Справа № 761/47007/19
Провадження № 1-кп/761/2839/2025
29 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
провівши підготовче судове засідання в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100006888 від 19.07.2019, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сватова Луганської області, громадянки України, яка здобула середню освіту, не працює, незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисниці - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_2 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2025 року з Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100100006888 від 19.07.2019 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року вказане провадження призначено до підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вказавши, що дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва. Крім того, заявив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 . Так, у своєму клопотанні прокурор вказує, що обвинувачена, усвідомлюючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та його невідворотність у раз визнання її судом винуватою, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, ОСОБА_2 не має визначеного місця проживання, офіційно не працевлаштована, не має міцних соціальних зв'язків, тобто відсутні запобіжники, які б унеможливили залишення нею території м. Києва.
Разом з тим, прокурор вважає, що у разі застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, буде наявний ризик незаконного впливу ОСОБА_2 на потерпілу ОСОБА_6 , а також свідків, яким відомі обставини вчинення інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_2 може шляхом погроз, підкупом, вмовляннями чи в інший спосіб схилити вказаних осіб до дачі неправдивих свідчень, відмови від раніше наданих показань, що зашкодить встановленню істини.
Крім того, враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, та з огляду на характеризуючі дані обвинуваченої, прокурор переконаний, що наявний ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_2 інших кримінальних правопорушень, зокрема щодо життя та здоров'я. Таким чином, враховуючи вищевикладене, застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, а відтак, існує необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 без визначення розміру застави.
Захисниця ОСОБА_5 у судовому засіданні у вирішенні питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду поклалася на розсуд суду. При цьому, зазначила, що у разі, якщо суд дійте висновку про призначення обвинувального акту до судового розгляду, такий розгляд з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, слід здійснювати судом колегіально. У свою чергу, щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку дії раніше застосованого до підзахисної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою категорично заперечувала з огляду на тривалість перебування ОСОБА_2 під вартою, що мінімізує ризики. Відтак, клопотання прокурора є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Обвинувачена ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що наведені прокурором ризики відсутні. Крім того, вказала, що вона не погоджується із зазначеною в обвинувальному акті кваліфікацією її дій за ст. 115 КК України та із твердженнями, викладеними прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою. Також зазначила, що у разі застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вона проживатиме у матері в Сумській області (м. Охтирка). В цілому, підтримала позицію свого захисника та просила здійснювати судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї судом колегіально.
Вислухавши думки сторін судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до такого висновку.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33, 615 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100006888 від 19.07.2019, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, потерпілу, обвинувачену та її захисницю.
У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Так, враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 115 КК України, яка інкримінується обвинуваченій, передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, судом у підготовчому засіданні роз'яснено право обвинуваченої заявити відповідне клопотання. У свою чергу, у підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 просила проводити судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї судом колегіально, отже, з огляду на відповідне клопотання обвинуваченої та з урахуванням положень ч. 2 ст. 31 КПК України суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд кримінального провадження №12019100100006888 від 19.07.2019 судом колегіально.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 згідно з положеннями ч. 1 ст. 184 КПК України звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 .
У свою чергу, суд, проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_2 , яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, покарання у виді позбавлення на строк від семи до п'ятнадцяти років, яке загрожує останній у разі визнання її судом винуватою, та усвідомлення нею цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування ризику переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, суд враховує той факт, що потерпіла та свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання ризику вчинення незаконного тиску на останніх. При цьому, суд сприймає доводи сторони обвинувачення стосовно наявності в обвинуваченої реальної можливості незаконно впливати на останніх шляхом погроз, підкупу, вмовляннями чи в інший спосіб з огляду на наявність інформації про місце їх перебування.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_2 , на які послався прокурор у своєму клопотанні, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо обвинуваченої ці ризики, суд враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченої на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_2 як захід процесуального примусу, є виправданим.
Висунення ОСОБА_2 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких їй інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки його вчинення, міра покарання, яка загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватою у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності свідчать про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченої у разі застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу.
У той же час, суд звертає увагу, що у ході судового розгляду стороною захисту не надано жодних відомостей, які б обґрунтовували можливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, котрі були б достатнім запобіжником для виконання останньою покладених на неї судом обов'язків. Отже, суд, розглянувши питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченої та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище тверджень, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до обвинуваченої ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можна буде запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої з метою дотримання розумних строків розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, запобігти яким можливе лише шляхом застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак про достатність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У той же час, об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинуваченої ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою - відсутні.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, в силу ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вказані вище обставини обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення проти життя особи, який спричинив загибель людини, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченої від суду, можливості впливати на потерпілу та свідків в рамках даного провадження, вчиняти інші кримінальні правопорушення, особи обвинуваченої ОСОБА_2 , яка немає постійного місяця проживання, міцних соціальних зв'язків, осіб на утриманні, офіційно не працевлаштована, дають підстави суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою до 29 березня 2025 року включно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 331, 369-372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на 11 год. 30 хв. 07 лютого 2025 року, про що повідомити зацікавлених осіб.
Судовий розгляд здійснювати судом колегіально.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілу, захисницю та обвинувачену.
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченою, захисником в частині вирішення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 03 лютого 2025 року о 13 год. 55 хв.
Суддя ОСОБА_1