Справа №463/1414/25
Провадження №1-кс/463/1511/25
про застосування запобіжного заходу
13 лютого 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Топорівка Чернівецької обл., українцю, громадянина України, раніше не судимому, адвокату, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000485 від 27 травня 2024 року за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, -
старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб. У разі визначення застави, визначити заставу у сумі не менше 1600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4844800 (чотири мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, а також покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 маючи згідно з рішенням Львівської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 травня 1995 року №2 статус адвоката у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 9 червня 2017 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах воєнного стану, використовуючи свій статус адвоката всупереч інтересам клієнта, під приводом надання адвокатських послуг, без укладення договору про надання правничої допомоги, створивши враження у ОСОБА_7 , що він є спеціалістом у допомозі членам родин військових, які загинули або зникли безвісти, що у нього достатньо зв?язків у всіх необхідних сферах для вирішення будь-яких питань, що остання отримає від нього адвокатські послуги у виді здійснення захисту, представництва або надання інших видів правничої допомоги, переконавши ОСОБА_7 у тому, що він за допомогою третіх осіб, у тому числі зі Служби безпеки України, зможе допомогти їй у встановлені місцезнаходження її чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який під час бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу поблизу н.п. Золоте-Горіхове Луганської області 15 травня 2022 року зник безвісти, шляхом представлення її інтересів та організації пошукових заходів на окупованій території Луганської та Донецької областей, а також на території російської федерації, хоча наміру вчиняти такі дії, відповідних знайомств та можливостей останній не мав, таких дій ОСОБА_5 не вчиняв, чим ввів в оману ОСОБА_7 , впевнившись, що остання отримує регулярну грошову допомогу у зв?язку із зникненням її чоловіка під час бойових дій, а отже у ОСОБА_7 наявні були грошові кошти, оцінивши її пригнічений емоційний стан, наявність малолітніх дітей та велике бажання останньої розшукати свого чоловіка живим, створивши враження в останньої, що його послуги це єдиний реальний шанс встановити місцезнаходження її чоловіка та отримання шансу на повернення його додому живим, під приводом представництва інтересів ОСОБА_7 та організації пошуку її чоловіка, у період часу з 18 лютого 2024 року по 26 квітня 2024 року, провівши особисті зустрічі з ОСОБА_7 у барі «У старого бровара», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом обману заволодів чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 460000 грн., що згідно частини 3 примітки до статті 185 КК України в двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, що є великим розміром.
Крім того, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами шляхом обману, повторно, в умовах воєнного стану, використовуючи свій статус адвоката всупереч інтересам клієнта, під приводом надання адвокатських послуг, з укладенням удаваного договору про надання юридичних послуг, створивши враження у ОСОБА_9 , що він є спеціалістом у допомозі членам родин військових, які загинули або зникли безвісти, що у нього достатньо зв?язків у всіх необхідних сферах для вирішення будь-яких питань, що остання отримає від нього адвокатські послуги у виді здійснення захисту, представництва або надання інших видів правничої допомоги, переконавши ОСОБА_9 у тому, що він за допомогою третіх осіб, які знаходяться у м. Києві та вирішують питання про призначення грошової допомоги у зв?язку із смертю військовослужбовців членам їх родин, зможе допомогти їй у призначені їй та її дітям грошової допомоги у зв?язку із смертю її чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 9 грудня 2022 року під час бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російскої федерації у Донецькій та Луганських областях, в районі с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області від множинних відкритих ран та вибухової травми загинув, шляхом проведення зустрічей у м. Києві та передачі останнім 30% від суми призначеної грошової допомоги, хоча наміру вчиняти такі дії, відповідних знайомств та можливостей останній не мав, таких дій ОСОБА_5 не вчиняв, а отриманими ним від ОСОБА_9 у такий спосіб грошовими коштами він мав намір заволодіти, чим ввів в оману ОСОБА_9 , впевнившись, що останній призначено та вона отримує регулярну грошову допомогу у зв?язку із смертю її чоловіка під час бойових дій, а отже у ОСОБА_9 наявні були грошові кошти, оцінивши її пригнічений емоційний стан, наявність чотирьох дітей на утриманні та побоювання останньої залишитись без грошової допомоги, створивши враження в останньої, що його послуги це єдиний реальний шанс отримати грошову допомогу, під приводом представництва інтересів ОСОБА_9 та необхідності передачі третім особам 30% від призначеної грошової допомоги, у період часу з 24 листопада 2023 року по 11 лютого 2025 року, перебуваючи у м. Львові Львівської області, більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено, отримавши доступ до банківських рахунків ОСОБА_9 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та забезпечивши отримання на власну банківську карту № НОМЕР_4 грошових коштів останньої, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 746 200 грн., що згідно частини 3 примітки до статті 185 КК України в двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, що є великим розміром.
Крім того, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, в умовах воєнного стану, використовуючи свій статус адвоката всупереч інтересам клієнта, під приводом надання ОСОБА_9 адвокатських послуг, продовжуючи вчиняти злочинні дії, спрямовані на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_9 , бажаючи надалі отримувати від останньої частину визначеної їй грошової допомоги згідно Постанови КМУ № 168, особистим спілкуванням та використовуючи месенджер «WhatsApp», підтримав у ОСОБА_9 враження, що остання повинна йому заплати грошові кошти у розмірі 20% від отриманої грошової допомоги, а також повернути йому неіснуючий борг, який сформувався з його слів з травня 2024 року по лютий 2025, як щомісячна оплата його послуг на загальну суму 300 000 грн, та 5 лютого 2025 року о 13:41 год. надав вказівку ОСОБА_9 відкрити рахунок у банку на своє ім?я, покласти на цей рахунок грошові кошти, які вона заборгувала, а банківську картку разом з пін-кодом надіслати йому, як минулого разу на його ім?я у відділення № 10 у м. Львів «Нова Пошта». У свою чергу, 9 лютого 2025 року о 13:53 год., ОСОБА_5 з метою приховання своєї злочинної діяльності та уникнення можливого викриття його протиправних дій, зв?язавшись по «гарячій лінії» із представником «Нова пошта», переадресував вказану посилку у відділення № 1 «Нова пошта» у м. Боярка Київської області на ім'я ОСОБА_11 . У подальшому, 11 лютого 2025 року ОСОБА_11 , не будучи ознайомлений із злочинним умислом ОСОБА_5 , виконуючи вказівки останнього, перебуваючи у м. Боярка Київської області, неподалік житлового багатоквартирного будинку № 17, використовуючи банківський термінал, здійснив зняття 10000 грн. з банківської картки № НОМЕР_5 , чим отримав доступ для адвоката ОСОБА_5 до всієї суми грошових коштів у розмірі 150000 грн., належних ОСОБА_9 . Враховуючи наведене, адвокат ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, шляхом обману у подальшому хотів заволодіти грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 1150000 грн., з якої 1000000 складав 20% від отриманої ОСОБА_9 грошової допомоги, а решта 150000 грн., як щомісячна плата його нібито послуги. Таким чином, адвокат ОСОБА_5 , переконавши ОСОБА_9 у її неіснуючих зобов?язаннях перед ним та отримавши згоду останньої на передачу йому грошових коштів, виконав усі дії які вважав необхідними для заволодіння шляхом обману грошовими коштами у сумі 1150000 грн., що згідно частини 4 примітки до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, що є великим розміром, однак свій намір не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки 11 лютого 2025 року злочинна діяльність адвоката ОСОБА_5 була припинена співробітниками Державного бюро розслідувань.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, КК України, у зв'язку з чим 12 лютого 2025 року складено повідомлення про підозру у вчиненні таких, яке цього ж дня вручено підозрюваному ОСОБА_5 .
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження. При цьому вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зокрема вказує, що підозрюваний, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також ОСОБА_5 є адвокатом, має зв'язки з військовослужбовцями та працівниками правоохоронних органів, а тому може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень, перевіряється можлива причетність підозрюваного до шахрайських дій щодо інших родичів загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців. При цьому ОСОБА_5 будучи адвокатом та маючи зв'язки із військовослужбовцями та працівниками правоохоронних органів може мати доступ до документів, що мають значення для кримінального провадження. Відтак слідчий вважає, що у випадку обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими спільниками з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Також отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, потерпілих, зокрема тих, які сприяли у викритті його протиправної діяльності, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів
Крім того вважає, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення ним конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю. Вказує, що зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення вчиненого в умовах воєнного стану свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення ним протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, що він буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 з корисливих мотивів, обрання щодо нього запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою протиправного особистого збагачення.
Відтак вказує, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжке та особливо тяжке кримінальне правопорушення (злочини), за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочинах), у вчиненні яких він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. При цьому зазначає, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Крім того, при визначені суми застави просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти власності, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, щодо дружин військовослужовців, які загинули та зникли безвісти під час виконання ними бойових завдань, відпрацюванням слідством інших епізодів злочинної діяльності, пов'язаних шахрайськими діями щодо членів родин військовослужовців. Вважає за необхідне врахувати матеріальний стан ОСОБА_5 , який тривалий час перебуває адвокатом, має зв'язки із військовослужбовцями та працівниками правоохоронних органів. Окрім того, дії ОСОБА_5 в очах громадськості дискредитують діяльність адвокатів в цілому, підривають обороноздатність держави у воєнний час.
Вказує, що згідно з зібраними у ході досудового розслідування відомостями підозрюваний ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 976311); та користується транспортним засобом марки TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_7 , та транспортним засобом марки MITSUBISHI, 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_8 , з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_9 . У відповідності до актового запису про шлюб від 4 серпня 2007 року № 240 ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_12 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційних карток на транспортний засіб вказана вищк квартира та транспортні засоби на праві приватної власності належить покійній дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_13 , яка у відповідності до актового запису про смерть від 31 серпня 2024 року №588 померла 30 серпня 2024 року, а відтак ОСОБА_5 будучи у першій черзі спадкоємців за законом на вказане майно зможе ним у подальшому розпорядитись.
Слідчий вказує, що у даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку, обумовлена тим, що, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , набули значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, під час воєнного стану, щодо дружин військовослужовців, які загинули та зникли безвісти під час виконання ними бойових завдань, матеріальним станом підозрюваного, а також з урахуванням того, що підозрюваний маючи вищу юридичну освіту, є адвокатом, унаслідок чого його дії в очах громадськості дискредитують діяльність адвокатури в Україні в цілому, підривають авторитет та довіру загалом до юристів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності адвокатів. Вважає, що застосування м?яких заходів до адвоката ОСОБА_5 призведе до потурання аналогічним протиправним діям інших громадян, стрімкого зростання рівня злочинності, зокрема на території Львівської області, так і в межах України в цілому, незадоволення з боку суспільства та як наслідок невиконання завдань кримінального провадження. За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави підозрюваному, з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі не менше 1600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4844800 (чотири мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот) гривень, оскільки саме такий розмір застави, з врахуванням встановлених збитків потерпілим забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити такому заставу у розмірі 1 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник відносно задоволення клопотання зперечив, вважає оголошену підозру необгрунтованою, оскільки підозрюваний надавав ОСОБА_7 і ОСОБА_9 юридичні послуги, про що мав з ними укладені договори. Крім того, вважає, що відсутні ризики для застосування найтяжчого запобіжного заходу, а тому просив в задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та пояснив, що протиправних діянь не вчиняв, діяв в межах укладених договорів про надання правової допомоги, а кошти отримував за наданні послуги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудового розслідування кримінального провадження за №62024140120000485 від 27 травня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 426-1 КК України
12 лютого 2025 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України. З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 11 лютого 2025 року о 11 годині 39 хвилин.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: виписки по картковому рахунку ОСОБА_9 , скрін-шотами з особистого кабінету ОСОБА_7 у «Приват24», протоколи про хід негласних слідчих (розшукових) дій від 14 серпня 2024 року, протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 15 жовтня 2024 року, протокол огляду від 11 лютого 2025 року, протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 7 лютого 2025 року, протоколи огляду та добровільної видачі віл 7 лютого 2025 року та 8 лютого 2025 року, протокол огляду від 11 лютого 2025 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та обшуку затриманого від 11 лютого 2025 року.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний, обґрунтовано підозрюється у у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а відтак, враховуючи зухвалий характер вчинених злочинів та особу підозрюваного, який є адвокатом та має зв'язки із військовослужбовцями та працівниками правоохоронних органів, останній перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом забезпечення конспірації злочинної діяльності не встановлених на даний час співучастників, продовжуватиме вчиняти злочини проти власності, та може вчинити інші злочини.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості не застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою, не спростовують вищенаведених висновків, а сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення свідчать про наявність в його діях інкримінованого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 11 лютого 2025 року до 11 квітня 2025 року включно.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
Так відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас даною ж частиною статті визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так з повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти власності, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, щодо дружин військовослужовців, які загинули та зникли безвісти під час виконання ними бойових завдань. З клопотання вбачаєтся, що слідством на даний час відпрацьовуються інші епізоди можливої злочинної діяльності.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що розмір застави не може бути завідомо непомірним.
Матеріали клопотання не містять інформації про наявний в підозрюваного майновий стан, який би дозволяв внести застави у заявленому клопотанням розмірі.
Крім того, під час розгляду клопотання в судовому засіданні встановлено, що підозрюваному встановлено другу групу інвалідності довічно, стан його здоров'я потребує лікування.
Зважаючи на викладене, судовим розглядом не встановлено наявних відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України обставин для визначення розміру застави, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Однак з врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, враховуючи його майновий та сімейний стан, стан його здоров'я, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, вчинення таких в умовах воєнного стану відносно дружин військовослужовців, які загинули та зникли безвісти під час виконання ними бойових завдань, що підриває обороноздатність держави у воєнний час, приходжу до висновку, що заставу у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України слід визначити в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 гривень.
Визначаючи вказаний розмір застави слідчий суддя вважає, що такий буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам описаним вище та може належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок на підозрюваного слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із території м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 11 лютого 2025 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 11 квітня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із території м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1