строк за встановлену плату (Лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовлених Договором лізингу та Додатковими договорами до Договору лізингу, а Боржник (Лізингоодержувач) зобов'язується сплачувати встановлену плату (Лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені Договором лізингу та Додатковими договорами до Договору лізингу.
За умовами п.2.1. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Договором лізингу Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника.
За умовами п.2.2. Договору поруки, Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 (семи) календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов'язань за Договором лізингу.
Відповідно до п.2.6 Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
Приписами п.4.8. Договору поруки визначено, що цей договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за Договором лізингу.
30.01.2023 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін до Договору поруки №П1114/0821/1 від 09.09.2021, відповідно до умов якого Сторони погодили внести зміни до п.1.1. Договору поруки, шляхом зміни строку лізингу: до « 01» січня 2025 року включно.
Меморіальним ордером №56522264 від 30.09.2021 (а.с.55) підтверджується перерахування Лізингоодержувачем на користь Позивача 1790166,70 грн з призначенням платежу: «Надання фін. лізингу (ТОВ «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР») відп. до дог. Л1114/0821 від 09.09.2021».
Відповідно до виписки по особовим рахункам Лізингоодержувача за період з 17.09.2021 по 31.07.2024, що міститься в матеріалах справи (а.с.43-48), означеним на виконання умов Договору лізингу було сплачено 862024,94 грн - в рахунок погашення частини вартості об'єкта лізингу, 226663,24 грн - в рахунок процентів, 55689,18 грн - в рахунок комісій.
З огляду на неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором лізингу 31.07.2024 Позивач направив Лізингоодержувачу повідомлення-вимогу №85-3107/24 від 31.07.2024 (а.с.37), в якому повідомив про прострочення платежів за Договором лізингу понад 60 днів, внаслідок чого зазначив про відмову від Договору та просив повернути Об'єкт лізингу і погасити наявну заборгованість. Факт направлення вказаного повідомлення-вимоги підтверджується матеріалами справи (а.с.38-39).
В подальшому (26.08.2024) Позивач направив повідомлення-вимогу №85-2108/24 від 21.08.2024 (а.с.21) на адресу Відповідача, як солідарного боржника, де зазначив про невиконання Лізингоодержувачем зобов'язань за Договором лізингу, а тому, з посиланням на Договір поруки, вимагав сплатити наявну заборгованість за Договором лізингу. Докази відправлення вказаного повідомлення Позивачем долучені ним до позовної заяви (а.с.41-42).
Поряд з цим, матеріали справи не містять відповідей на вищезгадані листи та/або виконання їх вимог.
Станом на 31.07.2024 заборгованість Лізингоодержувача по Договору № Л1114/0821 про фінансовий лізинг від 09.09.2021 становить 1157751,35 грн, з яких: 928141,76 грн - заборгованість по сплаті вартості Об'єкта лізингу; 138671,35 грн - прострочені проценти; 28272,96 грн - прострочені комісії, 62665,28 грн - пеня за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
На день подання позову до суду Відповідач - ОСОБА_1 заборгованість не погасив, жодних заходів для її погашення не вжив.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Згідно зі ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.
Частиною1 ст.5 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізинг вважається фінансовим, у разі якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об'єктом фінансового лізингу, за умови додержання хоча б однієї з таких ознак (умов):
1) об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;
2) сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її;
3) балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більше 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу;
4) об'єкт фінансового лізингу, виготовлений на замовлення лізингоодержувача, після закінчення дії договору фінансового лізингу не може бути використаний іншими особами, крім лізингоодержувача, зважаючи на його технологічні та якісні характеристики.
З огляду на наведене, враховуючи положення Договору лізингу, суд дійшов висновку, що між АТ «Кредобанк» та ТОВ «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» було укладено договір фінансового лізингу, положення якого регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включається сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу.
Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.
Як встановлено судом: п.6.1. Загальних умов було погоджено, що Лізингоодержувач щомісяця повинен здійснювати на користь АТ «Кредобанк» періодичні лізингові платежі відповідно до Графіка лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину цього Договору, та інших положень Договору. Періодичний лізинговий платіж, що відображається в Графіку лізингових платежів, включає:
- частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об'єкта лізингу);
- проценти (винагорода АТ «Кредобанк» за отримання та використання Лізингоодержувачем Об'єкта лізингу);
- комісії.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями ч.7 ст.17 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.
Матеріали справи підтверджується факт передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» Об'єкту лізингу (а.с.26). Натомість, відсутні докази повного виконання Лізингоодержувачем своїх зобов'язань за Договором лізингу.
Вирішуючи питання стосовно стягнення заявленої суми заборгованості, суд зазначає, що частинами 1, 2 ст.543 ЦК України визначено: у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Суд зазначає, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Предметом Договору поруки сторони визначили зобов'язання Поручителя відповідати перед Кредитором за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА ФІРМА «ХЛІБОДАР» зобов'язань в повному обсязі (повернення об'єкта лізингу, сплати будь-яких лізингових платежів, процентів, комісій, відшкодування шкоди, пені, штрафів, неустойок) за Договором лізингу, укладеним між Боржником та Кредитором.
Таким чином, враховуючи відсутність застережень в Договорі поруки щодо меж відповідальності Поручителя, суд доходить висновку, що сторонами в Договорі поруки погоджено, що Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й Лізингоодержувач.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків Лізингоодержувачем за Договором лізингу в частині залишку боргу, а також умови Договору поруки, позовні вимоги про стягнення 928141,76 грн заборгованості по сплаті вартості Об'єкта лізингу; 138671,35 грн прострочених процентів; 28272,96 грн прострочених комісій з Відповідача підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.
Щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів суд зазначає наступне:
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов Договору в частині порушення встановлених Договором строків оплати.
Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов'язання, яким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, суть якого може полягати як в зобов'язанні сплатити гроші (грошове зобов'язання), так і в зобов'язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов'язання).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п.3.1. Договору поруки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по цьому Договору Поручитель на вимогу Кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 62665,28 грн пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення
Розглянувши та перевіривши розрахунок пені, наведений Позивачем в обгрунтованому розрахунку (а.с.50), суд встановив, що даний розрахунок є обгрунтованим та арифметично правильним.
Відповідач контррозрахунку пені суду не надав.
Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі.
Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність обгрунтованих доказів на підтвердження понесення Позивачем збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями Відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені на 50 % - до 31332 грн 64 коп. В іншому відмовити.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з Відповідача 928141 грн 76 коп. заборгованості по сплаті вартості об'єкта лізингу; 138671 грн 35 коп. прострочених процентів; 28272 грн 96 коп. прострочених комісій. Водночас, в частині стягнення 31332 грн 64 коп. суд відмовляє у зв'язку із зменшенням розміру пені на 50 %.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем умов договору поруки, судовий збір в 17366 грн 28 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення 1157751 грн 35 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Кредобанк» (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) 928 141 (дев'ятсот двадцять вісім тисяч сто сорок одну) грн 76 коп. заборгованості по сплаті вартості об'єкта лізингу, 138 671 (сто тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят одну) грн 35 коп. прострочених процентів, 28 272 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн 96 коп. прострочених комісій, 31 332 (тридцять одна тисяча триста тридцять дві) грн 64 коп. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів, а також 17 366 (сімнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн 28 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.02.2025.
Суддя С.В. Заєць