ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.02.2025Справа № 910/12672/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45»
до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда»
про стягнення 143 996, 57 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 170 873, 69 грн, з яких: 134 544, 41 грн - заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01.04.2022 по 01.09.2024, 29 215, 01 грн - інфляційних втрат та 7 114, 27 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартир АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , а також позивач вказує, що у власності відповідача перебували квартири АДРЕСА_3 , які відповідач продав у лютому 2022 року, нежитлове приміщення № НОМЕР_1 яке відповідач продав у грудні 2023 та нежитлове приміщення № НОМЕР_2, яке відповідач продав у листопаді 2023 на підставі договорів купівлі-продажу, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною. Тож, позивач вказує, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , а тому відповідно до, зокрема Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту позивача у відповідача є обов'язок своєчасно сплачувати внески на управління, утримання та забезпечення належної експлуатації багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.10.2024 до суду надійшла заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі "Електронний суд" 27.10.2024).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
28.11.2024 до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда» на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що станом на 01.09.2024 у приватній власності позивача перебували квартири, розташовані за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 173 кв.м., № 3-30 загальною площею 152,7 кв.м., №5-30, загальною площею 152,5 кв.м. Нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 183,5 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_4 , яке було продане 22.12.2023 року та нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 201,7 кв.м розташоване за адресою АДРЕСА_4 , яке було продане 16.11.2023 року. Відповідачем наведено у відзиві власний розрахунок розміру внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2022 по 01.09.2024, інфляційних втрат та 3 % річних. Також, відповідач повідомляє, що 27.11.2024 ним було сплачено частину внеску на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій в розмірі 32 125,19 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №500 від 27.11.2024 року.
04.12.2024 до суду надійшла відповідь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» на відзив, в якій позивач зазначає, що у пункті 3.2. рішення загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45», що проводилися з 29.09.2019 по 14.10.2019 було затверджено розмір внесків з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 : для власників квартир та нежитлових приміщень - 9,40 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі; для власників непроданих (нереалізованих) квартир ПрАТ «Агрофірма Троянда» - 6,81 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі. Відтак, розмір внеску був затверджений співвласниками не на певний строк, а до скасування рішення загальних зборів у судовому порядку або затвердження нового розміру внеску.
Також, 04.12.2024 до суду надійшла заява позивача про уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01.04.2022 по 01.12.2024 у розмірі 112 188, 84 грн, інфляційних втрат у сумі 23 835, 82 грн та 3 % річних у розмірі 7 971, 91 грн, що разом складає 143 996, 57 грн.
10.12.2024 до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач повідомляє, що відповідачем 27.11.2024 було сплачено на рахунок позивача частину заборгованості у розмірі 32 125, 19 грн, в той же час, у відповідача також наявна заборгованість зі слати внесків за вересень, жовтень та листопад 2024, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01.04.2022 по 01.12.2024 у розмірі 112 188, 84 грн, інфляційних втрат у сумі 23 835, 82 грн та 3 % річних у розмірі 7 971, 91 грн, що разом складає 143 996, 57 грн. Також, позивач просить суду залишити без розгляду заяву про уточнення розміру позовних вимог від 03.12.2024.
Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.
Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.
За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме стягнення заборгованості у розмірі 143 996, 57 грн., з яких заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01.04.2022 по 01.12.2024 у розмірі 112 188, 84 грн, інфляційні втрати у сумі 23 835, 82 грн та 3 % річних у розмірі 7 971, 91 грн.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.05.2019 було зареєстровано створене за рішенням співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» за адресою: вул. Вишгородська, буд. 45, м. Київ, 04114.
Рішенням загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45», яке оформлено протоколом №1 від 21.04.2019, було затверджено статут об'єднання.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Статуту, метою створення Об?єднання є, зокрема забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством України та цим Статутом.
Згідно п.3 розділу 3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, у тому числі, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, крім випадків, коли розмір внесків і платежів зменшується для сппіввласників без погіршення якості чи кількості послуг та робіт.
Співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов?язки, передбачені статутом об?єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (п. 2 розділу 5 Статуту).
Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 (дата проведення - 29.09.2019, дата складання - 14.10.2019), зокрема про затвердження кошторису ОСББ «Паркове місто 45» на наступний період 2019-2020 для одержання надходжень і здійснення витрат, а саме:
- затвердити розміри щомісячних внесків з утримання (власним штатним персоналом) будинку, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_4 : для власників квартир та нежитлових приміщень - 9,40 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі. Затвердити граничний термін сплати внесків до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Ввести в дію затверджений розмір внеску (зі штатним розкладом) з утримання будинку, споруд та прибудинкової території співвласників у багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 не пізніше « 01»листопада 2019 року. Для власників непроданих (нереалізованих) квартир ПрАТ «Агрофірма Троянда» та КП «ФК «Житло-інвест» затвердити розмір внеску з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,81 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі. Затвердити граничний термін сплати внесків до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розмір затвердженого внеску буде діяти до моменту проведення будь-яких дій із зазначеною нерухомістю (продаж, оренда, іпотека, проведення реєстраційних змін із правом власності), після цього автоматично буде застосовуватись внесок затверджений на останніх загальних зборах дійсних для всіх співвласників ОСББ «Паркове місто 45» (житлового фонду та комерційних приміщень) - п. 3.2. рішення загальних зборів;
- встановити для всіх власників квартир та нежитлових приміщень разовий внесок на утримання та обслуговування багатоквартирного будинку з паркінгом та вбудованими приміщеннями в розмірі 2,00 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі. Кошти вносяться на розрахунковий рахунок ОСББ «Паркове місто 45» і використовуються для забезпечення статутної діяльності об?єднання - п. 3.3. рішення загальних зборів.
Як вбачається з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Троянда» є власником квартир АДРЕСА_6 (загальна площа - 152,70 кв.м.) та №5-30 (загальна площа - 152,50 кв.м.) багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 .
Крім того, у власності Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда» перебували: квартира АДРЕСА_7 , яку відповідач продав у лютому 2022 року; нежитлове приміщення № НОМЕР_3 (загальна площа - 183,50 кв.м.), яке відповідач продав у 22.12.2023 року на підставі договору купівлі-продажу №6634, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною; нежитлове приміщення № НОМЕР_2 (загальна площа - 201,70 кв.м.), яке відповідач продав в 16.11.2023 року на підставі договору купівлі-продажу № 5810, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 48 від 24.08.2024, в якій просив відповідача погасити наявну заборгованість зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим просив відповідача у місячний строк провести оплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» № 0305600019533.
В свою чергу, листом від 24.09.2024 №913 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, в якому зазначив ро неналежне виконання позивачем своїх зобов'язання з належно утримання будинку, а також не погоджується з встановленим розміром та періодичністю сплати внесків.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач, як власник житлових та нежитлового приміщення № 45 за адресою: АДРЕСА_4 неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо його утримання, а саме сплати щомісячних внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, розмір яких затверджено рішенням загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45» № 1 (дата проведення - 29.09.2019, дата складання - 14.10.2019), у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 112 188,84 грн за період з 01.04.2022 о 01.12.2024.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 971, 91 грн - 3 % річних за період з 21.04.2022 по 20.12.2024 та 1 263, 28 грн - інфляційних втрат за період з 21.04.2022 по 20.11.2024.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).
За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
За змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначено, що співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Водночас, статті 16-18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" окремо визначають права та обов'язки об'єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.
Так, об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Об'єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно ст. 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.
Згідно ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов'язаних прав та обов'язків власників квартир/ нежитлового приміщення та об'єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об'єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів об'єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири/ нежитлового приміщення (статті 15, 20 Закону).
Відповідно до приписів ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7, частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Троянда» є власником квартир АДРЕСА_8 .
Крім того, у власності Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Троянда» перебували: нежитлове приміщення № НОМЕР_3 (загальна площа - 183,50 кв.м.), яке відповідач продав у 22.12.2023 року на підставі договору купівлі-продажу №6634, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною; нежитлове приміщення № НОМЕР_2 (загальна площа - 201,70 кв.м.), яке відповідач продав в 16.11.2023 року на підставі договору купівлі-продажу № 5810, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною.
Так, наведеними вище нормами Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" обов'язок щодо належного утримання майна, а також сплати внесків та платежів покладено саме на співвласників багатоквартирного будинку, а не на осіб, у яких, майно перебуває, зокрема, на праві оперативного управління.
Згідно визначення цих Законів співвласниками багатоквартирного будинку є - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Отже, суд зазначає, що законодавством на відповідача, як на особу, якій на праві власності належить майно (житлові та нежитлові приміщення (до листопада та грудня 2023 року) у багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 .), покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Крім цього, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
З огляду на викладене, оскільки на момент пред'явлення позову у даній справі згідно інформації з реєстру власником квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 та та АДРЕСА_11 , значиться саме Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Троянда» та до 16.11.2023 і 22.12.2023 відповідач був власником нежитлового приміщення № НОМЕР_3 та нежитлового приміщення № НОМЕР_2 позивачем обґрунтовано пред'явлено до останнього вимоги про стягнення внесків.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45», оформленим протоколом № 1 (дата проведення - 29.09.2019, дата складання - 14.10.2019), було, зокрема, встановлено, що граничний термін сплати внесків до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 48 від 24.08.2024, в якій просив відповідача погасити наявну заборгованість зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим просив відповідача у місячний строк провести оплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» № 0305600019533.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок відповідача по сплаті внесків на управління багатоквартиним будинком не пов'язаний з моментом отримання відповідачем рахунку на оплату, як підставу для здійснення відповідачем оплати.
В той же час, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що загальні збори ОСББ протягом 2021 - 2024 років не скликалися, а кошторис та розмір щомісячних внесків на утримання будинку загальними зборами співвласників будинку на 2022 - 2024 роки не розглядався та не затверджувався.
Проте, суд не приймає до уваги такі твердження відповідача, оскільки рішенням загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45», оформленим протоколом № 1 було затверджено розмір внесків з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 : для власників квартир та нежитлових приміщень - 9,40 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі; для власників непроданих (нереалізованих) квартир ПрАТ «Агрофірма Троянда» - 6,81 грн. за 1 кв. метр належної загальної площі.
Так, згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону про ОСББ рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Тож, рішення загальних зборів ОСББ припиняє свою чинність внаслідок прийняття співвласниками нового рішення або визнання відповідного рішення недійсним на підставі рішення суду.
Суд зазначає, що вказане рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» є чинним, відповідачем не оскаржувалося та в судовому порядку недійсним не визнавалося, відтак є обов'язковим для виконання відповідачем.
Відтак, розмір внеску був затверджений співвласниками не на певний строк, а до скасування рішення загальних зборів у судовому порядку або затвердження нового розміру внеску.
Відповідно положень ст. ст. 14, 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Співвласник серед іншого зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
За приписами статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Враховуючи викладене відповідач, як співвласник серед іншого зобов'язаний виконувати рішення ОСББ, яким на нього в тому числі покладено обов'язок здійснювати внески на управління багатоквартирним будинком та відшкодовувати витрати на його утримання.
Суд також, відхиляє твердження відповідача стосовно того, що кошторис ОСББ «Паркове місто 45», затверджений на загальних зборах у 2019 році, припинив свою дію з 2021 року, оскільки згідно з п. 6 розділу IV статуту ОСББ «Паркове місто 45», у випадку не проведення чергових загальних зборів з будь-яких причин, кошторис об'єднання та додаткові кошториси, які були затверджені на попередніх загальних зборах, діють до затвердження нових кошторисів загальними зборами об'єднання.
Так само твердження відповідача стосовно того, що він не зобов'язаний сплачувати позивачу внески на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у зв'язку з припиненням чинності кошторису з початку 2021, не приймаються судом до уваги, оскільки заборгованість зі сплати внесків у відповідача виникла лише у першій половині 2022 року, що свідчить про сплати ним внесків у 2021 році, при цьому, після відкриття провадження у даній справ відповідачем в погашення заборгованість зі сплати внесків було перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 32 125, 19 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 500 від 27.11.2024.
Щодо твердження відповідача про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з утримання будинку, а саме щодо неналежного стану фасаду в будинку та протікання приміщення №1-189 в будинку, суд зазначає, що вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі та не підлягають дослідженню судом, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій з 01.04.2022 по 01.12.2024.
Крім того, суд зазначає, що сама по собі відсутність договору між відповідачем та самим ОСББ щодо утримання житлового будинку та прибудинкової території та сплата житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території у повному обсязі.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком.
Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом сума несплачених відповідачем внесків за період з 01.04.2022 по 01.12.2024 склала у загальному розмірі 112 188, 84 грн.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми боргу, матеріали справи не містять.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо сплати внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 112 188, 84 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 971, 91 грн - 3 % річних за період з 21.04.2022 по 20.12.2024 та 1 263, 28 грн - інфляційних втрат за період з 21.04.2022 по 20.11.2024.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду виклала такий висновок: "Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому у відповідача виникло зобов'язання зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком та до фондів (резервного (аварійного), капітального ремонту, розвитку) є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
У даному випадку позивачем заявлено до стягнення суму 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати позивачу внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2022 по 01.12.2024.
Згідно розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних доданого позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем зазначено місяць та рік, за який не сплачено відповідачем внески, а саме починаючи з квітня 2022 року по листопад 2024, при цьому позивачем зазначено, що оплата за квітень місяць 2022 у розмірі 20 632, 29 грн (на яку нараховуються інфляційні втрати та 3 % річних) повинна здійснюватися до 20.04.2022, за травень місяць 2022 у розмірі 13 754, 86 до 20.05.2022, за червень місяць 2022 у сумі 20 632, 29 грн до 20.06.2022 і так вказано до листопада 2024, відповідно позивачем визначено період прострочення за квітень 2022 починаючи з 21.04.2022 по 20.05.2022, за травень 2022 з 21.05.2022 по 20.06.2022, за червень 2022 з 21.06.2022 по 20.07.2022, тощо.
Тобто, позивачем здійснено помісячне нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення сплати внесків окремо за кожний місяць починаючи з квітня 2022 по листопад 2024.
Проте, суд зазначає, що відповідно до п. 3.2. рішення загальних зборів ОСББ «Паркове місто 45», оформлених протоколом № 1 (дата проведення - 29.09.2019, дата складання - 14.10.2019) граничний термін сплати внесків до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, тобто відповідач повинен був сплатити внесок за квітень 2022 до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а саме до 20.05.2022, відповідно починаючи з 21.05.2022 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати внесків за квітень 2022, так само за травень 2022 строк оплати до 20.06.2022 та з 21.06.2022 відбулося прострочення. І саме таким чином визначається строк оплати за інші місяці зі сплати внесків заявлені позивачем до стягнення.
Однак, встановивши строк оплати та вірні періоди за які позивач мав здійснити нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, суд у даному випадку позбавлений можливості здійснити власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з огляду на визначений позивачем кінцевий строк нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, а також те, що суд не може виходи за межі позовних вимог, а саме, для прикладу, позивачем у розрахунку вказано, що строк оплати внесків за квітень 2022 настав 20.04.2022 та здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 21.04.2022 по 20.05.2022 на суму боргу 20 632, 29 грн, проте як встановлено судом строк оплати за вказаний місяць настав 20.05.2022 за з 21.05.2022 відбулося прострочення, що унеможливлює нарахування здійснення судом власного розрахунку, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» в частині стягнення внесків обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн, проте суд з доданих позивачем до матеріалів справи документів не вбачає, що представництво позивача у даній справі здійснювалося адвокатом, оскільки договір про надання правової допомоги № 2/07.2024 укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» та Фізичною особою-підприємцем Кліпановським Андрієм Петровичем .
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, відповідно до ч.ч. 1.-1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно приписів ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.
Проте, враховуючи що нормами чинного законодавства визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, яку надає саме адвокат, а матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що Кліпановський Андрій Петрович є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім того, суд зазначає, що у Єдиному реєстрі адвокатів України не містяться відомості про те, що Кліпановський Андрій Петрович є адвокатом, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі у розмірі 3 000, 00 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда" (вул. Осиповського, буд. 1-А, м. Київ, 04123, ідентифікаційний код - 03359658) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Паркове місто 45" (вул. Вишгородська, буд. 45, м. Київ, 04114, ідентифікаційний код - 43020617) 112 188 (сто дванадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 84 коп. - заборгованості з оплати внесків та 2 359 (дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн 14 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков