12 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 638/17211/24
провадження № 22-ц/818/845/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року в складі судді Малахової О.В., -
У вересні 2024 року КП «Благоустрій міста Ізюма» звернулося з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2019 №124 у розмірі 20535,44 грн за період серпня 2021 - серпень 2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати вартості наданих послуг з утримання будинку та прибудинкових споруд та вимог статті 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано недоведеністю позивачем викладених у позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності були б достатніми для задоволення позовних вимог. Надана позивачем оборотна відомість не є належним доказом надання відповідачу послуг з управління багатоквартирним будинком, зокрема з неї не вбачається підстав нарахування зазначених розмірів сум. Наданий до позовної заяви договір про надання послуги з управління багатократним будинком № 124 від 01.07.2019 також не підтверджує факту надання відповідачу послуг.
Не погодившись з рішенням суду КП «Благоустрій міста Ізюма» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не повно встановлені обставини у справі та ухвалене рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Суд безпідставно послався на не доведеність факту надання послуг, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про надання житлово-комунальних послуг» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово - комунальні послуги якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання таких послуг не може бути підставою для звільнення позивача від оплати послуг в повному обсязі. Для звільнення від оплати за житлово - комунальні послуги споживач повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання.
У відзиві на апеляційну скаргу Квартенко О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач, як власник нежитлового приміщення магазину загальною площею 447.0 кв м за адресою: АДРЕСА_1 не отримував від позивача будь - яких житлово - комунальних послуг. Всі заходи щодо підтримання благоустрою до належної йому будівлі здійснює самостійно. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що на відповідача розповсюджується дія договору про надання послуг з благоустрою, оскільки нежитлове приміщення не ходить до складу багатоповерхового житлового будинку. Тому суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та ( або) резолютивної частини.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку надав Позивач, ОСОБА_1 є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 447 кв.м. Тип об'єкта: вбудоване нежитлове приміщення магазину.
Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 0573 від 26.06.2019 «Про призначення управителя багатоквартирного будинку», КП «Благоустрій міста Ізюма» визначено управителем багатоквартирних будинків в місті Ізюмі, згідно з додатком 1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору №124 від 01.07.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (далі - будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.
Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку 1 до договору, що є невід'ємною його частиною.
Загальні відомості про будинок зазначаються у додатку 2 до договору і є, невід'ємною його частиною.
Згідно з пунктом 3 Договору №124 від 01.07.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов для проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Пунктом 4 Договору технічна документація на будинок передається управителю згідно з актом приймання- передачі технічної документації відповідно до додатку 3 до цього договору.
Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.
Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону:
багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (пункт 1);
співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5);
спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6);
допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).
Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку.
Те, що нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна.
Відповідно визначення термінів, що наведено у частині першій статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію 10 червня 2018 року):
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:
утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
а також комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до пунктів 1, 2 та 3 частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
У статті 11 цього Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша).
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (частина перша статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію 10 червня 2018 року)).
Частина перша статті 15 цього Закону також визначає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.
Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є обов'язковим.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Ціна послуг; порядок оплати послуг є істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (частина четверта статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Частина другої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (введено в дію з 1 травня 2019 року) також визначає, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає:
1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем;
2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем надано Договір №124 від 01.07.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком відповідно до якого, Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.
За умовами договору, що був укладений з управителем, ціна послуги з управління становить: 6,33 грн, (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Додатковою угодою № 1 про внесення змін до договору про надання послуг з управління багатоквартириним будинком від 01.07.2019 № 124 від 22 липня 2019 року ціну на послуги з управління було зменшено до 5,94 (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Кошторисом передбачені наступні складові витрат на утримання будинку: витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, електропостачання; витрати з обслуговування домових та вентиляційних каналів; витрати на поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території ( в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; витрати з проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, електропостачання; витрати з прибирання прибудинкової території; витрати з прибирання і вивезення снігу, посипання призначеної для підходу та проїзду чистини прибудинкової території протиожеледними сумішами; витрати з дератизації; витрати з дезинсекції; придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення діфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку; винагорода управителю;
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію 10 червня 2018 року) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У такому разі обов'язок доказування і подання доказів надання послуг з управління багатоквартирним будинком покладається на позивача відповідно до правил статей 12,81 ЦПК України.
Верховний Суд у постановах від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19 та від 27 березня 2023 року № 920/1343/21) звернув увагу, що у разі стягнення заборгованості за відсутності договору необхідним є доведення факту надання та споживання послуг.
Відповідач ОСОБА_1 факт надання йому послуг саме КП «Благоустрій міста Ізюма» заперечує.
Проте доказів на підтвердження факту надання відповідачу послуги протягом періоду, за який правитель нараховує йому плату за послуги (акти виконаних робіт, тощо) позивач суду не надає.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову, проте наведені судом мотиви відмови у задоволенні позову підлягають доповненню висновками, викладеними в цій постанові щодо існування між сторонами у справі правовідносин з приводу утримання спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому апеляційну скаргу КП «Благоустрій міста Ізюм» належить задовольнити частково, а рішення суду змінити з доповненням мотивувальної частини рішення .
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року - змінити, доповнивши її мотивувальну частину висновками, викладеним в цій постанові.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченому ст.389 ЦПК України.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук