Справа № 158/146/24 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л.
Провадження № 22-з/802/19/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
12 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Русинчук М. М.,
з участю:
прокурора - Романішиної Т. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву керівника Луцької окружної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, за апеляційною скаргою Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року,
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року у цій справі заяву ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалено встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у статусі особи з інвалідністю першої групи та потребує постійного стороннього догляду, перебуває на утриманні свого сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та останнім здійснюється постійний догляд за батьком ОСОБА_2 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу Луцької окружної прокуратури задоволено, рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року у цій справі скасовано, провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні закрито.
28 січня 2025 року на адресу апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява керівника Луцької окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у цій справі, в якій керівник Луцької окружної прокуратури просив апеляційний суд ухвалити додаткове рішення та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, зокрема щодо стягнення із заявника ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури 726,72 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
В судовому засіданні прокурор Романішина Т. Л. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглянув заяву у їх відсутності.
Апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви керівника Луцької окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення слід відмовити з таких підстав.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постановою Волинського апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу Луцької окружної прокуратури задоволено.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2024 року у цій справі скасовано.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні закрито.
Як передбачено частиною 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Таким чином, зазначеними нормами закону передбачено, що у разі закриття провадження у справі лише відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Натомість апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі подала Луцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області.
За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення у цій справі не має, а тому у задоволенні заяви керівника Луцької окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При цьому колегія суддів зауважує, що керівник Луцької окружної прокуратури вправі звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 142, 270, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви керівника Луцької окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді