Справа № 442/1171/25
Провадження № 2/442/612/2025
"13" лютого 2025 р. м. Дрогобич
Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку та моральної шкоди, -
11.02.2025 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку в розмірі 465115,15 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
В позові та доданих до позовної заяви доказах зазначає, що ДТП сталася з вини відповідача 22.08.2021 між селами Меденичі та Криниця. Позов пред'являє до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за зареєстрованим місцем проживання.
Також вказує, що звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частина 6 ст. 28 ЦПК України передбачає альтернативну підсудність, зокрема за вибором позивача, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб можуть пред'являтись також за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що такий пред'являється у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК - за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яке вказує - АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею отримано відповідь №1111813 від 12.02.2025 на запит з Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації відповідача, за якою місцем реєстрації відповідача являється - АДРЕСА_2 .
Спір між сторонами виник з приводу ДТП, внаслідок якого було пошкоджено майно позивача.
Таким чином позивачем заявлено позовні вимоги, які підлягають вирішенню судами як за правилами загальної підсудності / ч. 1 ст. 27 ЦПК за місцезнаходженням відповідача/ так і за правилами альтернативної підсудності /стягнення відшкодування внаслідок завдання шкоди майну фізичних осіб за ч. 6 ст. 28 ЦПК України, за місцем завдання шкоди/.
Поряд з цим, матеріали справи містять обґрунтування про те, що ДТП сталася 22.08.2021 між селами Меденичі, що входить до Дрогобицького району та відноситься до підсудності Дрогобицького міськрайонного суду, та Криниця, що входить до Стрийського району та відноситься до підсудності Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити місце завдання шкоди, від якого залежить визначення підсудності даної справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
В порушення зазначеного, в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Крім цього, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz V. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкодисамій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що звільнений від сплати судового збору, так як є учасником бойових дій.
Відповідно до положень п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України №3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що пред'явлення позову про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору суд не вбачає.
У своїй позовній заяві позивач просить про стягнення вартості заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку в розмірі 465115,15 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., а всього 515115,15 грн.
Отже позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01.01.2024 становить 3028 грн.
Враховуючи викладене, ціну позову - 515115,15 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 5151,15 грн., які необхідно перерахувати на наступний рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_ код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, вважаю за необхідне роз'яснити позивачу вимоги ч. 3 ст. 177 ЦПК України, якою передбачено, що позивач не позбавлений у разі необхідності подати клопотання чи заяву позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов'язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріального збитку та моральної шкоди, - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Дата складення ухвали 13.02.2025.
Суддя Курус Р.І.