Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7808/24 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.
Номер провадження №33/4805/118/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
12 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Чеботарьової Юлії Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Калини Оксани Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19 листопада 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 13.08.2024 о 23 год 14 хв в м.Житомирі, вул.Вітрука, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці, згідно ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Калина О.Б., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях її підзахисного, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема вказала, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а докази, на які послався суд першої інстанції, не встановлюють факту його відмови від відповідного огляду. Крім того, зі складеними працівниками поліції матеріалами ОСОБА_1 ознайомлено не було. Також вважає, що доданий до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки містить ознаки коригування та неповно відображає події. На відео не зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, складення протоколу та інших матеріалів, долучених до справи, та ознайомлення зі змістом таких. На думку захисника, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, натомість, наявні у справі докази у своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №111818 від 19.11.2024 доведена поза розумним сумнівом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №111818 від 13.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 13.08.2024 о 23 год 14 хв в м.Житомирі, вул.Вітрука, 13, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений згідно 266 КУпАП шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці, згідно ПДР України, (а.с.1-3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №111818 від 13.08.2024 (а.с.1-3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.08.2024 (а.с.5); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2826041 від 13.08.2024 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.4); рапортом старшого лейтенанта поліції командира взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП від 13.08.2024, зі змісту якого вбачається, що 13.08.2024 о 23 год 14 хв в м.Житомирі по вул.Вітрука, 41 за порушення ПДР згідно ст.35 Закону України «Про національну поліцію» зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходженні у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння водій відмовився. На гр. ОСОБА_1 винесено постанову за ч.2 ст.122 КУпАП, складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП, п/в не вилучалось, т/д не видавався, водія відсторонено від керування згідно ст.266 КУпАП шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці згідно ПДР (а.с.7); відеозаписом фіксації обставин події з портативного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.8).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразову законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров'я, своєю поведінкою безумовно відмовився, не зважаючи на те, що йому були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відсутність на відеозаписі складення протоколу та інших матеріалів не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення, оскільки останньому були чітко роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та суть інкримінованого йому правопорушення. ОСОБА_1 висловив бажання отримати складені відносно нього матеріали за місцем проживання, вказуючи відповідну адресу. Останній був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом подальшої заборони руху.
Наявний у справі відеозапис не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 . Відеозапис проводився працівниками поліції відповідно до вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та є належним і допустимим доказом у справі.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених працівниками поліції процесуальних документів - недопустимими доказами, не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення захисника не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Калини Оксани Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич