Житомирський апеляційний суд
Справа №935/1046/24 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Номер провадження №33/4805/31/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
12 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Хомяка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Хомяка Олександра Миколайовича, який звернувся в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, водій ОСОБА_1 12 березня 2024 року о 00-13 год на автодорозі М-06 97 км Житомирська область, поблизу м. Коростишів керував транспортним засобом Dacia д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком лікаря № 30 від 12 березня 2024 року, чим порушив вимоги 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Хомяк О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу складено після доставки до лікарні. У результаті імунохроматографічного дослідження відсутнє посилання на особу, яка виконала тест, її повноваження та печатка лікувального закладу, а результат дослідження не підтверджений. На думку захисника Перваку Д.О. безпідставно відмовлено у відібранні зразків крові на аналіз. Відеозапис не містить послідовної фіксації проведення аналізу сечі особи та має розбіжності у часі із складеними матеріалами. Вважає, що огляд проведено за відсутності ОСОБА_1 та лікаря. Матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та законності зупинки його працівниками поліції. З відеозапису не вбачаються ознаки сп'яніння водія. Дії працівників поліції, які полягали у його обшуку та обшуку автомобіля, застосуванні кайданок та затриманні особи, вважає незаконними. На думку захисника у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Одночасно адвокат Хомяк О.М. просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що оскаржувана постанова від 07 листопада 2024 року виготовлена та підписана 11 листопада 2024 року, а до Електронного суду доставлена 12 листопада 2024 року. Апеляційну скаргу захисник до районного суду подав 18 листопада 2024 року. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Хомяка О.М., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №696064 від 12 березня 2024 року; результат імонохроматографічного дослідження від 12 березня 2024 року, згідно якого у сечі ОСОБА_1 виявлено амфетамін; висновок щодо результатів медичного огляду водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в КНП «Коростишівська ЦРЛ ім.Д.І.Потєхіна» від 12 березня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (амфетамін).
На думку апеляційного суду вказані докази узгоджуються з відеозаписами з портативного реєстратора та відеореєстратора зі службового автомобіля працівників поліції, долученими до матеріалів справи, згідно яких працівники поліції рухаючись за автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_2 , зупинили його, роз'яснили причину зупинки - технічна несправність передньої правої фари ближнього світла. Працівник поліції перевірив багажник та зауважив на запах алкоголю з автомобіля, водій заперечив вживання алкоголю, вказавши на пасажира. Працівники поліції запідозрили ОСОБА_1 у зберіганні наркотичних речовин, попросили викласти все з кишень та під час зовнішнього огляду у правій кишені джинсів виявили зіппакет з білою порошкоподібною речовиною. Після приїзду слідчо-оперативної групи за участю понятих, вказану речовину ОСОБА_1 добровільно надав працівникам правоохоронних органів, заперечив належність йому пакету та вказав, джерело його походження йому невідомо. В подальшому о 02-17 год працівником поліції на підставі виявлених у ОСОБА_1 ознак (блідості шкіри обличчя та вираженого тремтіння пальців рук) запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння, на який водій погодився. У приміщенні КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна» водій ОСОБА_1 о 03-20 год пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку шляхом забору аналізу сечі з позитивним результатом огляду на вживання амфетаміну. Висновок лікаря з результатами огляду ОСОБА_1 підписав. Разом з тим, щодо зауваження водія здати кров на аналіз, йому роз'яснено, що виявлення наркотичних речовин здійснюється за допомогою забору сечі, а також право перездати аналіз у лікарні. Далі водію роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. На водія ОСОБА_1 складено протокол серії ААД № 696064 від 12 березня 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9 «а» ПДР України. Посвідчення водія вилучили, виписали тимчасовий дозвіл, від керування транспортним засобу відсторонили.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортного засобу та законності його зупинки працівниками поліції спростовуються вищевказаним відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції за допомогою проблискових маячків зупинили транспортний засіб Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_2 , з місця водія якого вийшов ОСОБА_1 , вказали водію на технічну несправність передньої правої фари ближнього світла, яку він виправив на місці зупинки, а також порушення водієм комендантської години, оскільки той рухався за кермом автомобіля таксі 12 березня 2024 року 00-20 год, не маючи при цьому відповідного дозволу у Житомирській області. Тому зупинка автомобіля, яким беззаперечно керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та недоведеність перебування водія у такому стані не узгоджується із зібраними у справі доказами.
Пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції.
Працівники поліції зауважили водію на бліде обличчя та тремтіння пальців рук, що є ознаками наркотичного сп'яніння як підстави для вимоги про проходження відповідного огляду.
Апеляційний суд звертає увагу, що хоча ОСОБА_1 заперечив вживання ним наркотичних засобів, проте працівниками правоохоронних органів у нього вилучені пакети з білою порошкоподібною речовиною, один з яких був порожній. Із спілкування водія з працівниками поліції вбачається, що особа вже притягувалась за подібне правопорушення, а результати проходження огляду у медичному закладі підтвердили вживання ОСОБА_1 амфетаміну. Варто зазначити, що висновок лікаря останній погодив своїм підписом як і протокол про адміністративне правопорушення, зауважень, заперечень та клопотань від ОСОБА_1 не надходило. Апелянтом не надано жодних доказів на спростування медичного висновку.
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а відеозапис відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Тому доводи апеляційної скарги стосовно неправомірних дій працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП судом не приймаються, як не підтверджені доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовано складений інспектором поліції відповідно вимог ст. 256 КУпАП на підставі зазначеного висновку від 12 березня 2024 року щодо результатів медичного огляду складений з дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено в медичному закладі, що відповідає Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, якою встановлено порядок проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Працівниками поліції дотримано вимог законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення прав ОСОБА_1 під час його огляду у медичному закладі.
Вказаний огляд в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст. 266 КУпАП, у присутності поліцейського.
Незначні розбіжності у часі, зазначені адвокатом, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
На думку апеляційного суду, заявлені під час апеляційного розгляду доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Хомяком О.М., правильності висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не спростовують.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які містяться в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, отже підстави для її скасування за доводами апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Хомяка Олександра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь