Справа № 445/2768/24
провадження № 2/445/358/25
(заочне)
13 лютого 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування якого зазначає, що 9 жовтня 1997 року позивачка одружилась із ОСОБА_2 . Шлюб зареєстровано у Виконавчому комітеті Єлиховицької сільської ради Золочівського району Львівської області, актовий запис № 13. Після одруження подружжя поселились у будинку батьків чоловіка і проживає там до цього часу. За час шлюбу народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після одруження, через деякий час відповідач став гравцем гральних автоматів і програвати гроші. Крім того, став зловживати спиртними напоями, лікувався від алкоголю, що зупиняло вживання ним спиртних напоїв. На цій підставі у позивача та відповідача стали виникати непорозуміння і сварки. Чоловік почав віддалятись від сім'ї та від вирішення життєвих сімейних питань і проблем. Кошти на потреби сім'ї з цього часу дає дуже рідко і то після кількох нагадувань. Дійшло до того, що біля 4-х років тому відповідач перейшов жити в іншу кімнату. Як батько, ОСОБА_2 сім'єю, а тим більше дітьми, не цікавиться. Із-за такої поведінки відповідача позивачка втратила до нього будь-які почуття і їхнє спільне проживання вже неможливе. Шлюб існує тільки формально. Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити прізвище - ОСОБА_6 .
06 лютого 2025 року ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не має наміру зберегти шлюб, у позивача і відповідача відсутнє почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, що є моральною основою шлюбу. Підсвідоме терпіння одне одного утворює постійну моральну напругу між подружжям і створює негативну атмосферу. Відповідач з позивачкою мають різні погляди на життя та шлюб, не ведуть спільного господарства, що стає підґрунтям суперечок та сварок, які переходять в скандали, особисті образи одне одного тощо. Через постійне непорозуміння примирення між позивачкаю і відповідачем не можливе, як і збереження самого шлюбу. Проживають тривалий час окремо. Таким чином, протягом останнього часу шлюб носить лише формальний характер, сім'я фактично розпалася. З огляду на зазначене, просить суд як причину розірвання шлюбу із позивачкою вказати відсутність спільного проживання більше чотирьох років та втрату почуття любові й поваги одне до одного.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала заяву, якою просила справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позовну заву, просив справу розглядати у його відсутності, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що з 09 жовтня 1997 року сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 08 листопада 2024 року.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 03 лютого 1999 року; свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 04 квітня 2002 року; свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 09 листопада 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 09 жовтня 1997 року Виконавчим комітетом Єлиховецької сільської ради Золочівського району Львівської області, актовий запис № 13.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 13.02.2025 року.
Суддя М.В. Бакаїм