майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"04" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1368/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А..
секретар судового засідання: Сорока І.В.
за участю:
представника позивача: Яхьяєва Д.Н., довіреність від 19.12.2024р.;
представника відповідача: Кімак З.К., довіреність від 31.12.2024р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
про стягнення 5808907,58 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 5808907,58 грн., з яких: 5682533,83 грн. боргу за надані послуги з розподілу природного газу в листопаді 2024р., 113687,847 грн. пені, 12685,91 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.01.2025р. відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 04.02.2025р.
03.02.2025р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені (а.с.64-75).
04.02.2025р. від позивача надійшли:
- заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5682533,83 грн. (а.с.76-88).
- заперечення на клопотання про зменшення розміру пені (а.с.89-92).
Ухвалою суду від 04.02.2025р. закрито провадження у справі в частині стягнення 5682533,83 грн. за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Розгляд вимог позивача здійснюється в частині стягнення з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 113687,847 грн. пені та 12685,91 грн. 3% річних.
04.02. 2025 р. суд закрив підготовче провадження та за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 04.02.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу від 01.09.2023р. у листопаді 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 8882533,84грн., які останній не оплатив в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 5682533,83 грн.
У зв'язку з нездійсненням оплати наданих послуг, позивач нарахував до стягнення з відповідача 113687,84 грн. пені та 12685,91 грн. 3% річних.
Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд врахувати погашення боргу в повному обсязі та зменшити розмір пені на 90%.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних, просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.09.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (споживач) було укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №LF00NT023 (а.с.40 на звороті).
Відповідно до п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу".
Відповідно до п. 2.1. Типового договору розподілу природного газу встановлено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з п. 6.4 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Аналогічні вимоги щодо розрахункового періоду зазначені у п. 6 гл. 6 розд. VI Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до вимог п. 8.2 Типового договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно довідки позивача від 02.09.2024р. розподіл природного газу здійснюється до 63 об'єктів відповідача (а.с.41).
Відповідно до підписаного сторонами акту №ЖИТ025729 від 30.11.2024р. позивачем надані відповідачу послуги з розподілу природного газу в листопаді 2024р. на суму 8882533,84 грн. з ПДВ (а.с.54).
Відповідач надані послуги у встановлений строк та в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 5682533,83 грн. (довідка щодо стану розрахунків від 30.12.2024р. на а.с.56).
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 5808907,58 грн., з яких: 5682533,83 грн. боргу за надані послуги з розподілу природного газу в листопаді 2024р., 113687,847 грн. пені, 12685,91 грн. 3% річних.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 5682533,83 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями та довідкою щодо стану розрахунків від 30.01.2025р. (а.с.80-88).
Ухвалою суду від 04.02.2025р. закрито провадження у справі в частині стягнення 5682533,83 грн. за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №0В00АТ023 від 01.09.2023р.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу в листопаді 2024р. на загальну суму 8882533,84 грн. з ПДВ (а.с.54).
Відповідно до п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Послуги з розподілу природного газу в листопаді 2024р. відповідач в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за листопад 2024 р. в сумі 5682533,83 грн. (довідка щодо стану розрахунків від 30.12.2024р. на а.с.56).
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог п. 8.2 Типового договору розподілу природного газу, у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач розрахував пеню в сумі 113687,847 грн. та 12685,91 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати послуг з розподілу природного газу, що надані в листопаді 2024р., за період з 11.12.2024р. по 29.12.2024р. (розрахунки - а.с.54 на звороті-55)
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його арифметично вірним, а визначені у ньому суми законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Тобто, у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення штрафних санкцій судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідками правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
На підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18).
Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення.
Відповідач, мотивуючи клопотання про зменшення розміру пені, вказує, що підприємство є збитковим та має дебіторську заборгованість в розмірі 277571600,63 грн., яка виникла внаслідок непроведення фізичними та юридичними особами повних розрахунків за поставлену теплову енергію.
Також, зазначає, що держава в неповному обсязі відшкодовує різницю в тарифах, яка виникла в зв'язку з замороженням розміру тарифів на теплову енергію на період воєнного стану.
На підтвердження своїх доводів відповідач надав довідку про розмір заборгованості споживачів, баланс підприємства та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2024р. (а.с.70-74).
Суд враховує той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке виробляє теплову енергію, яка споживається населенням, бюджетними установами та організаціями, що впливає на дотримання порядку та строків проведення розрахунків.
Також, враховуючи, що по-перше, відповідач все ж таки намагався виконувати умови договору, погасивши під час розгляду справи суму основної заборгованості за надані послуги, по-друге, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення саме відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманих послуг з розподілу природного газу, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 30%, а саме до суми 34106,35 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 46792,26 грн., з яких: 34106,35 грн. пені та 12685,91 грн. 3% річних.
В частині стягнення 79581,49 грн. пені суд відмовляє, у зв'язку з її зменшенням.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Мінімальна ставка судового збору в сумі 2422,40 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), сплачена з правомірно заявлених позовних вимог про стягнення 126373,75 грн. ( 113687,84 грн. пені, 12685,91 грн. 3% річних), покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, буд. 48, ід. код 35343771)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ід. код 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, ід. код 45204957):
- 34106,35 грн. пені;
- 12685,91 грн. 3% річних;
- 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.02.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу