Справа № 545/4233/24 Номер провадження 33/814/253/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
12 лютого 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
захисника-адвоката Мирка Р.О.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мирка Романа Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2024 року,
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено від відповідальності, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 06.08.2024, о 20:00 год. на 354 км. Автодороги Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lifan 520GX», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, зі згоди водія. Своїми діями порушив п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, водій ОСОБА_1 06.08.2024, о 20:00 год. на 354 км. Автодороги Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Lifan 520GX», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого випав з автомобіля на проїжджу частину, після чого, автомобіль, рухаючись самовільно виїхав за межі проїжджої частини на праве узбіччя та отримав механічні пошкодження. Своїми діями порушив п. 12.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Мирко Р.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження по справі за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Зазначає, що в разі якщо суд дійде висновків, що строки передбачені ст. 38 КУпАП не закінчилися, провадження по справі за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що причиною ДТП стало погіршення самопочуття ОСОБА_1 , якому стало зле та він почав втрачати свідомість, а отже суд мав встановити ступінь його вини.
Звертає увагу, що матеріали справи не містять висновку лікаря про огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а лише висновок експерта, в якому останній не дав відповіді чи перебував водій на момент доставлення до лікарні в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, за які він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №131678 від 18.09.2024 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06.082024 в стані алкогольного сп'яніння,
копія постанови про закриття кримінального провадження від 17.09.2024 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286-1 КК України,
висновок експерта №883 «Полтавського обласного бюро судово-медичних експертиз» з зазначенням результатів токсикологічного дослідження №2897 ОСОБА_1 від 09.09.2024, з виявленням етанолу, кров - 2,2 г/л, що відноситься до алкогольного сп'яніння середнього ступеня.
відеозаписи з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції притягнутим та його захисником.
За нормативним визначенням ст. 130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
Матеріалами справи доводиться, що постановою органу досудового слідства від 17 вересня 2024 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024170400001308 від 07 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України - закрито в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК України.
Копію постанови направлено до УПП в Полтавській області для вирішення питання про притягнення до адмінвідповідальності за порушення ПДР - ОСОБА_1 .
Вказаною постановою встановлено, що 06 серпня 2024 року близько 20:00 год. на 354 км. Автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи транспортним засобом «Lifan 520GX», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та випав з робочого місця водія на проїзну частину, після чого автомобіль виїхав за межі проїзної частини.
В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до УКП «Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР».
Також в постанові зазначено, що згідно висновку судово-медичної експертизи, при токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації .2/2 г/л (%), а отже в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на встановлення факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, інспектором УПП в Полтавській області 18 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та за ст. 124 КУпАП.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається факт спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 у відділку поліції, де поліцейський пояснює водію, що з слідчого управління поліції після винесення постанови про закриття кримінального провадження за фактом скоєної ДТП, на адресу патрульної служби надійшли матеріали для складання на водія протоколу за порушення ПДР України.
В зв'язку з встановленим фактом, що доводиться висновком експертизи, щодо виявлення в крові ОСОБА_1 етанолу та перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, поліцейським було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності чіткої відповіді експерта стосовно перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння є помилковими та не беруться до уваги.
Так, в висновку експерта №883 від 11.09 2024 року зазначено про викопіровку з журналу обліку прийому хворих, де в свою чергу вказано, що 06.08.2024, о 21:20 хворому набрано кров на вміст етанолу.
В подальшому було проведено токсикологічне дослідження, за результатом якого №2897 було виявлено в крові етанол - 2,2 г/л, що відноситься до алкогольного сп'яніння середнього ступеня, а отже свідчить про перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння. При цьому взяття крові відбулося протягом менше ніж через 1,5 год. після ДТП.
Частиною 8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Згідно п. 14 розділу ІІ вказаної Інструкції, якщо водій-учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
В даному випадку вказану процедуру огляду було дотримано в повному обсязі.
Посилання захисника на відсутність висновку лікаря -нарколога не береться до уваги, оскільки ОСОБА_1 був госпіталізований як учасник ДТП до ВАІТ (реанімаційного відділення) з огляду на отримання ним тяжких тілесних ушкоджень внаслідок випадіння з автомобіля, який рухався на великій швидкості.
Вищевказаною постановою слідчого, з урахуванням показів свідка по кримінальному провадженню, було встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався на великій швидкості, автомобіль постійно заносило і внаслідок не закриття ним своїх водійських дверцят, він випав з автомобіля під час руху, що свідчить про наявність в його діях порушень п.12.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи апеляційної скарги, що після закриття кримінального провадження 17.09.2024 року, притягнення до адміністративної відповідальності може бути не пізніш ніж 3 місяці, зважаючи на норми ч. 7 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки частиною шостою статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, що спростовує доводи апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення ним норм матеріального і процесуального права.
Тим паче, що кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діях правопорушника складу кримінального правопорушення за ст. 286-1 КК України, а відтак встановлені ч.7 ст. 247 КУпАП строки притягнення до відповідальності стосуються виключно обставин, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху і не можуть бути поширені на правопорушення, відповідальність за яке передбачає стаття 130 КУпАП.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про визнання винним ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Мирка Романа Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна