Іменем України
13 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 632/1141/24
провадження № 22-ц/818/677/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2024 року, постановлене під головуванням судді Библіва С.В., -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Рішенням Первомайським міськрайонний судом Харківської області від 25 вересня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 липня 2024 року і до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не більше ніж до досягненням ним 23-річного віку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2024 року та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково не враховано, що відповідач не має заробітку, який би дозволив йому утримувати себе та повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує виховання та розвитку, допомоги у навчанні.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем відповідач може виконувати обов'язки щодо утримання сина, який досяг повноліття, продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 12).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив ім'я на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 (а.с. 9).
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 (а.с. 13).
Згідно довідки № 2/1270с від 01 липня 2024 року, ОСОБА_5 є студентом 1 курсу денної форми навчання з оплатою вартості навчання на договірних засадах Харківського національного університету внутрішніх справ, ІІІ-ІV рівня акредитації. Зараховано на навчання з 01 вересня 2023 року наказом ХНУВС від 14.08.2023 року № 480. Передбачуваний термін закінчення навчання та присвоєння ступеня вищої освіти «бакалавр» - червень 2027 року (а.с. 26).
Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 не хворіє на тяжкі хвороби, не визнаний інвалідом, працює та має матеріальну можливість сплачувати аліменти на позивача, який продовжує навчання у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з моменту подання позову до закінчення навчання або до досягнення 23-річного віку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішення питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у частці від заробітку залежить від наявності у відповідача такої можливості та з урахуванням можливості надання утримання іншим із батьків.
Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом Харківського національного університету внутрішніх справ з оплатою вартості навчання на договірних засадах. У звязку із навчанням потребує матеріальної допомоги.
Отримати таку допомогу позивач може лише від батька, оскільки його мати померла.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , на період його навчання, узгоджується з приписами ч. 1 ст. 199 СК України.
Покладаючи на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що платник аліментів має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину у розмірі 1/6 частки його доходу щомісячно, оскільки суду не було надано даних, що за станом здоров'я або з інших причин відповідач не може надавати матеріальну допомогу.
Посилання апелянта на наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, не звільняє його від обов'язку утримувати повнолітнього сина, що продовжує навчання, до досягнення ним 23-х років.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дитині у розмірі, визначеному судом, апелянтом суду не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 25 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова