Справа №: 452/189/25
Іменем України
12 лютого 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про надання розстрочки в оплаті штрафу за постановою судді від 23 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На адресу суду надійшла вказана заява, в якій ОСОБА_1 просить розстрочити оплату штрафу у розмірі 17000 гривень, який на нього накладено в якості адміністративного стягнення постановою судді від 23 січня 2025 року за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, строком на шість місяців. Зазначає, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем не має можливості сплатити штраф єдиним платежем у визначений судом строк.
Суддя, розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 452/189/25, приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 січня 2025 року у справі № 452/189/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Встановлено строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Справу розглянуто в присутності ОСОБА_1 .
Із заяви про надання розстрочки в оплаті штрафу вбачається, що на теперішній час ОСОБА_1 грошові кошти, в сумі 17000 гривень, єдиним платежем сплатити не в змозі, у зв'язку з важким матеріальним становищем, просить надати розстрочку.
Однак ОСОБА_1 до заяви про надання розстрочки в оплаті штрафу не долучено жодних доказів на підтвердження обставин викладених у даній заяві.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно із ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Так, частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
У рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 3-р(ІІ)/2021 справа № 3-261/2019 (5915/19) наголошено, що принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов'язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи, у тому числі нормативного встановлення законодавцем адміністративної відповідальності. Отже, конкретні санкції за адміністративні правопорушення мають бути справедливими та відповідати принципові домірності, тобто законодавець має визначати адміністративне стягнення з урахуванням їх виправданості та потреби для досягнення легітимної мети, беручи до уваги вимоги адекватності наслідків, які спричинені такими санкціями (у тому числі для особи, до якої вони застосовуються), тій шкоді, що настає в результаті адміністративного правопорушення.
Оцінивши встановлені обставини, враховуючи, що ОСОБА_1 не долучено жодних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про надання розстрочки в оплаті штрафу, що ставить його в скрутне матеріальне становище, суддя вважає, що підстав для розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення строком на шість місяців немає.
У зв'язку із наведеним у задоволенні заяву ОСОБА_1 про надання розстрочки в оплаті штрафу за постановою судді від 23 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання розстрочки в оплаті штрафу за постановою судді від 23 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя