Єдиний унікальний номер 448/2258/24
Провадження № 1-кп/448/76/25
Іменем України
13.02.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиськав режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024141230000319 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бугаївка Ізюмського району Харківської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, учасника бойових дій, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358, ч.1 ст.369 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він на початку листопада 2024 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, а також мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою отримання права на виїзд за межі України та звільнення від обов'язку мобілізації на службу до Збройних Сил України, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , керуючись прямим умислом, спрямованим на підроблення офіційного документу - військово - облікового документу №7/5795, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 19.11.2024 року на його ім'я та довідки військово-лікарської комісії №18341, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 19.11.2024 року на його ім'я, за допомогою відповідної комп'ютерної техніки та інших засобів, особисто вніс у вищевказані документи неправдиві відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, проставивши відповідні відтиски печатки та штампи, а також підробив підписи посадових осіб, що надає право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.358 КК України, - підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають права та звільняють від обов'язку, з метою їх особистого використання.
В подальшому, 11 грудня 2024 року приблизно о 19 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись прямим умислом, спрямованим на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що внесені ним відомості у військово-обліковий документ №7/5795, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 19.11.2024 року на його ім'я та довідку військово-лікарської комісії №18341, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 19.11.2024 року на його ім'я не відповідають дійсності, з метою отримання права на виїзд за межі території України, перебуваючи в пункті контролю «Львів», що розташований в с.Мостиська Другі Яворівського району Львівської області, використав вказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред'явлення та надання інспектору прикордонної служби вищої категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) майстер-сержанту ОСОБА_6 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.358 КК України, - використання завідомо підроблених документів.
Надалі, ОСОБА_3 , 11 грудня 2024 року, близько о 19 год. 50 хв., проходячи паспортний контроль у пункті контролю «Львів», що розташований за адресою: с.Мостиська Другі Яворівського району Львівської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись прямим умислом, спрямованим на висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди, висловив пропозицію надати та надав службовій особі - начальнику 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) капітану ОСОБА_7 , неправомірну вигоду в розмірі 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 11 грудня 2024 року становить 4161,19 грн., за не вчинення вищевказаною службовою особою дій, пов'язаних із прийняттям рішення про відмову ОСОБА_3 у перетині державного кордону України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України, - пропозиція надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.
13.12.2024 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст.ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку та підозрюваним ОСОБА_3 , з другого боку, з участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.369 КК України і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Також, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (які відносяться до кримінальних проступків та нетяжкого злочину), даних про особу обвинуваченого, який являється учасником бойових дій, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і наслідків вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, а саме те, що вчиненими обвинуваченим кримінальними правопорушеннями шкода не завдана та взято до уваги інтереси суспільства щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, сторони узгодили про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі дев'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 15300 гривень; за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень та за ч.1 ст.369 КК України - у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України сторони узгодили призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та наполягав на затвердженні вказаної угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, вказана угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого, наслідки її укладання та затвердження були роз'ясненні всім учасникам провадження.
Прокурор ОСОБА_4 також не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Як відомо із змісту п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.369 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків та нетяжкого злочину.
Свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень обвинувачений ОСОБА_3 визнав беззастережно. У даному кримінальному провадженні потерпілий участі не бере.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, в тому числі щодо узгодженої міри покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 13 грудня 2024 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України та призначення такого відповідно до правил, передбачених ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 13.12.2024 року накладено арешт на одну банкноту номіналом 100 доларів США (серія та номер: РF44483336J), військово-обліковий документ №7/5795 та довідку військово-лікарської комісії №18341, що видані 19.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на установчі дані ОСОБА_3 .
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно, - відсутні.
Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речового доказу у вигляді грошових коштів в сумі 100 доларів США, а саме: однієї банкноти номіналом 100 доларів США з наступною серією та номером: РF44483336J, яка передана на зберігаються уповноваженій особі ПАТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України,- застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність Держави.
Питання інших речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: військово-обліковий документ №7/5795 і довідку військово-лікарської комісії №18341, що видані 19.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на установчі дані ОСОБА_3 та оптичний носій інформації типу диск формату DVD-R «FIESTA», із записом камер відеоспостереження, котрі зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження №12024141230000319.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.314, 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024141230000319 від 12.12.2024р. укладену 13.12.2024 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 та ч.1 ст.369 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 900 (дев'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 15300 (п'ятнадцять тисяч триста) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне узгоджене сторонами покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 13 грудня 2024 року на одну банкноту номіналом 100 (сто) доларів США (серія та номер: РF44483336J), військово-обліковий документ №7/5795 та довідку військово-лікарської комісії №18341, що видані 19.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на установчі дані ОСОБА_3 , - скасувати.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України грошові кошти в сумі 100 (сто) доларів США, а саме: одна банкнота номіналом 100 (сто) доларів США з наступною серією та номером: РF44483336J, котра передана на зберігаються уповноваженій особі ПАТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), - в порядку спеціальної конфіскації, конфіскувати у власність Держави.
Речові докази: військово-обліковий документ №7/5795 і довідка військово-лікарської комісії №18341, що видані 19.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на установчі дані ОСОБА_3 та оптичний носій інформації типу диск формату DVD-R «FIESTA», із записом камер відеоспостереження, котрі зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024141230000319.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 - не обирати.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1