Справа № 553/3621/24 Номер провадження 33/814/234/25Головуючий у 1-й інстанції Москаленко В. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
12 лютого 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Полтавської митниці на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2024 року,
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 5 грудня 2024 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито з підстав відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про порушення митних правил №0128/80600/24 від 04.09.2024 ОСОБА_2 ставиться в вину переміщення 24.08.2022 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю автомобілю BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації PL), VIN НОМЕР_2 , шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів - декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яка містить неправдиві відомості, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.
Закриваючи провадження з підстав відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, місцевий суд встановив, що ввезений автомобіль був дійсно переданий до ВЧ НОМЕР_3 як гуманітарна допомога, що виключає склад правопорушення в діях ОСОБА_3 дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Полтавська митницяподала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нову про визнання ОСОБА_2 винною в скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50-100 відсотків вартості авто або конфіскації транспортного засобу.
Зокрема вказує, що ОСОБА_2 автомобіль передано до ВЧ лише через 22 місяці після його ввезення на територію України та же після складання щодо неї протоколу про порушення митних правил.
Вважає, що в її діях наявний склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 489 МК України, ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративну відповідальність.
Вказаних вимог закону щодо повного з'ясування обставин справи, винесення законного і обґрунтованого рішення в справі судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано не було.
Згідно ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
Частиною 2 ст. 459 МК України встановлено, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Відповідно до положень ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як встановлено ч. 6 ст. 265 МК України, декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
У свою чергу, згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 3 червня 2005 року № 8 (зі змінами), судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
При цьому, згідно з абзацом 4 цього пункту постанови, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно зі ст. 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є подання митному органу як підставу для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, та які містять неправдиві дані.
Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до статті 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України.
Матеріалами справи доводиться, що згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 , 24.08.2023 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_6 ».
Відповідно до копії Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, поданої ОСОБА_2 до Львівської митниці 22.08.2022, у графі 6 «Отримувач» зазначено «ВЧ НОМЕР_3 », у графі 7 «Фактичне місце призначення/розвантаження вантажу» вказано «м. Близнюки Харківська область», у графі 9 «Вид допомоги» вказано «автомобіль WBAAP71080EM05417».
Згідно листа Львівської митниці від 28.03.2024 № 7.4-5/20-01/7/9084, як підставу для ввезення на митну територію України автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації PL), НОМЕР_2 , ОСОБА_2 серед інших документів, надана декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 24.08.2022, де в розділі 6 «Отримувач» вказано «Військова частина НОМЕР_3 » та в розділі 9 «Вид допомоги» зазначений транспортний засіб: «BMW», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації PL), WBAAP71080EM05417
Відповідно до листа від 25.05.2024 № 1571/5094, командир військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_7 на запит Полтавської митниці повідомив, що лист-звернення на транспортний засіб «BMW», модель 320 D, кузов № НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації PL) був складений військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , підписаний в одному екземплярі та переданий волонтерській організації для ввезення транспортного засобу. По факту даний транспортний засіб не надходив та на обліку військової частини НОМЕР_3 та підпорядкованих військових частин не перебуває.
З протоколу опитування ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил від 23.09.2024, остання підтвердила, що 24.08.2022 вона ввезла на митну територію України автомобіль «BMW», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації PL), НОМЕР_2 , через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці, де нею подавались документи на машину та декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Вказаний автомобіль був доставлений нею до в/ч НОМЕР_3 , про що Полтавська митниця була повідомлена листом №1571/6890 від 11.07.2024. На даний час автомобіль знаходиться у в/ч НОМЕР_3 поза штатом 314 запасної роти. Також ОСОБА_1 повідомила, що вона є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 , на вказаному автомобілі вони з підрозділом часто переїжджали та виконували бойові завдання, тому автомобіль не був вчасно поставлений на облік.
Згідно копії листа ТВО командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_8 від 11.07.2024 № 1571/6890, транспортний засіб марки «BMW», модель 320 D, кузов № НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації PL), надійшов до військової частини НОМЕР_3 у вигляді благодійної допомоги.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_3 , вона разом з трьома неповнолітніми дітьми в серпні 2022 року мала на меті повернутися з Республіки Польща до України, для чого придбала вказаний транспортний засіб та оформила на нього всі необхідні документи. Під час перетину кордону вона заповнила всі реквізити в декларації та за порадою інших осіб внесла запис про те, що автомобіль є гуманітарною допомогою та слідує до ВЧ НОМЕР_3 . На час ввезення автомобіля до України військовослужбовцем вона не являлась і передала автомобіль в користування своєму майбутньому чоловіку, який на той час був військовослужбовцем даної частини, в подальшому вони зареєстрували свій шлюб.
Не заперечує, що документально ввезений на територію України транспортний засіб вона передала як благодійну допомогу у військову частині лише влітку 2024 року.
З наведеної хронології вищеказаних подій, вбачається вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України транспортного засобу з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підставу для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, оскільки після перетину кордону та доставку ТЗ на територію України, автомобіль «BMW», модель 320 D, р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації PL) не був переданий до ВЧ НОМЕР_3 , яка зазначена як отримувач авто в декларації при перетині кордону.
Таким чином, впродовж майже двох років після ввезення його на територію України автомобіль перебував у фактичному користуванні особи, яка притягується до відповідальності, та не був нею в передбаченому законом порядку переданий до військової частини як благодійна допомога.
Будь-яких доказів існування обставин, які б в силу поважних причин унеможливили їй здійснити таку передачу своєчасно, ОСОБА_3 суду не надала.
І лише після проведення митними органами перевірки законності ввезення даного автомобіля на митну територію України та складання протоколу про притягнення до відповідальності, остання передала його до ВЧ НОМЕР_3 .
Вказаним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки та прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку з чим постанова місцевого суду підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання в частині призначення ОСОБА_1 розміру стягнення за порушення митних правил, апеляційний суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України №5-р(II)/2023 від 5 липня 2023 року абзац 2 ч. 1 ст. 483 МК України (тобто санкція статті) був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). КСУ, зокрема, зазначив, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію.
При цьому п. 2 резолютивної частини вищезгаданого рішення КСУ визначено, що абзац 2 ч. 1 ст. 483 МК України втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення КСУ цього рішення, а п. 3 рішення зобов'язує Верховну Раду України привести нормативне регулювання, установлене абз. 2 ч. 1 ст. 483 МК України у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
Поряд з тим, у цьому контексті суд апеляційної інстанції наголошує на тій обставині, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем, а також такими, що незаконно ввезені на митну територію України» №3475-IX від 21 листопада 2023 року (далі Закон) були внесені відповідні зміни до МК України, зокрема, згідно з п.п. 1 п. 13 розділу I Закону, санкцію ч. 1 ст. 483 МК України було викладено в такій редакції:
«1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю…, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю».
Зазначені вище зміни до ч. 1 ст. 483 МК України, відповідно до п. 1 «Прикінцевих положень» Закону, набрали чинності 05 січня 2024 року.
При цьому, положеннями ст. 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Враховуючи, що на момент розгляду апеляційним судом справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, законодавець привів нормативне регулювання санкції вказаної норми у відповідність із Конституцією України та вищезгаданим рішенням Конституційного Суду України, з урахуванням того, що транспортний засіб автомобіль «BMW», модель 320 D, р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації PL) був переданий для потреб ЗСУ, апеляційний суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 30000 грн., що відповідає санкції за вказане правопорушення, без застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації автомобіля.
В матеріалах справи наявна інформація митного органу про вартість, предмету правопорушення автомобіля, подібного автомобілю «BMW», модель 320 D, р.н. кузов № НОМЕР_2 , яка становить 43557,60 грн., що ніким не оспорюється.
Будь-яких даних, які б свідчили про іншу вартість транспортного засобу, учасники справи не надали.
За вказаних обставин, апеляційна скарга Полтавської митниці про скасування постанови суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу Полтавської митниці задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2024 року скасувати.
Визнати ОСОБА_9 винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді 30000 грн. штрафу, без конфіскації транспортного засобу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна