04 лютого 2025 року
справа № 646/831/23
провадження № 22-ц/818/34/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - ФОП ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Жидєльова Альона Юріївна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків клопотання Феоктістової Олени Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про витребування доказів, -
У березні 2023 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про переведення прав та обов'язків покупця за договором та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для здійснення позивачем ОСОБА_1 господарської діяльності відповідно зареєстрованим КВЕД, позивачем було орендовано майно - частину нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору оренди нерухомого майна від 01 листопада 2019 року (далі-договір оренди). Договір оренди від 01.11.2019 було укладено між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (відповідач) строком до 31 грудня 2021 року.
За договором оренди від 01.11.2019 ФОП ОСОБА_1 орендував 65 квадратних метрів нежитлового приміщення (за договором визначено як «майно»). Відповідно до п.3.1. договору оренди майно було передано в оренду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.11.2019. За умовами п.4.1. договору майно передається в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому передачі.
Пунктом 7.1.7. договору оренди нерухомого майна від 01 листопада 2019 року передбачено переважне право орендаря (позивача) перед іншими суб'єктами господарювання або фізичними особами на придбання орендованого майна у власність.
Однак, 01.06.2021 (під час дії договору оренди) орендодавцем, власником майна ОСОБА_2 було відчужено орендоване позивачем майно - нежитлову будівлю літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем ОСОБА_2 було продано майно ОСОБА_3 (відповідач) (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за договором купівлі-продажу від 01.06.2021, серія та номер 1050, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Жидєльовою А.Ю).
Відчуження спірного майна відбулось із приховуванням від позивача наміру продати його. Жодних пропозицій чи повідомлень щодо продажу майна від орендодавця позивачу не надходило. Про продаж майна позивач дізнався від нового власника ОСОБА_3 , який запропонував позивачу укласти новий договір оренди спірного майна з ним, як новим власником.
Тому, враховуючи, порушення права позивача на першочергове придбання орендованих 65 квадратних метрів, що відповідає 221/1000 частини нежитлової будівлі позивач звернувся до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця на 1/5 частини нежитлової будівлі літ «Х-1», загальною площею 294,1 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення з нього на користь ОСОБА_3 грошових коштів в рахунок оплати вартості 1/5 частини вищевказаної нежитлової будівлі в сумі 203 222, 00 грн шляхом перерахування з депозитного рахунку суду з одночасним припиненням права власності ОСОБА_3 на 1/5 частини вищезазначеної нежитлової будівлі та визначенням її співвласниками ОСОБА_1 , якому належить на праві власності 1/5 частини нежитлової будівлі та ОСОБА_3 , якому належить на праві власності 4/5 частини цієї нежитлової будівлі.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що правові підстави для задоволення позовних вимог про переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу від 01.06.2021 відсутні, оскільки відсутнє порушення переважного права ФОП ОСОБА_1 на купівлю речі, переданої йому у найм (оренду). Щодо вимог про визнання права власності на частину нерухомого майна то вони не підлягають задоволенню, оскільки ФОП ОСОБА_1 на момент звернення до суду права власності на спірну річ не набув.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_5 подала клопотання про витребування доказів, а саме технічного паспорту на нежитлову будівлю літ. «Е-4», розташовану по АДРЕСА_1 станом на 2019 рік (актуальний на час укладання договору оренди від 01.11.2019), новий технічний паспорт на цю ж будівлю, але виданий вже після завершення реконструкції, внаслідок якої площа будівлі літ. "Е-4" складає 1608,5 кв.метрів. Також в судовому засіданні доповнила клопотання, просила витребувати інвентарну справу на нежитлову будівлю літ. “Е-4» розташовану по АДРЕСА_1 з Бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради.
В обґрунтування клопотання зазначено, що дані докази можуть підтвердити факт того, яке саме приміщення було орендовано ОСОБА_1 01.11.2019 проте у їх витребуванні в суді першої інстанції було відмовлено.
Представник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував. Посилався на те, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені клопотання про витребування доказів, оскільки вони не стосуються предмету спору.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши клопотання в межах доводів апеляційної скарги, відзиву та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2, 6 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Встановлення обставин, на які посилається представник позивача у клопотанні про витребування доказів, має значення для правильного вирішення дійсного спору, у задоволені зазначеного клопотання у суді першої інстанції було відмолено й позивач позбавлений можливості самостійно отримати зазначену інформацію.
Відповідно до ч.3 ст.84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.
При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до ч.ч.7,8 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Клопотання Феоктістової Олени Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Витребувати з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Комунального підприємства «Міський архів» інвентаризаційну справу на нежитлову будівлю літ. “Е-4» розташовану по АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий № 6310138800:04:010:0058.
Роз'яснити уповноваженим особам Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Комунального підприємства «Міський архів» про встановлений п.7 ст. 84 ЦПК України обов'язок повідомити суд про неможливість подання витребуваного доказу із зазначенням причин протягом 5 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук