Житомирський апеляційний суд
Справа №277/704/24 Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.
Категорія 101 Доповідач Талько О. Б.
04 лютого 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 277/704/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Ємільчинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та встановлення факту батьківства, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Савинського Олександра Григоровича, на ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Заполовського В. В..,-
У травні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила виключити з актового запису про народження її малолітньої дочки ОСОБА_7 відомості про батька - ОСОБА_2 , змінити та вказати в актовому записі відомості, що державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері).
Також просила встановити факт, що ОСОБА_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису про народження дитини, який складений виконавчим комітетом Підлубівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області 3 жовтня 2014 року за №13, зазначивши відомості про батька : « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України», та змінити прізвище дитини на « ОСОБА_9 » та по батькові дитини « ОСОБА_10 ».
Позовна заява обґрунтована тим, що протягом 2 років, з 13 грудня 2013 року до кінця липня 2015 року, вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_8 як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_4 , у них народилась дочка ОСОБА_11 .
Позивачка вказує, що запис про батька дитини здійснений за її вказівкою, на підставі положень статті 135 СК України, а прізвище, ім'я та по батькові було зазначене « ОСОБА_11 », й, відповідно, у графі « батько» вказано « ОСОБА_12 ».
ОСОБА_1 стверджує, що після народження дитини вони мали намір зареєструвати шлюб. ОСОБА_10 також мав намір визнати своє батьківство щодо дочки. Однак, в подальшому стосунки між ними погіршились, вони припинили спільне проживання та вона разом із дочкою переїхала на постійне місце проживання в інший населений пункт, де познайомилась із ОСОБА_2 , з яким 5 серпня 2016 року уклала шлюб.
У 2021 році ОСОБА_2 , на її прохання погодився визнати себе батьком малолітньої ОСОБА_13 , у зв'язку з чим 5 лютого 2021 року до актового запису про народження дитини внесені відповідні зміни, а саме: змінено прізвище на « ОСОБА_14 », по батькові зазначено « ОСОБА_13 », а також батьком дитини записано « ОСОБА_2 ».
Вказує, що вона приховала від біологічного батька дитини - ОСОБА_8 , а також його матері - ОСОБА_3 , факт визнання її чоловіком батьківства щодо малолітньої доньки ОСОБА_13 .
Також зазначає, що 6 червня 2022 року шлюб між нею та ОСОБА_2 був розірваний, вони припинили подружні стосунки та вона з дочкою стала проживати окремо від колишнього чоловіка.
Вказує, що в липні 2022 року біологічний батько дитини загинув , захищаючи Україну від збройної агресії рф. Дочка ОСОБА_13 , знаючи, що її батько ОСОБА_8 , є ОСОБА_15 , який загинув, захищаючи нашу країну, ставить питання про те, чому у неї інше, ніж у батька, прізвище та чому у свідоцтві про її народження по батькові вказано « ОСОБА_13 », а не « ОСОБА_10 ».
Бабуся дитини- ОСОБА_3 , яка з народження дитини визнавала ОСОБА_13 своєю онукою, дізнавшись про те, що батьком дитини записана стороння особа, вирішила оскаржувати це, адже вважає, що її покійний син ОСОБА_10 є біологічним батьком ОСОБА_13 й має бути записаний батьком офіційно.
Враховуючи вищезазначене, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В підготовчому судовому засіданні позивачка та її представник заявили клопотання про призначення у справі молекулярно-генетичної експертизи для встановлення того, чи є ОСОБА_8 біологічним батьком ОСОБА_7 , а також, чи є ОСОБА_3 спорідненою особою) родичем ОСОБА_7 .
Клопотання обгрунтоване тим, що для встановлення факту батьківства важливо визначити генетичну спорідненість між дитиною та ОСОБА_8 , яку можливо здійснити тільки завдяки молекулярно-генетичній експертизі. Висновок експертизи буде беззаперечним доказом батьківства померлого ОСОБА_8 по відношенню до дитини ОСОБА_7 .
Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.
Призначено у цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, м. Київ, вул. Джонса Гарета, 5).
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи є померлий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2021, видане виконавчим комітетом Підлубівської сільської ради Ємільчинського району), біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 ?
- Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спорідненою особою (родичем) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.2021, видане виконавчим комітетом Підлубівської сільської ради Ємільчинського району), біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 ?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Попереджено сторін про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України.
Витрати по проведенню зазначеної експертизи покладено на позивачку ОСОБА_1 .
Провадження по даній цивільній справі на час проведення експертизи зупинено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Савинський Олександр Григорович, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення,- про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Зокрема, зазначає, що судом не враховано той факт, що для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи потрібно провести ексгумацію трупа загиблого ОСОБА_8 .
В судовому процесі він висловив волевиявлення ОСОБА_4 (яка за рішенням суду є «цивільною» дружиною померлого ОСОБА_8 ), а також його дітей, про пряму заборону на ексгумацію тіла загиблого. Однак, вказана обставина залишилася поза увагою суду.
Крім того, суд розглянув клопотання позивачки, яка жодним документом не довела взагалі спільне проживання із загиблим (не було додано жодного договору, спільних фотографій, чеків на спільно придбане майно тощо).
Отже, не зважаючи на те, що сторона у цивільному судочинстві наділена правом на подання клопотання про проведення різного роду експертиз, однак, на його думку, при розгляді клопотання позивачки щодо проведення судової молекулярно-генетичної експертизи суд повинен був в першу чергу діяти в інтересах родичів загиблого, а не особи, яка взагалі ніякого відношення не має до нього. Також суд, постановлюючи оскаржувану ухвалу, знехтував можливим психологічним станом дітей загиблого ОСОБА_8 , а саме щодо пояснення їм, чому з тілом батька будуть проводити різного роду маніпуляції.
Вважає, що оскаржувана ухвала не може бути реалізована, так як вона взагалі не містить інформації щодо проведення ексгумації тіла загиблого ОСОБА_8 .
Окрім того, під час проведення підготовчого судового засідання суд не дослідив усі обставини справи, які прямо впливають ні розгляд справи, а саме, як зазначає сама ж позивачка, ОСОБА_2 після одруження з ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої дії, визнав батьківство над її донькою ОСОБА_13 , про що було внесено відповідний актовий запис.
Відповідно до ч.1. ст. 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Натомість батьківство свого чоловіка оспорює позивачка, що не передбачено нормами чинного законодавства України.
Частиною 5 ст. ст. 136 Сімейного кодексу України встановлено, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
А отже ані позивачка, ані ОСОБА_2 не можуть оспорювати його батьківство, так як останній усвідомлював свої дії під час написання заяви у відповідному відділі ДРАЦС та визнання батьківства щодо доньки позивачки. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки - адвокат Кісілевич Олег Михайлович, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Зокрема, зазначає, що у судовому засіданні апелянт не висловлював волевиявлення ОСОБА_4 щодо заборони ексгумації тіла померлого. Питання щодо надання дозволу на проведення ексгумації, отримання біологічних зразків повинно вирішуватися окремою ухвалою суду після клопотання експерта про надання біологічних зразків померлого ОСОБА_8 . Втім вважає, що проведення експертизи можливо і без проведення ексгумації тіла у випадку зберігання біологічних зразків у військовій частині ЗСУ, де проходив службу загиблий ОСОБА_8 .
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно із ч. 1, 3, 4, 5 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Суд наголошує на тому, що при вирішенні питання про призначення експертизи обґрунтованість позовних вимог та достатність наданих позивачкою доказів не встановлюється, а лише вирішується питання про наявність чи відсутність підстав для призначення експертизи.
Враховуючи, що предметом позову є встановлення факту батьківства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки для з'ясування наявності кровного споріднення між ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_7 , необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Савинського Олександра Григоровича, залишити без задоволення, а Ємільчинського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2024 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: