Справа № 444/284/25
Провадження № 1-кп/444/149/2025
13 лютого 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження №12025141400000061, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025 року,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Вільхівці, Борщівського району, Тернопільської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, працює - санітар в психоневрологічному будинку - інтернаті в с. Мельнице-Подільське, Тернопільська область, освіта повна середня, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов'язаний раніше не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 07.10.1999 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження №12025141400000061, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025 року,
Обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, а також розпочато мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, розуміючи, що він не має із собою наказу про відпустку, із зазначенням дозволу про право на виїзд за кордон, не надав на прикордонний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон та з метою здійснення такого виїзду запропонував та надав неправомірну вигоду начальнику 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби «тип Б» лейтенанту ОСОБА_5 , за наступних обставин.
Так, 23 січня 2025 року близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , знаходячись в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська», перебуваючи у службовому приміщенні паспортного контролю, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, в особистих інтересах, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є незаконним, запропонував шляхом висловлення пропозиції, а саме конклюдентних дій, які виразились в тому, що ОСОБА_3 дістав із своєї сумки грошові кошти в розмірі 100 сто доларів США, що згідно курсу НБУ на 23.01.2025 становить 4203 грн. 25 коп., помістив їх у власний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, після чого поклав його на робочий стіл начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби «тип Б» лейтенанта ОСОБА_5 , за пропуск його через пункт пропуску державного кордону України для автомобільного сполучення «Рава-Руська» на територію Республіки Польща, однак ОСОБА_5 від наданої неправомірної вигоди відмовився та викликав слідчо-оперативну групу відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у пропозиції надати та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та надав суду пояснення, які повністю підтвердили обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що він хотів поїхати в державу Польща до свого сина на день народження, який проживає на даний час в республіці Польща. Щиро розкаюється у вчиненому, жаліє за свій вчинок. Просить суд суворо його не карати.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України.
З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, його вина повністю та об'єктивно доведена доказами, які стороною обвинувачення та захисту не оспорюються та визнаються допустимими та належними.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 пропозиції надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він здійснив пропозицію надати та надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, а тому кваліфікація таких дій за ч.1 ст.369 КК України є правильною.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , які передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за адресою проживання, раніше не судимий, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 24.01.2025 року, а саме на грошові кошти в сумі 100 доларів США, серія номер - LF31104472C - скасувати.
Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 100 доларів США, серія номер - LF31104472C - конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1