Провадження № 11-сс/821/61/25 Справа № 711/361/25 Категорія: ст. 303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2025 року, за скаргою адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявами від 11.12.2024 та 07.01.2025, -
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявами від 11.12.2024 та 07.01.2025.
16 січня 2025 року слідчим суддею Придніпровськогорайонного суду м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Черкаської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявами від 11.12.2024 та 07.01.2025 - повернуто скаржнику.
В обґрунтування ухвали слідчий суддя з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України вказав, що доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_7 , передбачених ст. 50 КПК України, адвокат ОСОБА_6 до скарги не надав, що унеможливлює визнання його особою, яка має право подавати дану скаргу.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, за змістом вимог якої, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати оскаржувану ухвалу. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, посилається на те, що слідчим суддею не було враховано, що ордер адвоката є підставою для його участі у справі та для цього додаткові документи не потрібні.
Вивчивши апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, а апеляційне провадження закриттю, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, яка регламентує право на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Приписами ч. 5 ст. 396 КПК передбачено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформленні належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 45 КПК України встановлено, що захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Статтею 50 КПК передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що законодавець у ч. 1 ст. 50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК) та документа з передбаченого в п. 2 ч. 1 цієї статті альтернативного переліку документів.
Тобто, законодавець зобов'язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у конкретному кримінальному провадженні.
Такий висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа №648/3629/17, провадження №51-9792кмо18).
Інші норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують представництво, зокрема потерпілого (ст. 58 КПК), інших учасників кримінального провадження: цивільного позивача, цивільного відповідача (ст. 63 КПК), містять вимогу про те, що повноваження наведених представників на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема документами, передбаченими ст. 50 цього Кодексу, якщо представником перелічених у даних статтях осіб є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 до апеляційної скарги додав ордер серії СА № 1109871 від 20.01.2025 року на надання правничої допомоги ОСОБА_7 .
Разом з тим, до апеляційної скарги не долучено свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. В розділі додатки до апеляційної скарги такий документ також не зазначений, що само по собі підтверджує зазначені обставини. Не надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і станом на час постановлення даної ухвали.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що адвокат ОСОБА_6 до апеляційної скарги не надав всіх необхідних документів на підтвердження того, що він уповноважений здійснювати захист та представляти інтереси ОСОБА_7 .
Вказані недоліки апеляційної скарги унеможливлюють її розгляд і є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, апеляційний суд мав би залишити апеляційну скаргу захисника без руху, з наданням скаржнику достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
Разом з тим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 19 вересня 2018 року по справі № 344/15549/17 звернула увагу на те, що нормами КПК України не передбачено можливості залишення без руху апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, на це вказують, зокрема, й обмежені строки розгляду таких скарг на вказані рішення (ч. 2 ст. 422 КПК).
Слід зазначити, що ст. 422 КПК передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, які подані особою, що не має право на подачу апеляційної скарги.
При цьому, на думку апеляційного суду, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
При цьому суд враховує, що, відповідно до вимог ч. 7 ст. 399 КПК України, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, в ухвалі ОП ККС ВС у справі 757/25646/17-к від 16.04.2019, вказано, що, згідно зі ст. 422 КПК України, суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали і не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Така апеляційна скарга розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду.
Зазначений порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачають прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.
Водночас це не виключає можливості застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК України на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи наведене апеляційний суд позбавлений законних підстав для розгляду апеляційної скарги поза межами вимог КПК України, а тому приходить до висновку про закриття провадження та повернення апеляційної скарги адвокату ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 7, 9, 50, 393, 396, 399, 405, 419 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2025 року повернути особі, яка її подала, а провадження - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Головуюча ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4